Найбільша чисельність молоді:

1м. – Донецька обл. (1 077 тис.);

2 м. – Дніпропетровська обл. (825 тис.);

3 м. – Харківська обл. (662 тис.);

4 м. – м. Київ (637 тис.);

5 м. – Львівська обл. (608 тис.);

6 м. – Луганська обл. (577 тис.);

7 м. – Одеська обл. (569 тис.);

8 м. – АР Крим (556 тис.);

Найменша чисельність молоді:

1м. – Чернівецька обл. (218 тис.);

2 м. – Волинська обл. (245 тис.);

3 м. – Кіровоградська обл. (249 тис.);

4 м. – Тернопільська обл. (255 тис.);

5 м. – Чернігівська обл. (258 тис.);

6 м. – Рівненська обл. (279 тис.);

7 м. – Херсонська обл. (281 тис.);

8 м. – Сумська обл. (283 тис.).

• Третій аспект: молодь – специфічна соціально-демографічна група населення.

Молодь є специфічною соціальною спільнотою тому, що її суттєві характеристики і риси перебувають у стані формування та розвитку. У цьому контексті особливої уваги потребують, насамперед, особи, віком 14-18 років. Це підлітковий вік, який часто називають науковці і практики «перехідний», «складний», «критичний».

(Пригадаємо модель соціалізації Е. Еріксона – проблема підліткового віку – це становлення індивідуальності (ідентифікація) або рольова дифузія (невизначеність у виборі ролей). Тому, молодь потребує особливої уваги як з боку держави, так і громадських інституцій.

Отже, поняттю «молодь» властиві такі три аспекти:

• молодь – це об’єкт і суб’єкт суспільних процесів;

• молодь – це велика соціально-демографічна група населення;

• молодь – це специфічна соціально-демографічна група населення.

Молодь – це велика специфічна соціально-демографічна група населення, яка є об’єктом і суб’єктом суспільних процесів та виділяється на основі вікових характеристик, особливостей соціального положення та соціально-психологічних властивостей.

Для того, щоб визначити вікові межі молоді необхідно розглянути як на законодавчому рівні трактуються такі поняття: «молодь», «діти», «малолітні», «неповнолітні».

Вікові межі

1. Конвенція оон «Про права дитини»:

• «дитина» – це «кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку».

2. Сімейний кодекс України (чинний з 1.01.2004р., до цього – Кодекс України про шлюб і сім’ю):

• «малолітні» – це особи «від народження до 14 років» (термін уведено 1.01.2004 р.);

• «неповнолітні» – це особи «віком від 14 до18 років».

3. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (від 5.02.1993 р. № 2998 – XII):

• «молодь» – це «населення віком від 14 до 28 років» (з 5.02.1993 р. до 23.03.2004 р.);

• «молодь» – це «населення від 14 до 35 років» (з 23.03.2004 р.);

• «неповнолітні» – це «громадяни віком до 18 років».

4. Закон України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001р. №2558-III):

• «дитина» – це «кожна особа віком до 18 років, якщо згідно із Законом вона не набуває прав повноліття раніше».

Отже:

• дитина – 0-18 років;

• малолітні – 0-14 років;

• неповнолітні – 14-18 років;

• молодь – 14-35 років.

Вікова група населення, віком 14-18 років належить і до «дітей», і до «молоді», тому до цієї вікової категорії використовують термін «неповнолітня молодь».