- •Трудове право
- •Поняття робочого часу і його види.
- •Режим робочого часу і його облік.
- •Надурочні роботи. Порядок залучення до надурочних робіт і компенсація за них.
- •Поняття часу відпочинку і його види.
- •Перерви протягом робочого дня і між робочими днями.
- •Щотижневий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і неробочі дні. Компенсація за роботу у святкові і неробочі дні.
- •Щорічні відпустки. Право на відпустку. Подовження відпустки.
- •Додаткові відпустки, їх надання і використання.
- •Соціальні відпустки, їх надання і використання.
- •Відпустки без збереження заробітної плати.
- •Порядок надання і використання відпусток.
- •Понятття заробітної плати. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Преміальна система оплати праці.
- •Винагорода за підсумками роботи за рік.
- •Обмеження відрахувань із заробітної плати. Види відрахувань.
- •Поняття гарантійних виплат. Гарантійні доплати.
- •Поняття компенсаційних виплат.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •Заохочення за успіхи в роботі.
- •Понятя дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарної відповідальності.
- •Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації і її відмінність від майновох відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •Обмежена матеріальна відповідальність.
- •Повна матеріальна відповідальність.
- •Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
- •Правове регулювання проведення страйків. Правові наслідки страйку.
- •Поняття охорони праці по трудовому праву.
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •Застосування праці осіб з пониженою працездатністю.
- •Матеріальна відповідальність підприємств за шкоду, заподіяну здоров’ю працівнику.
- •Поняття нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Акт про нащасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •Поняття, причини виникнення і класифікація трудових спорів.
- •Розгляд трудових спорів у ктс.
- •Розгляд трудових спорів у судовому порядку.
- •Порядок розгляду колективних трудових спорів.
- •Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Система органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •Оплата праці при відхиленні від умов, передбаченими тарифами.
- •Порядок виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
- •Прийняття на роботу і звільнення неповнолітніх.
- •Права неповнолітніх при застосуванні їхньої праці.
- •Пільги для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у заочних та вечірніх вищих навчальних закладах.
- •Строки в трудовому праві.
- •Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником.
- •Примирна комісія і трудовий арбітраж.
- •Національна служба посередництва і примирення і її взаємодія із сторонами колективних трудових договорів.
Щорічні відпустки. Право на відпустку. Подовження відпустки.
Щорічна основна відпустка надається всім працівникам зі збереженням місця роботи і середнього заробітку. Право працівників на щорічну основну відпустку не залежить від місця роботи, від виконуваної ними трудової функції, а також від умов праці. Для надання щорічної основної відпустки необхідний лише один юридичний факт — перебування з роботодавцем у трудових відносинах протягом передбаченого законодавством часу. За цими ознаками, власне, і відрізняється щорічна основна відпустка від усіх інших видів відпусток.
Щорічна основна відпустка залежно від її тривалості поділяється на мінімальну і подовжену.
Стаття 6 Закону України «Про відпустки» встановила мінімальну тривалість щорічної основної відпустки 24 календарних дні за відпрацьований повний робочий рік. Робочий рік відрізняється від календарного тим, що він рахується з дня укладення трудового договору тим чи іншим працівником, а тому кожному працівнику відповідає тільки для нього визначений робочий рік. При умові відпрацювання працівником повного робочого року його відпустка не може бути менше за встановлену законом мінімальну відпустку. Щодо відпустки сезонним і тимчасовим працівникам, то вона надається їм тривалістю, пропорційною відпрацьованому часу, тобто така відпустка може бути меншою ніж 24 календарні дні.
Для деяких категорій працівників законом встановлені щорічні основні відпустки подовженої тривалості. Зокрема, для неповнолітніх передбачено надання відпустки тривалістю 31 календарний день, інвалідам І і II груп незалежно від причин інвалідності — ЗО календарних днів, інвалідам III групи — 28 календарних днів. Працівникам вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також особам, зайнятим на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні, але при цьому за кожних 2 відпрацьованих роки на зазначених роботах відпустка їм збільшується на 2 календарні дні, але не може перевищувати 28 календарних днів. Відпустка працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 м і нижче, тривалістю не менше 28 календарних днів незалежно від стажу роботи. Працівникам зайнятих на роботах в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 м, відпустка надається їм тривалістю 24 календарних дні. При наявності стажу на цих роботах 2 роки і більше відпустка збільшується на 4 календарні дні.
Відпустки воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин не може бути меншою 30 календарних днів. Невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин відпустка надається тривалістю 24 календарні дні, але за кожних два роки стажу на зазначених роботах відпустка збільшується на 2 календарні дні, але не може перевищувати 28 календарних днів.
Існують подовжені відпустки також для працівників лісозаготівельних, лісогосподарських, лісозахисних, лісовпорядних підприємств і виробничих об'єднань, що займаються заготівлею воску і добуванням живиці, а також для працівників підприємств агролісомеліорації, міжгосподарських лісгоспів, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, лісопунктів, лісництв і лісозаготівельних дільниць, а також лісництв, які входять до складу підприємств інших галузей народного господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, для яких щорічна основна відпустка надається тривалістю 28 календарних днів, при умові, що вони зайняті на роботах, посадах і за професіями, зазначеними у Списку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 570і.
Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам щорічна основна відпустка надається тривалістю до 56 календарних днів. Порядок надання відпустки зазначеним категоріям працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 3462.