2.2. Зустрічний позов
Відповідно до статті 123 та ч.2 ст.113 ЦПК України відповідач має право до початку розгляду справи по суті пред’явити в суді за місцем розгляду первісного позову зустрічний позов. Зустрічним називається позов, заявлений відповідачем у вже виникнувшому процесі по первісному позову, який підлягає спільному з первісним позовом розглядом у суді.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може включити повністю чи частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднується в одне провадження з первісним позовом. Відповідно до ст. 124 ЦПК зустрічна позовна заява одається з додержанням загальних правил пред’явлення позову[13,9].1
Своє право на захист відповідач реалізує уже в процесі, що виник проти
нього. Тому при зустрічному позові сторони змінюють своє процесуальне положення. Позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом; відповідач за первісним позовом виступає у процесуальному положенні відповідача.
Для пред’явлення зустрічного позову не потрібна наявність усіх зазначених умов у сукупності, а достатньо лише однієї з них. Так, якщо предметом первісного позову є витребування майна, що підлягає передачі на підставі укладеного договору, а відповідач за первісним позовом заявляю зустрічний позов про визнання цього договору не дійсним, то задоволення зустрічного позову виключає задоволення вимог за первісним позовом.
У статті 123 ЦПК сформульовано загальне правило, що надає судді широкі повноваження вирішувати у кожному конкретному випадку питання про прийняття зустрічного позову. Позитивно вирішити його можна тільки в тому випадку, якщо між зустрічним і первісним позовом є взаємний зв’язок. При виявленні такого зв’язку слід врахувати, зокрема, однорідність заявлених вимог, спільність підстав цих позовів тощо.
Інститут зустрічного позову дає можливість шляхом сумісного розгляду
первісних і зустрічних вимог більш повно врахувати правові відносини сторін. Він відповідає вимогам процесуальної економії, сприяючи швидкому відправленні правосуддя з можливо меншими затратами учасників процесу сил, засобів і часу. Зустрічний позов характеризується певними ознаками.
Передусім, зустрічний позов як звичайний позов являє собою звернення відповідача до суду за захистом своїх прав та інтересів. У зв'язку з тим, що позивач свого часу порушив права відповідача, у останнього виникає процесуальна заінтересованість в одержанні сприятливого для себе судового рішення. Відповідач як особа, яка бере участь у справі, має не лише обов'язки перед позивачем, а й процесуальні права на звернення із своїми вимогами до суду. Своє право на захист відповідач реалізує в вже виниклому проти нього процесі. Тому при зустрічному позові сторони змінюють своє процесуальне положення. Позивач по первісному позову - стає відповідачем по зустрічному позову; відповідач по первісному позову виступає в процесуальному положенні позивача. Зустрічний позов за загальним правилом є засобом захисту проти позову. Він включає в себе як ознаки процесуального захисту, так і матеріально-правового. Зустрічні вимоги відповідача можуть бути вимогами про присудження, визнання, перетворення.
Зустрічний позов відрізняється від заперечення за наступними підставами: пред'являючи зустрічний позов, відповідач прагне відхилити первісний позов цілком чи частково, пред'являючи вимогу до позивача, заперечення цієї мети не переслідує; зустрічний позов займає самостійне становище в процесі; зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 ЦПК України.
Необхідно звернути увагу на те, що зустрічний позов являє собою найважливіший процесуальний засіб захисту, який сприяє більш повному і всебічному розгляду та розв'язанню цивільної справи. Однак не будь-яка зустрічна вимога відповідача може бути визнана зустрічним позовом і обов'язково повинна розглядатися в одному судочинстві з первісним позовом. Природно, прийняття і розгляд зустрічного позову значно ускладнює процес, збільшує коло питань, що розглядаються. Тому в кожному конкретному випадку з урахуванням необхідних вимог пред'явлення зустрічного позову, процесуальної економії часу і засобів, суд має розв'язувати питання про доцільність спільного розгляду зустрічного і первісного позову.
Можливість пред'явлення позивачу зустрічного позову дає відповідачу ряд переваг. Передусім, це стосується питань територіальної підсудності. Зустрічний позов може бути пред'явлений відповідачем за своїм місцем проживання, тобто в тому суді, де пред'явлено перший позов за загальною територіальною підсудністю.
Можливість розгляду зустрічного позову разом з першим сприяє ліквідації в одному процесі всіх спірних питань між позивачем і відповідачем. Якщо відповідач використовує зустрічний позов для захисту проти первісного, задоволення зустрічного позову виключає задоволення вимог позивача (повністю або до деякої міри). Одночасний розгляд первісного і зустрічного позовів виключає можливість винесення судом, рішень, які суперечать один одному, дозволяє суду повніше, глибше і правильніше з'ясувати справжні взаємовідносини сторін.
За процесуальної співучасті зустрічний позов може бути пред'явлений як одним із співвідповідачів, так і до одного із співпозивачів. Питання про процесуальне положення сторін при співучасті вирішується значно ширше. Припускається пред'явлення зустрічного позову не лише до позивача, а й до особи, яка не є позивачем по первісному позову, і тут створюється видимість зустрічного позову, хоча такого по справі немає.
Таким чином, цивільне процесуальне право забезпечуючи рівні права обом сторонам процесу надає стороні у особі відповідача, згідно ст..128 ЦПК та ст.. 123 ЦПК України, можливість виступу із запереченням позову та зустрічним позовом. При цьому законодавець передбачив два види заперечень: матеріально-правові та процесуально-правові. Зустрічний позов ми розглядаємо передусім як засіб захисту проти первісного позову (з матеріально-правовими і процесуальними ознаками), а також незалежно від цього захисту, якщо у відповідача є самостійні вимоги до позивача вимоги, міцно пов'язані з пред'явленим позовом. В свою чергу і заперечення проти позову, і зустрічний позов є формами активного захисту прав та інтересів відповідача.
РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ СПІВУЧАСТІ ВІДПОВІДАЧА
ТА ЙОГО ЗАМІНА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ