Висновки до іі розділу

Узагальнюючи висновки розділу можемо вказати, що злочинність як соціальне явище має низку ознак, які статистично можуть бути наочно відображені рядом показників: рівнем злочинності, коефіцієнтом, структурою, динаміко та географією злочинності. Рівень злочинності — це абсолютна кількість вчинених злочи­нів, скоєних на певній території за певний проміжок часу а також злочинців. Коефіцієнт злочинності - конкретний узагальнюючий показник загальної кількості врахованих злочинів, співвіднесеного з чисельністю населення, це кількість злочинів на 100 тис., 10 тис. або 1 тис. населення і є об’єктивним вимірником злочинності, що дозволяє зіставляти її рівні в різних країнах і в різні роки. Для чіткішого визначення коефіцієнта злочинності бажано вра­ховувати не все населення, а лише ті вікові групи, представники яких можуть бути притягнуті до відповідальності за злочин. Динаміка злочинності - показник, який відображає зміну її рівня та структури протягом визначеного проміжку часу чи часового періоду. Статистична картина динаміки злочинності пов’язана з ефективністю діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття та викриття винних, забез­печення невідворотності справедливого покарання. До основних показників динаміки відносять: рівень ряду - це показник абсолютної величини, рівня певного періоду, відображений у конкретному ряді і абсолютний приріст (зниження) - це різниця між рівнями минулого та попереднього періодів, відображена в абсолют­них показниках. Динаміка рівня і структури злочинності, що має відносно стійкий і тривалий характер, свідчить не тільки про негативні або позитивні зміни, але й про важливі тенденції і навіть закономірності зміни злочинності, на основі яких можна прогнозувати її розвиток на найближче майбутнє. Крім рівня, динаміки і структури злочинності, у кри­мінології застосовується показник «географія» злочинності, він відображає поширення злочинності у різних регіонах (територіях) держави. Геогра­фія злочинності звичайно визначається за допомогою таких показ­ників, як питома вага злочинності регіону у загальній кількості зло­чинів, вчинених у країні, а також регіональні коефіцієнти злочинності. Показники злочинності є взаємопов’язаними. Їх дослідження дає можливість достатньо точно визначати стан злочинності.

На фоні загального зростання показників злочинності у порівнянні з попереднім 2010 роком, у 2011 році кількість насильницьких злочинів зменшилася. Згідно даних офіційної статистики можемо говорити те, що у 2011 році всього було вчинено 2356 умисних убивств у порівнянні з 2478 у 2010 році, що дає від’ємну динаміку у -4,9%. У порівнянні з 2010 роком у 2011 році найбільшу позитивну динаміку продемонстрували: Кіровоградська обл. 39,3%; Івано-Франківська область 39,1%; м.Севастополь 27,3%; Миколаївська 24,6 %; Сумська обл. 21,7%. Натомість суттєве зменшення показників динаміки насильницької злочинності було відзначено у 2011 році у таких регіонах, як: Волинська – 52,3 %; Рівненська – 37,9%; Чернівецька обл. – 30,8%; Запорізька – 23,8 % та Закарпатська – 22,9% області. На фоні реформ прогнозувати тенденції насильницької злочинності є досить важко, оскільки з одного боку шоковий характер застосовуваних заходів спричиняє падіння рівня життя населення і очікується, що це збережеться на найближчі два-три роки, а погіршення соціальної обстановки, як відомо, є чинником зростання злочинності, в тому числі насильницької. З іншого боку в державі ведеться робота з посилення ефективності роботи правоохоронних органів, тож тиск на насильницьку злочинність, ефективність її попередження має зрости і спричинити зниження показників, але це відбудеться за умови, що робота у правоохоронних органах буде реальною, а не черговою політичною кампанією, а про це судити ще зарано. Таким чином, прогнози щодо показників насильницької злочинності на найближче майбутнє є невизначеними з об’єктивних причин.