- •Трудове право
- •Поняття робочого часу і його види.
- •Режим робочого часу і його облік.
- •Надурочні роботи. Порядок залучення до надурочних робіт і компенсація за них.
- •Поняття часу відпочинку і його види.
- •Перерви протягом робочого дня і між робочими днями.
- •Щотижневий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і неробочі дні. Компенсація за роботу у святкові і неробочі дні.
- •Щорічні відпустки. Право на відпустку. Подовження відпустки.
- •Додаткові відпустки, їх надання і використання.
- •Соціальні відпустки, їх надання і використання.
- •Відпустки без збереження заробітної плати.
- •Порядок надання і використання відпусток.
- •Понятття заробітної плати. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Преміальна система оплати праці.
- •Винагорода за підсумками роботи за рік.
- •Обмеження відрахувань із заробітної плати. Види відрахувань.
- •Поняття гарантійних виплат. Гарантійні доплати.
- •Поняття компенсаційних виплат.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •Заохочення за успіхи в роботі.
- •Понятя дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарної відповідальності.
- •Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації і її відмінність від майновох відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •Обмежена матеріальна відповідальність.
- •Повна матеріальна відповідальність.
- •Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
- •Правове регулювання проведення страйків. Правові наслідки страйку.
- •Поняття охорони праці по трудовому праву.
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •Застосування праці осіб з пониженою працездатністю.
- •Матеріальна відповідальність підприємств за шкоду, заподіяну здоров’ю працівнику.
- •Поняття нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Акт про нащасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •Поняття, причини виникнення і класифікація трудових спорів.
- •Розгляд трудових спорів у ктс.
- •Розгляд трудових спорів у судовому порядку.
- •Порядок розгляду колективних трудових спорів.
- •Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Система органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •Оплата праці при відхиленні від умов, передбаченими тарифами.
- •Порядок виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
- •Прийняття на роботу і звільнення неповнолітніх.
- •Права неповнолітніх при застосуванні їхньої праці.
- •Пільги для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у заочних та вечірніх вищих навчальних закладах.
- •Строки в трудовому праві.
- •Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником.
- •Примирна комісія і трудовий арбітраж.
- •Національна служба посередництва і примирення і її взаємодія із сторонами колективних трудових договорів.
Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
За порушення трудового законодавства та правил з охорони праці встановлена відповідальність як роботодавця, так і посадових осіб, уповноважених ним для здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері трудових відносин.
У випадках, коли порушення вимог щодо охорони праці створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих, приписом державних інспекторів по нагляду за охороною праці може бути зупинена експлуатація підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва на строк, необхідний для усунення виявлених порушень.
Посадові особи підприємств, установ, організацій, які винні у порушенні чи невиконанні законодавчих актів про працю та охорону праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Адміністративна відповідальність наступає у випадках і в межах, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення1. Зокрема, ст. 41 названого Кодексу встановлено, що порушення вимог законодавства про працю, вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадянами — власниками підприємств чи уповноваженими ними особами тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює також адміністративну відповідальність за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди (ст. 41і); порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 412); ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 413); порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93). У цих випадках на винних може бути накладено штраф від одного до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого цетрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
державні інспектори — штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено — вищестоящій посадовій особі інспекції або до місцевого суду, рішення якого є остаточним. Скаргу на постанову про накладення штрафу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення штрафу є обов'язковою для виконання особою, щодо якої її винесено, і підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.
Якщо негайне виконання постанови про накладення штрафу є неможливим, посадова особа інспекції, яка винесла постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.
Штрафи накладаються також на підприємства, установи і організації (юридичні особи):
які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому природному середовищу (ст. 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»);
за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду (ст. 35 Закону України «Про пожежну безпеку»);
за порушення санітарного законодавства, зокрема за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам санітарних норм; за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей; за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні; за ухилення від пред'явлення посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби продукції, яка підлягає контролю (ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).
Кримінальна відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про працю і правил охорони праці, передбачена Кримінальним кодексом України. Зокрема, кримінальній відповідальності підлягають особи, винні: у незаконному звільненні з роботи з особистих мотивів працівників (у тому числі неповнолітніх, вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів) (ст. 172); грубому порушенні угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (ст. 173); примушуванні до участі у страйку або перешкоджанні участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства (ст. 174); безпідставній невиплаті заробітної плати більше ніж за один місяць або внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати (ст. 175); порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці (ст. 271), правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві (ст. 272), правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273), правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274), правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275), якщо ці порушення заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого, спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
За вчинення цих злочинів Кримінальний кодекс України передбачає різні види покарань: штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні роботи, арешт, обмеження волі та позбавлення волі на певний строк. Конкретний вид, розмір або строк покарання призначається судом у межах, визначених санкцією статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.