2. Поняття «молодь», вікові межі молоді

Молодіжна політика як соціально-економічний, політичний феномен об’єктивно існує в будь-якому суспільстві, насамперед, тому що молодь має статус особливої, неповторної соціальної групи, яка суттєво відрізняється від усіх інших. З приводу поняття «молодь» існує багато різноманітних суджень, точок зору і аргументів.

У західній науці термін «молодь» був введений до наукового обігу у середині 70-х р. ХХ ст., до цього розрізняли терміни: «дитинство», «доросле життя». В англомовній науковій літературі найбільшого поширення набув термін «юність», а не «молодість». Уперше термін «юність» був введений американськими науковцями у 1904 р. з інтервалом вікових меж молоді 11-18 років.

У вітчизняній науковій літературі термін «молодь» було введено в 70-х рр. ХХ ст. із віковими межами молоді 16-30 років, пізніше – 14-29 років. При цьому ще у радянські часи такі відомі дослідники молодіжної проблематики, як В. Боряз, С. Іконникова, В. Криворученко, В. Лисовський, В. Павлов, Л. Рубіна, В. Колесников та ін. виступали проти абсолютизації вікових та психологічних ознак при визначенні поняття молодь. Здебільшого згадані автори звертали увагу на необхідність розглядати молодь саме як внутрішньо диференційовану, надто своєрідну соціальну групу суспільства, однією з помітних ознак якої є її класова приналежність. Останнє (класова приналежність) було не чим іншим, як наслідком ідеологічної заданості часу, що врешті засвідчувало звуженість радянської соціології стосовно її погляду на молодь, визнання її ролі та статусу в суспільстві.

Для визначення поняття «молодь» розглянемо такі його три аспекти:

• Перший аспект: молодь – об’єкт та суб’єкт суспільних процесів. У вітчизняній соціологічній літературі 60-70-х рр. молодь розглядалася як об’єкт суспільної діяльності. У пізніших працях того часу: 80-90-х рр. (Чупров В.І., Блінов Н.М., Боряз В.М., Луков В.А, Іконникова С.М.) вже звертають увагу на вивчення молоді не як пасивного об’єкта соціалізації, а як активну творчу силу суспільства, тобто як суб’єкта.

У сучасній вітчизняній соціологічній науці у дослідженнях з даної проблематики (М.Ф. Головатий, М.П. Перепелиця, Н.Й. Черниш) молодь визначається як суб’єкт і об’єкт суспільних процесів. Зокрема, М.Ф. Головатий розглядає «молодь», «як об’єкт соціалізації і суб’єкт історичної дійсності», Н.Й. Черниш вважає, що «сутністю молоді» є «...міра досягнення нею соціальної суб’єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин ...».

На законодавчому рівні, зокрема у Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», одним із головних принципів ДМП є «надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні та реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема».

• Другий аспект: молодь – велика соціально-демографічна група населення. Загальна чисельність молоді в Україні віком від 14 до 35 років – 14 138 696 осіб, що становить 30,2 % від усього населення України (46 749 170 осіб). По регіонах України, чисельність молоді віком від 14 до 28 років (22,3 %) така: