Ринкове саморегулювання.

Ринок регулює сам себе.

Ринкове саморегулювання полягає у встановленні ринкової ціни на основі вільної взаємодії попиту та пропозиції.

Попит — це бажання та здатність купувати товар.

Обсяг попиту — це кількість товару,яку споживачі хочуть і можуть купити за певною ціною певний період часу і за певних умов.

Фактори (покупки) попиту:

• Цінові

• Нецінові.

Закон попиту.

При зростанні ціни товару, обсяг попиту знижується і навпаки з інших рівних умов.(доходи, якість, ціни інших товарів не змінні)

НЕцінові фактори попиту:

• Смаки споживачів.

• Доходи споживачів.

• Ціни на інші товари.

• Очікування споживачів.

• Кількість споживачів.

Пропозиція — це бажання та здатність продати товар.

Обсяг пропозиції — це кількість товару,яку можна продати.

Закон пропозиції.

При зростанні ціни товару, обсяг пропозиції зростає і навпаки з інших рівних умов.

НЕцінові фактори пропозиції:

• Ціни на виробничі ресурси

• Податки та субсидії

• Кількість виробників

P_e – рівноважна ринкова ціна.

Ознака — обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.

Ринковий механізм має певні обмеження (на освіту, бо вона тоді б була вся платна)

Необхідність на методи державного регулювання.

Недоліки ринку :

• Ринок не виробляє суспільних товарів та послуг колективного користування, обмеження у споживанні яких невигідно суспільству.

• Породжує соціальних керівників (багаті — бідні)

• Ринок прямує до монополії (монополія — нічого небожем зробити, метро,комунальні сфери.)

• Ринок породжує зовнішні ефекти, коли наслідки діяльності одного суб'єкта позитивно або негативно впливають на суспільство або його частину.(екологія, завод забруднює атмосферу)

• Ринок не зацікавлений у розвитку стратегічно важливих принципово нових галузей і технологій через ризикованість, довго строковість та витратність.

Держава виконує в економіці позитивну роль:

• Доповнення ринкового механізму елементами, які ринок забезпечити не може.

• Забезпечення нормальних умов функціонування ринку.

Чотири цілі державні регулювання — стабільне економічне зростання.

• Стабільний рівень цін.

• Високий рівень зайнятості населення.

• Зовнішня економічна рівновага.

Методи державного регулювання.

• Прямі або адміністративні .— використовуються інструменти прямого впливу на об'єкт регулювання (накази розпорядження).

• Непрямі або економічні — це вплив на зовнішні умови функціонування об'єкту таким чином, щоб об'єкту було вигідно діяти так як потрібно державі.

Типи економічних систем.

• Ринкова (приватна, регулювання процесів ринком)

• Командно-адміністративна або командно-планова (заснована на державній власності, всі економічні рішення приймаються державою)

Змішана економіка базується переважно на приватній власності, регулювання економічною діяльністю здійснюють ринок і держава.

Тема 5. Підприємство в умовах ринку.

Ресурси підприємств оцінюються у натуральному та у грошовому вимірі.

Ресурси виражені у грошах називають виробничими фондами.

Будь-які гроші стають фондами лише коли вони мають певну ціль — наприклад пенсійний фонд.

Основні фонди

• Засоби праці які використовуються у багатьох виробничих процесах не змінюючи при цьому свою натуральну речову форму свою вартість переносять на вартість готової продукції частинами по мірі зношування (дошки, парти і т.д.)

Кожний основний фонд має свій термін експлуатації.

Знос основних фондів буває:

• Фізичний — втрата основними фондами техніко-експлуатаційних характеристик в результаті їх використання бездіяльності. (Грошовим виразом фізичного зносу є амортизаційні відрахування)

АВ_{амортизаційнихвідрахувань}= Вартість основних фондів(ОФ)/Термін служби.

Норма амортизації = (АВ_{амортизаційнихвідрахувань} / Вартість основних фондів(ОФ) )*100%.

• Моральний — це предмети працы,якы використовуються лише в одному виробничому циклі, повність страчаючи або змінюючи свою натурально-речову форму і повністю одноразово переносять свою вартість на вартість готової продукції (електроенергія, лампочки(без основи) , крейда , ручки і т.д.)

На підприємствах існує 2 системи оплати праці :

Погодинна (оплата за відпрацьований час)

Реалізується в двох формах:

• Пряма погодинна

• Погодинно-преміальна

Відрядна (сплата за кількість виробленої продукції)

Реалізується в 3 формах:

• Пряма відрядна

• Відрядна преміальна

• Відрядна прогресивна (перевиконний план)