Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6 інвестування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
126.98 Кб
Скачать

Скотарстві

Сільське господарство знаходиться під впливом негативних чинників, які не завжди пов'язані з діяльністю людини. Зважаючи на те, що ризик неотримання прибутку надзвичайно великий, банки неохоче надають кредити аграрним підприємствам, надаючи перевагу гачузям з більш швидким оборотом капітачу. Тому нині особливого значення набуває лізингове фінансування як одна з пріоритетних форм інвестування в сільське господарство.

Вагомий внесок у дослідження питань щодо проблеми лізингового фінансування в аграрній сфері економіки присвячені праці таких зарубіжних та вітчизняних вчених: В. Газман, М. Лещенко, Л. Прилуцький, Е. Чекмарьов, X. Шпітлер, В. Андрійчук. Н. Внукова, П. Гайдуцький, М, Дем'яненко, К. Ковальчук. П. Саблук, Р. Саблук та ін.

Згідно з Ст. ї Закону України "Про лізинг" лізинг -. це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що с власністю лізингодавця або набувасться ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [1]. :.,.'.. ] ..

Сьогодні лізинг в світовій економіці займає друге місце за обсягом інвестицій після банківського кредиту, тому що він дозволяє користувачам мати широкий доступ до передової техніки і технологій [2, C.22J та можливість придбання племінної худоби спеціалізованих молочних порід. Тому вітчизняні підприємства повинні розглядати лізинг як оди.нлз ефективних способів залучення капіталу. ;: '■]'.'. ".~,'

Економічна ситуація,.що склачася сприяє розвитку лізингових відносин в Україні, проте існує ряд причин недостатнього поширення лізингового фінансування: порівняна новизна, брак досвіду, недосконалість законодавчої бази, відсутність однозначного трактування [3.

Ш] І \ : Щ ' : ■•;;, ї Щ І ; '";■::[ '

Ва пахи погляд,' основними напрямами розвитку лізингу в Україні є; удосконалення лізингового законодавства, збільшення кількості лізингових компаній, зокрема при банках, заводах сільськогосподарського машинобудування та потужних племінних заводах- підтримка збоку держави за рахунок сплати'першого лізингового платежу або компенсації визначеного (встановленого) відсотка по лізинговій угоді.

Незважаючи на стримане впровадження лізингу в Україні, лізингові угоди все ж таки знаходять своє практичне застосування на ринку фінансових послуг..зокрема при придбанні.племінної худоби. На жаль, послугами лізингових компаній сьогодні користуються лише підприємства зі значним оборотом 'капіталу, хоча для підприємств, що

спеціалізуються на вирощуванні племінної худоби лізинг є одним із ефективних способів її реалізації.

Відповідно до технологічного процесу оптимальні терміни лізингових угод мають становити: для телиць - не більше 4 років з можливістю річного пільгового періоду (впродовж нього лізингові платежі не сплачуються), для бугайців>;на рівні 3-5 років, для бутайпів зарубіжної селекції - не більше 3 років. [4, С.79]. Результати наукових досліджень свідчать, що при придбанні племінної молочної худоби на умовах лізингу, необхідно враховувати породу тварини, селекційний статус та рівень продуктивності. Як слушно зазначається в науковій літературі, визначенняітривалості лізингового періоду та встановлення вартості угод з лізингу передбачає врахування наступних критеріїв відбору тварин:

•- лише спеціалізована молочна порода (голштинська, швіцька, англерська);

Щ молочна продуктивність матері за 305 днів вищої лактації має становити не менше 8000, а матері батька - 10000 кг молока при вмісті жиру не менше 3,9 % і білка - 3,25 %.;

•-селекційний статус бугая та рівень племінної цінності (СІ) (СІ = +700 і вище) [5, С. 119];

Оскільки молочне скотарство залишається технологічно найскладнішою галуззю аграрного виробництва, більш ширше агролізинго$і угоди використовуються при придбанні багатофункціонального, енергрзберігаючогр.й.екрлогоохоронного технічного обладнання та техніки. Створення ефективноїтехнічної бази на вітчизняних підцриємствах є одним із шлях|в виведення молочної, галузі з кризи, адже значна частина тЬкнікр-технологічнйх ресурсів,'фізично і-моральнр застаріла. І'ак, постачання техніки на умовах лізингу допоможе вирішити проблему сучасного оснащення ферми та оновлення і поповнення машинно-тракторного парку підприємства.

На нашу думку, до переваг агролізингу вважаємо за необхідне віднести такі:

--відносини власності жорстко регламентовані нормативно-правовими актами;

- право власності належить лізингодавцю до погашення останнього платежу;

-■■ відносини лізингової угоди виникають за згодою! сторін на добровільних засадах;

.-'гнучкасистема погашення лізингових платежів; . . ■'•:•■'; ,1

■!-; податкові, пільги для лізингодавця (на об'єкт лізингу нараховуєтеся амортизація, за рахунок цього зменшується розмір податку на прибуток);:'; . '-.'::

'-.лізингові платежі не відносять статті витрат виробництва;

--можливість придбання, сучасного обладнання фермерськими та, особистими селянськими господарствами тощо;

Гіри цьому, дослідженням встановлені недоліки агролізингу:'

- високі ставки послуг лізингових компаній;

і- користувачами лізингових послуг є великі підприємства тощо. : '

Також слід зазначити, що особисті селянські господарства, які виробляють значну частку Продукції у структурі виробництва сільськогосподарської продукції, мають обмежені фінансові можливості і придбання ними необхідних технічних ресурсів практично Неможливе. Тому розвиток лізингових відносин повинен бути спрямований таким чином, щоб лізинг став доступним для селян.

Отже, можемо стверджувати, що за нинішніх умов господарювання, коли підтримка з боку держави сільськогосподарських товаровиробників є мінімальною, застосування агррлізингу в вітчизняній практиці може стати дієвим інноваційним інструментом залучення капіталу для модернізації процесів виробництва.

Література:

•1. Закон України "Про лізинг". Режим доступу: litl|)://ua/.akon.conT/docun'ienl/sparl73/inx73284.htm ,

•2. ГІодік А.В. Історія виникнення і аналіз розвитку лізингу / А.В.Подік // Агро світ. - 20Q7.-№14. -С.18-22; Г;

•З,; Ковальчук К.Ф. Методологія вибору ефективного виду лізингової угоди основними учасниками: Монографія / К.Ф. Ковальчук, Л.М. Савчук, І.В. Вишнякова. -Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2007,- 118 с; . .

;*4. ; Кругляк О.В. Формування економічного, механізму лізингу племінних ресурсів / О.В. Кругляк // Вісник аграрної науки; 2005, - № 5. - С, ,78-80;

•5. Кругляк О.В. Основні критерії відбору племінних тварин при придбанні їх за лізингом / О.В. Кругляк // Економіка АПК. - 2008. - №2. - СІ 14-119;

e-mail: zah2009@ukr.net

Кредити видаємо?

Загальновідомо, що нестабільна економічна ситуація у державі впливає на сферу банківського кредитування. Банки, які у часи кризи зіткнулися із проблемами неповернення позик, із пересторогою ставляться до надання^останніх, особливо в агропромисловому комплексі. Досвід кредитування сільгосппідприємств банками змушує переглянути свої програми й дещо по-іншому підійти до цього питання. Перші кроки кредитним шляхом |:і:

У кризові роки банківська система кредитування була практично заморожена. Більшість банків дотепер так і не наважується відновлювати кредитування аграрної галузі. На це є свої причини: перш за все, відсутність ліквідної застави, висока ймовірність неповернення кредитів, не надто високий рівень прибутковості галузі, недосконалість законодавчих механізмів. До речі, останній чинник відіграє чималу роль у відновленні кредитування. Чимало банкірів зауважують, що держава майже нічого не зробила для врегулювання проблеми. А тому банки повинні мати неабияку мужність для відновлення надання позик. Лише деякі з них нині роблять свої перші кроки у цьому напрямі. З-поміж сміливців -«Райффайзен Банк Аваль». Як зауважує голова правління цього банку Віктор ГОРБАЧОВ, хрча «Райффайзен Банк Аваль» не є.агробанком, проте аграрії — складова їхньої клієнтської бази. «Запровадження міжнародних стандартів дає змогу навіть у кризові роки рухатися з нашими клієнтами агробізнесу», -'- зазначив банкір.

На сьогодні понад 5 тис. сільгоспвиробників обслуговуються у «Райффайзен Банк Аваль», а:це понад 20% ринку. «Основна наша Мета, - продовжує пан Горбачов, ~ навесні піти до агровиробників, дати їм гроші і надати можливість «закопати їх у землю», приготувати лзмдтидлядрейдерів, переробників та потужних сільськогосподарських підприємств. А коли,аграрії збиратимуть урожай, ми, своєю, чергою, відкриємо ліміти останнім, і вони зможуть на взаємовигідних умовах викупити зібране. Таким чином, можна замкнути весь цикл і мати у балансі приблизно однакову суму кредитного; портфелю для агробізнесу. Це одне із наших досягнень на сьогодні», ■' \\' І \ ' . .',Г«:.','.

На продовження теми голова правління банку розповів; про. шцщв.кризи на структуру кредитного портфелю..Так, по деяких;напрямах діяльності АПК, зокрема вирощування зернових та технічних культур, протягом останніх двох років відбулося зменшення частки, в інших напрямах — незначне збільшення частки портфелю. Основною метою банку на сьогодні є диверсифікація всього портфелю та переорієнтація їіа певні галузі агробізнесу. '~. '\ ..;[ V;!-!) . ' '.','.

Наіжадь, вплив кризи, відчутно позначився на взаєминах банків та аграріїв: з'явилася нова кредитна політика. Дефіцит ліквідності, збільшення кредитних ринків..відсутність компенсації відсоткових ставок з боку держави.- ці складові призвели до збільшення відсотків за кредити/ 1-- Щі1:.Щ :')\

Труднощі кредитування \

Аграрний сектор економіки тим і відрізняється від решти!, НІо має ниЗку специфічних, особливостей, які відносять його до високоризиковацої галузі..з порівняно низькою Прибутковістю.Насамперед йдеться про прйроднокліматичпі чинники, які тісно пов'язані ^процесом, відтворення у.сільському господарстві та природними явищами. Справа в тому ■ що аграрне виробництво має чітку періодизацію процесу і аж ніяк не Передбачає перерви у ньому. А це відповідно вимагає чималого фінансового забезпечення. З цим, власне, і виникають труднОііц, оскільки мало кому вдається розвиватися без. залучення додаткових інвестицій. Саме Тому надання кредиту необхідне в повному.обсязі та у чітко визначений час.;

Крім того, не надто високий рівень прибутковості виробництва, повільний обіг капіталу погребують збільшення термінів задучецня кредитних ресурсів і зниження при цьому пЛ'ати за кредит. І-Іе можна не згадати і цро низький: рівень технічного забезпечення

підприємств та застосування застарілих, малоефективних технологій, які вимагають чималого обсягу позики. ;; щі

Не:менш важливим фактором є потреба тримати в обороті значний запас продукції, що уповільнює швидкість обігу коштів і вимагає відповідних форм кредитного забезпечення необхідного обсягу оборотних засобів. Теж саме стосується і використання великої частки сировини для продовження процесу виробництва, потреба у негайній переробці або реалізації виробленої продукції, яка не може зберігатися тривалий час, а на це відповідно необхідні гарантовані види оплати. ;■!;

До соціально-економічних та політичних чинників належить помітне відставання агропромислового виробництва від інших галузей у рівні оплати Прані; морально та фізично застарілі засоби виробництва; низький рівень забезпечення аграрного сектору авансовими платежами; більші темпи витрат виробництва, ніж темпи зростання реалізаційних цін на вироблену продукцію, внаслідок чого виникає диспаритет цін. Це та багато іншого потребує додаткового фінансового забезпечення, а точніше — залучення кредитних коштів.

У силу певних причин агроформуванням порівняно з підприємствами інших галузей важче отримати доступ до кредитів через обмежену кількість об'єктів, які можуть слугувати заставою, та обмеженість кредитних ресурсів банківських установ. Проте не менш; важливою перешкодою залишається нестабільний та обмежений характер фінансового ринку України. У державі лише починає розвиватися інститут комерційної та житлової іпотеки, відповідно, невідомо скільки знадобиться часу для запровадження земельної іпотеки. \[;

Перспективи Аграрного банку . .-,.

Чимало європейських країн можуть похвалитися наявністю аграрних банків, які обслуговують сільгостітоваровиробників. Україна теж замислилась Над цим питанням. Вітчизняний уряд планує заснувши такий банк на акціонерних засадах. Розмір його статутного фонду забезпечуватиметься джерелами кредитування в обсягах, потрібних для здійснення кредитного обслуговування товаровиробників агропромислового комплексу. До діяльності Аграрного банку планується віднести надання позик аграріям, зокрема, кредитування під заставу земельних ділянок та майна, зміцнення фінансового становища і стимулювання економічного розвитку галузі загалом, максимальне використання ресурсного потенціалу села та здійснення інших банківських операцій. Цей банк формуватиме свої ресурси за рахунок власних коштів, фондів кредитної підтримки АПК, підтримки малого бізнесу та фермерських господарств, емісії цінних . паперів,,додаткового залучення клієнтів з обслуговування їх коштів, державних та місцевих бюджетів, обсягів поверненої заборгованості за раніше отриманих позиках з державного бюджету, надходження коштів, отриманих:від імпорту сільгосппродукції та продовольчих товарів, кошти від грошової приватизації державних об'єктів АПК, Міжнародних кредитів тощо. '., : ':];:;>. ;/: .

Напрями використання коштів фонду визначатимуться,Кабміном; для пріоритетних, на його думку, програм, зокрема, забезпечення сільгосптоваровироб'ників паливно- мастильними матеріалами, насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, сільгосптехнікою та запасними частинами. : .'','""'■'[ _.'.',.

ЩО ж, треба зачекати, поки ці плани уряд реалізує', і тоді аграріям.жити буде легше, принаймні, є така надія. ..:.','] ' ■'■ ,: ,г:..:

Альтернативи немає? .'";■ ,■ ^ '•;!:":,! ;''''ї'|Й:

Окрім комерційних банків, які надають аграріям переважно короткострокові ..кредити з метою використання поточного операційного забезпечення господарської діяльності, і котрі в обмеженому обсязі кредитують сільське господарство,'є ще кредитні спілки.

Зважаючи на умови, які вони пропонують, ця справа вигідна передусім фермерським господарствам, котрі використовують споживчі кредити на придбання матеріально-технічних ресурсів. Однак кількість таких позик останнім часом значно зменшилася. Існує думка, що це своєрідна реакція на скасування урядом бартерних розрахунків. І як у нас ;; часто трапляється, натомість жодної альтернативи, яка могла б сприяти виробникам в : : отриманні у постачальника необхідних ресурсів під заставу майбутнього врожаю, не було запропоновано.

На відміну від інших держав з перехідною економікою; Україна досі ще не запровадила і систему сільськогосподарських субсидій для підтримки виробництва, підвищення ефективності сільгосппідприємств. Стримувальним чинником розвитку залишається слабка взаємодія сільського господарства з ринком фінансових ресурсів. !

Підсумки кредитного року

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, торік банки збільшили кредитування вітчизняного АПК на половину. Станом на середину грудня 2010 року сільгосппідприємствам вдалося залучити позик майже на 9 млрд грн, левову частку яких становлять короткострокові.

Понад 2 тис. компаній отримали кредити за ставками від 6 до 40% річних. Тим часом обсяг пільгових кредитів, залучених протягом трьох попередніх років, за якими аграрні підприємства змогли отримати компенсацію, торік становив більш ніж мільярд. Як зауважує екс-заступник голови НБУ Олександр САВЧЕНКО, вітчизняні банки лише на 30-40% підійшли до адекватного формування резервів. «Саме приховування реальних проблем у балансі продовжує підтримувати атмосферу цедовіри між банківськими установами, в результаті чого і простоює міжбанк. Трму;держава повинна взяти участь у (формуванні «вже зруйнованого грошового ринку, не кажучи про валютний». Улистопаді 2010 року сальдовий чистий прибуток'банків України сягав 1,204 млрд грн, тоді як у жовтні чистий збиток становив 642,9 мли грн. На здешевлення кредитів АПК торік було виділено 71 7 млн грн.

Важливою передумовою активізації банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників є адекватна оцінка ефективності використання позик, При цьому чи не основним моментом є потреба^ правильності визначення результату,''.який отримується від* застосування банківського кредиту. Лише тоді є сенс у кредитуванні. ' :

Коментар

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.