- •2 Місце географії населення у системі географічних наук
- •3.Історія становлення географії населення
- •4.Кількість населення Землі та регіонів.
- •5. Джерела інформації про населення:
- •6. Історія переписів населення у світі
- •7. Принципи проведення переписів населення:
- •8. Етапи антропогенезу
- •9. Характеристика основних періодів демографічного розвитку людства
- •10.Фактори природного відтворення населення
- •11. Народжуваність і смертність у сучасному світі
- •12. Кількісний аналіз режиму відтворення населення
- •13.Концепція демографічного переходу, головні фази демографічного переходу.
- •14.Типи відтворення населення
- •16. Регіональні особливості динаміки та рівня народжуваності.
- •17. Смертність населення.
- •18. Дитяча смертність
- •19. Середня очікувана тривалість життя людей
- •20. Географія шлюбності і розлучення
- •21.Типи сімей
- •22.Фактори формування віково-статевої структури населення
- •23.Особливості віково-статевої структури населення різних типів країни
- •24.Типи вікової структури населення.
- •25.Регіональні особливості процесу старіння населення
- •26. Сучасна демографічна політика країн світу
- •27. Аналіз підходів географічного вивчення соціального складу населення
- •28. Особливості освітнього рівня населення різних типів країн
- •29. Теорія соціальної стратифікації населення
- •30. Регіональні особливості зайнятості населення
- •31. Особливості формування та використання працересурсного потенціалу у різних регіонах світу
18. Дитяча смертність
Сьогодні загальний коефіцієнт смертності вищий у розвинених країнах 110%, у країнах, що розвиваються, він становить 8%о. Суттєво відрізняється повіковий розподіл смертей. У розвинених країнах світу дитяча смертність низька, зокрема у Північній Європі, деяких державах Західної Європи рівень дитячої смертності вдалося знизити до 3-4%о, в Північній Америці - до 5-7%о. Порівняно високим він ще залишається у східноєвропейських країнах, особливо в Румунії, Молдові, Росії, Болгарії. В Україні -10,1%о. Переважна більшість смертей у розвинених країнах припадає на покоління старих людей, частка яких у структурі населення висока.
Країни Північної Африки та Західної Азії з невисоким загальним коефіцієнтом смертності (відповідно 7%о і 6%о), величина якого визначається не дуже високою дитячою смертністю, що з року в рік понижується, особливо у Західній Азії. Смертність серед дорослого населення також падає, про що свідчить неухильне зростання середньої тривалості життя: у багатьох ісламських державах вона досягла і навіть перевищила східноєвропейський рівень. Проте в ісламському регіоні є винятки - найбідніша країна Афганістан з показником смертності 21 %о, ця країна є лідером у світі за рівнем дитячої смертності - 166%о. Подібний розподіл смертності за віковими групами властивий латиноамериканським і східноазійським країнам, однак тут рівень дитячої смертності почав знижуватись значно раніше, а тривалість життя (завдяки поступу у медичній сфері) помітно зростала у кінці XX ст.
Вищий загальний коефіцієнт смертності, в тім числі коефіцієнт дитячої смертності, мають країни Південної Азії та Тропічної Африки. Тут тривалість життя низька завдяки впливу екзогенних чинників на смертність в уcix вікових групах. Здебільшого люди помирають від недостатнього харчування, нестачі питної води, незадовільних умов життя, а найбільше - від інфекційних захворювань, які важко подолати через бідність державних бюджетів, а отже, нездатність фінансувати медицину. Найвищий рівень смертності зафіксовано в Свазіленді (29%о), Ботсвані (27%о), Лесото (25%о), Сьєра-Леоне (23 %о).
Отож, головним чинником високого рівня смертності в країнах, що розвиваються, є низький рівень життя та медичного обслуговування. В розвинених країнах - деформована вікова структура (старіння населення), а також поширення негативних соціальних явищ - наркоманії, алкоголізму, збільшення дорожньо-транспортних катастроф.
19. Середня очікувана тривалість життя людей
Таблиця 11
Середня очікувана тривалість життя людей, 2007 р.
Регіони |
Тривалість життя, років |
Найвища тривалість життя |
Найнижча тривалість життя |
||||||
усі |
чол. |
жін. |
країна |
років |
країна |
років |
|||
Світ в цілому |
68 |
66 |
70 |
Японія |
82 |
Свазіленд |
33 |
||
Північна Америка |
78 |
75 |
81 |
Ісландія |
81 |
Ботсвана |
34 |
||
Європа |
75 |
71 |
79 |
Швеція |
81 |
Лесото |
36 |
||
Австралія і Океанія |
75 |
73 |
78 |
Австралія |
81 |
Зімбабве |
37 |
||
Латинська Америка |
73 |
70 |
76 |
Франція |
81 |
Замбія |
38 |
||
Азія |
68 |
67 |
70 |
Італія |
81 |
Малаві |
40 |
||
Африка |
53 |
52 |
54 |
Швейцарія |
81 |
Анґола |
41 |
З таблиці видно, що тривалість життя людей залежить прямо пропорційно від рівня соціально-економічного розвитку. Тому серед показників макроекономічного розвитку, а також для обчислення індексу людського розвитку використовують величину середньої очікуваної тривалості життя.
В усіх країнах світу тривалість життя чоловіків менша, ніж тривалість життя жінок. Найбільшу різницю тривалості життя жінок і чоловіків мають країни Східної Європи - 11 років, зокрема в Росії - 13 років, Білорусі -12 років, Україні -11 років. Найменша різниця властива найменш розвиненим країнам Тропічної Африки.
Серед розвинених країн світу посткомуністичні країни Східної Європи мають чи не найнижчі показники тривалості життя людей, в Україні - 63 роки чоловіки та 74 роки жінки. Це закономірний результат тоталітарної політики колишньої імперської влади, яка планомірно знищувала український народ різними способами: голодомором, репресіями, насильницькою колективізацією та ліквідацією селянства. Це політика примусу життя в нелюдських умовах, важкі умови праці, погіршення екологічної ситуації. Це стабільний психологічний тиск на ідейному ґрунті, який притуплював у людини почуття власної гідності, і навіть відчуття себе людиною, а не роботом чи машиною, що здатна безвідмовно працювати, не отримуючи взамін відповідної плати і можливості відпочинку. Україна за показником середньої очікуваної тривалості життя зрівнялася з Ґватема- | Індонезією, Філіппінами, Сурінамом чи Фіджі.