Тема 3. Власність у економіці.

Суть та форми власності.

З економічної точки зору власність — це відносини між людьми з приводу привласнення об'єктів.

Об'єктами власності можуть бути : матеріальні та нематеріальні цінності.

Нематеріальні (знання,музика,пісня,винаходи…)

3 юридичної точки зору власність — це відносини між власником та об'єктом власності закріплені законодавчо.

Права власника:

• Володіння (безпосередньо контролювати цей об'єкт)

• Право Розпорядження (визначення порядку використання)

• Право управління

• Право на доход

• Право на заборону доступу інших

• Право на компенсацію в разі шкоди

• Право на захист

• Право передавати повністю,або частково ці права іншим особам.

Для типізації власності використовується два критерії : Хто є власником?

Чиї інтереси є домінуючими?

Виділяють два типи власності :

• Приватна (належить одній особі або кільком особам)

• Суспільна (належить суспільству або його частині)

	Форма	Структура	Вид
Суспільна власність	Держава	Загальнодержавна власність АРК(автономна республіка Крим) Комунальна (це власність адміністративно територіальних одиниць)	Держава
	Колективна або групова	Власність трудових колективів. Оренда Власність громадсько-політичних та релігійних організацій.	Колективна
Приватна власність		Кооперативна Власність господарських товариств Корпоративна	Приватно пайова.
	Індивідуальна	Особиста Власність трудового господарства(в тому числі сімейна) Власність підсобного господарства	Приватна

Пайова — якась частина , кожен вніс свою частку.

Кооперативна — це об'єднання власників, які беруть участь у діяльності і управлінні, не завжди є дохід.

Господарське товариство.

ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю. Якщо банкрутство, то все,що внесли в то розпродається, не описують на продаж особисте майно власників на борги.

В товариствах з необмеженою відповідальністю особисте майно власників йде на виплату боргів.

Сатутний фонд — оцінений у грошах капітал фірми.

Майно, яке належить підприємству не може бути відчужене.

Тема 4. Ринок і держава, як регулятори економічної діяльності. Ринок та механізми ринкового саморегулювання.

Ринок — це система відносин між покупцем та продавцем з приводу купівлі та продажу товарів.

У широкому розумінні ринок означає механізм регулювання економічної діяльності, який базується на певних принципах :

• Обмеженні державного втручання в економіку.

• Домінуючою формою власності є приватна.

• Економічна свобода(сам визначає скільки і що виробляти)

• Конкуренція виробників товарів.

• Економічна відповідальність.

Функції ринку:

1. Посередницька (споживач — виробник)

2. Регулююча (обсяг продукції, ціни, обсяг капіталовкладень у виробництво, обсяги виробничих ресурсів)

3. Стимулююча (зниження цін, зниження витрат, вдосконалення товарів)

4. Диференціююча (урізноманітнення товарів та цін, різні доходи виробників)

5. Сануюча (позбавлення від неефективних діючих суб'єктів та посилення позицій ефективних, тобто фінансове оздоровлення)

6. Інформаційна (інформація про ціни, про товари, попит)

Класифікація ринків:

1) За відповідністю законодавства

• Легальний

• Тіньовий (товари заборонено продавати або не пройшли певні міри, не сплатили якісь податки)

2) За об'єктами

• Ринок цукру

• Ринок цінних паперів

• Ринок зерна

• Ринок огірків і т.д.

3) За масштабом

• Місцевий

• Регіональний

• Національний

• Світовий

4) За владою однієї зі сторін. (влада на ринку це можливість впливати на ціну, вона залежить від кількості суб'єктів)

• Ринок продавця (Ринок праці містечка. Завод — багато працівників — менша зарплата)

• Ринок покупця(Мало покупців — менша ціна)