18. Дитяча смертність

Сьогодні загальний коефіцієнт смертності вищий у розвинених краї­нах 110%, у країнах, що розвиваються, він становить 8%о. Суттєво відріз­няється повіковий розподіл смертей. У розвинених країнах світу дитяча смертність низька, зокрема у Північній Європі, деяких державах Західної Європи рівень дитячої смертності вдалося знизити до 3-4%о, в Північній Америці - до 5-7%о. Порівняно високим він ще залишається у східноєвро­пейських країнах, особливо в Румунії, Молдові, Росії, Болгарії. В Україні -10,1%о. Переважна більшість смертей у розвинених країнах припадає на покоління старих людей, частка яких у структурі населення висока.

Країни Північної Африки та Західної Азії з невисоким загальним коефіцієнтом смертності (відповідно 7%о і 6%о), величина якого визначається не дуже високою дитячою смертністю, що з року в рік понижується, особливо у Західній Азії. Смертність серед дорослого населення також падає, про що свідчить неухильне зростання середньої тривалості життя: у багатьох ісламських державах вона досягла і навіть перевищила східноєвропей­ський рівень. Проте в ісламському регіоні є винятки - найбідніша краї­на Афганістан з показником смертності 21 %о, ця країна є лідером у світі за рівнем дитячої смертності - 166%о. Подібний розподіл смертності за віковими групами властивий латиноамериканським і східноазійським країнам, однак тут рівень дитячої смертності почав знижуватись значно раніше, а тривалість життя (завдяки поступу у медичній сфері) помітно зростала у кінці XX ст.

Вищий загальний коефіцієнт смертності, в тім числі коефіцієнт дитя­чої смертності, мають країни Південної Азії та Тропічної Африки. Тут три­валість життя низька завдяки впливу екзогенних чинників на смертність в уcix вікових групах. Здебільшого люди помирають від недостатнього хар­чування, нестачі питної води, незадовільних умов життя, а найбільше - від інфекційних захворювань, які важко подолати через бідність державних бюджетів, а отже, нездатність фінансувати медицину. Найвищий рівень смертності зафіксовано в Свазіленді (29%о), Ботсвані (27%о), Лесото (25%о), Сьєра-Леоне (23 %о).

Отож, головним чинником високого рівня смертності в країнах, що розвиваються, є низький рівень життя та медичного обслуговування. В розвинених країнах - деформована вікова структура (старіння населен­ня), а також поширення негативних соціальних явищ - наркоманії, алко­голізму, збільшення дорожньо-транспортних катастроф.

19. Середня очікувана тривалість життя людей

Таблиця 11

Середня очікувана тривалість життя людей, 2007 р.

Регіони	Тривалість життя, років				Найвища тривалість життя			Найнижча тривалість життя
	усі	чол.	жін.	країна		років	країна		років
Світ в цілому	68	66	70	Японія		82	Свазіленд		33
Північна Америка	78	75	81	Ісландія		81	Ботсвана		34
Європа	75	71	79	Швеція		81	Лесото		36
Австралія і Океанія	75	73	78	Австралія		81	Зімбабве		37
Латинська Америка	73	70	76	Франція		81	Замбія		38
Азія	68	67	70	Італія		81	Малаві		40
Африка	53	52	54	Швейцарія		81	Анґола		41

З таблиці видно, що тривалість життя людей залежить прямо пропор­ційно від рівня соціально-економічного розвитку. Тому серед показників макроекономічного розвитку, а також для обчислення індексу людсько­го розвитку використовують величину середньої очікуваної тривалості життя.

В усіх країнах світу тривалість життя чоловіків менша, ніж тривалість життя жінок. Найбільшу різницю тривалості життя жінок і чоловіків ма­ють країни Східної Європи - 11 років, зокрема в Росії - 13 років, Білорусі -12 років, Україні -11 років. Найменша різниця властива найменш розви­неним країнам Тропічної Африки.

Серед розвинених країн світу посткомуністичні країни Східної Євро­пи мають чи не найнижчі показники тривалості життя людей, в Україні - 63 роки чоловіки та 74 роки жінки. Це закономірний результат тоталі­тарної політики колишньої імперської влади, яка планомірно знищувала український народ різними способами: голодомором, репресіями, насиль­ницькою колективізацією та ліквідацією селянства. Це політика примусу життя в нелюдських умовах, важкі умови праці, погіршення екологічної ситуації. Це стабільний психологічний тиск на ідейному ґрунті, який при­туплював у людини почуття власної гідності, і навіть відчуття себе лю­диною, а не роботом чи машиною, що здатна безвідмовно працювати, не отримуючи взамін відповідної плати і можливості відпочинку. Україна за показником середньої очікуваної тривалості життя зрівнялася з Ґватема- | Індонезією, Філіппінами, Сурінамом чи Фіджі.