Filosofiya

№

п\п

Імена представників (засновників)

Філософських шкіл, напрямків, вчень

Назви філософських шкіл, напрямків, вчень

Час (доба) та місце заснування

Перелік основних ідей, поглядів, понять, принципів відповідних філософських шкіл, напрямків, вчень.

2

3

4

5

1

Сковорода Г.С.

Пантеїзм

Україна XVIII ст. 

Вчення про «дві натури та три світи…» 

2

Августин Блажений

Неоплатоністська онтологія

Тагаст, Північна Африка, IV ст.

Створив онтологічне вчення про Бога як абстрактне буття

3

Р. Карнап

Неопозитивізм 

Німеччина, ХХ ст.

Істинність філософських тверджень неможливо довести

4

 Лао-цзи

Даосизм

 Китай, VII – VI ст. до н.е.

Пропонує принцип «у-вей» («не-дія») як засіб досягнення «Дао» («шляху») через практику "Де" — правильної дії.

5

Гегель Г.В.Ф.

 Німецька класична філософія

Німеччина, ХІХ ст.

Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи… 

6

Піфагор

Піфагорський союз

Греція, VІ-V ст. до н.е.

Речей, до яких варто прагнути і яких слід домагатися, є на світі три: по-перше, прекрасне і славне, по-друге, корисне для життя, по-третє, що доставляють насолоду. Але насолода мається на увазі не вульгарне і оманливе, не вгамовує розкошами наше обжерливість і хтивість, а інше, спрямоване на прекрасне, праведне і необхідне для життя.

7

Микола Кузанський

Гносеологія, пантеїзм

Доба Відродження 

Використовує метод «вчене незнання»… 

8

Рене Декарт 

Раціоналізм

Франція, XVI-XVII ст.

Знання складаються в основному або винятково з апріорного знання, ідей, які у нас уже є.

9

Фрідріх Ніцше

 Ірраціоналізм

Німеччина др. пол. XIX ст. 

«Воля до влади» основне поняття філософії 

10

 В.І. Ленін

Марксизм-ленінізм

Російська імперія, ІХ-ХХ ст.

Влада в країні повинна належати одній - комуністичній партії.

11

Сіддгартха Ґаутама

Буддизм

Індія, Непал, VІІ-V ст. до н.е.

«Ви будете покарані не за свою злість, а своєю злістю»

12

Платон

Академія Платона

V-ІV ст. до н.е.

Все у природі виникає й знищується — отже, не може бути дійсного знання, бо чуттєвий світ мінливий

13

Соловйов В.С.

Релігійна філософія 

Росія др. пол. XIX ст. 

Вчення про всеєдність… 

14

Конфуцій

Конфуціанство

Китай, VІ-V ст. до н.е.

Праведне життя і особливо справедливе правління базуються на п'яти «відносинах» — між правителем і урядовцем, між чоловіком і жінкою, між батьком і сином, старшим і молодшим братом, між друзями.

15

Фіхте

Німецька класична філософія

Німеччина, XIX ст.  

«Я» охоплює собою все, що може бути мислимим. Діяльність суб'єкта, який визнає своє існування, розглядається як діяльність «Я», що відбувається у формі переходів від ствердження певної тези до протилежної, а від останньої — до третьої, яка має бути єдністю першої і другої.

16

Юркевич П.Д.

 Науково-християнська філософія

Російська Імперія, ХІХ ст.

Вчення про два основних прояви людини – серце і розум… 

17

Вольтер

Просвітництво

Франція, XVІІI-XIХ ст.

Невтомний і нещадний ворог церкви і клерикалів, Вольтер нападав і на іудаїзм, і на християнство, виявляючи втім свою повагу до особистості Христа.

18

Тома Аквінський

Схоластика

Італія, ХІІІ ст.

Висуваючи ідею гармонії віри і розуму, він намагається підпорядкувати науку богослов'ю, а тому розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі (вірі).

19

М. Хайдегер, А. Камю

Екзистенціалізм

Німеччина, Франція, ХХ ст.

Позиціонує і досліджує людину, як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

20

З. Фрейд

Психоаналіз

Австро-Угорщина, ХІХ-ХХ ст.

Психоаналіз називають психодинамічною теорією: він уважає поведінку людини детермінованою складною взаємодією конкуруючих психічних сил.

21

Дж. Бруно

Пантеїзм

Італія, ХVІ ст.

Пропагував ідею про нескінченність Всесвіту і про безліч заселених світів та метапсихоз (переселення душ)

22

Френсіс Бекон

Емпірична індукція 

Доба Нового Часу… 

Головним завданням філософії Френсіс Бекон вважав формування методу науки - пізнання природи і оволодіння нею силами всіх наук - підвищення влади людини над природою, тобто наука мала стати не самоціллю, а засобом.

23

Сократ

Класична доба давньогрецької філософії 

Греція, V-ІV ст. до н.е.

«Пізнай самого себе»… 

24

Карл Маркс та Фрідріх Енгельс

Марксизм

Німеччина, ХІХ ст.

Не свідомість чи Бог створюють матерію, а навпаки матерія у своєму постійному русі та розвитку створила свідомість. Пізнання можливе через органи чуття та розум, а практика є мірилом, яким вимірюється світ та є єдиним критерієм істини.

25

П'єр Тейяр де Шарден

Тейярдизм (релігійна філософія) 

Франція, ХІХ-ХХ ст.

Теорія космічної християнської еволюції 

26

Аверроес

Середньовічна філософія арабського світу 

Іспанія, XII ст.  

Розмежування раціональної релігії (доступної освіченим) та образно-алегоричної релігії (доступної всім) стало одним із джерел учення про двоїстість істини.

27

Арістотель

Класична логіка

Греція, ІV ст. до н.е.

Людина від природи прагне до пізнання

28

І. Кант

Німецька класична філософія

Німеччина, XVIII-XIX ст.

Вчення про категоричний імператив… 

29

Томас Мор, Томазо Кампанелла

Утопічний соціалізм 

Англія, XV-XVI ст.

Італія, XV-XVII ст.  

Відсутність приватної власності, майнової нерівності, злиднів та експлуатації.

30

Джон Дьюї

Прагматизм

США, ХІХ-ХХ ст.

Для демократії важиві два основні елементи, що потребують постійної уваги: школи й громадянське суспільство

31

І. Кант

Німецька класична філософія

Доба Нового Часу… 

Вчення про свободу, як усвідомлену необхідність… 

32

Н. Макіавеллі

Макіавелізм

Італія, XV-XVI ст.

Культ грубої сили в управлінні державою

33

Л.А.Фейєрбах

Антропологічний матеріалізм 

Німеччина, ХІХ ст.

Релігія відмирає, її місце в культурі звільняється, і зайняти це місце повинна філософія.

34

М. Драгоманов

Реалізм

Російська Імперія, ХІХ ст.

Вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя