- •11. Хімічні властивості ацетилену.
- •12. Поняття про полімери.
- •13. Поліетилен. Хімічні та фізичні властивості.
- •14. Застосування поліетилену.
- •15. Бензен як представник ароматичних вуглеводнів.
- •16. Хімічні властивості бензину.
- •17. Застосування бензену.
- •18. Взаємозв'язок насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів.
- •19. Природні джерела вуглеводнів.
- •20. Вуглеводнева сировина та охорона довкілля.
- •21. Насичені одноатомні спирти. Фізичні властивості.
- •22. Насичені одноатомні спирти. Хімічні властивості.
- •23. Застосування спиртів.
- •24. Багатоатомні спирти. Фізичні властивості.
- •31. Альдегіди. Застосування.
- •32. Поняття про карбонові кислоти.
- •33. Фізичні властивості карбонових кислот.
- •34. Хімічні властивості карбонових кислот.
- •35. Застосування карбонових кислот.
20. Вуглеводнева сировина та охорона довкілля.
Життя людини повсякденно пов’язане зі спалюванням горючих речовин у побуті, на транспорті, у промисловості. Крім користі застосування нафтопродуктів, вугілля і природного газу створює ряд проблем, негативних для розвитку цивілізації та загалом для виживання людства. Тепловий баланс нашої планети підтримується завдяки тому, що діоксид карбону і вода, які містяться в атмосфері, поглинають енергію сонячного випромінювання (інфрачервону частину спектра), а потім пере випромінюють її. Таким чином на планеті зберігається тепло. Поглинання і випромінювання енергії діоксидом карбону та іншими речовинами спричинює парниковий ефект. Крім парникового ефекту в результаті переробки і використання горючих корисних копалин атмосфера забруднюється шкідливими речовинами, такими як оксид карбону (ІІ) СО (від невпинного згоряння пального у двигунах), оксид сульфуру (IV) SO2 (утворюється з сірки, що міститься у вугіллі і бензині), метан СН4 (витік газу), сірководень Н2S (виділяється під час перегонки нафти), оксиди нітрогену NO, NO2 (під час високотемпературного горіння) та ін.
21. Насичені одноатомні спирти. Фізичні властивості.
Насичені одноатомні спирти – похідні насичених вуглеводнів, де один атом Гідрогену заміщений на одну гідроксильну (функціональну) групу.
СnH2n+1OH – загальна формула насичених одноатомних спиртів. Метанол і етанол – за нормальних умов рідини, легші за воду, мають специфічний запах, як полярні сполуки, вони добре розчинні у воді Ткип. Метанолу дорівнює 650 С, етанолу– 780 С.
22. Насичені одноатомні спирти. Хімічні властивості.
1. Повне окиснення (горіння)
2СН3 – ОН + 3О2 → 2СO2 + 4 H2O ▲H=715 кДж/моль
2. Неповне окиснення
O О
|| ||
С2Н5ОН СН3 – С СН3 – С
-Н2О | -Н2О
C
3. Заміщення атома гідрогену
2CH3–CH2 – ОН+ 2 Na→2CH3–CH2–O Na + H2
4. Заміщення гідроксильної групи на галоген
СН3 – СН2 + ОН + Н – Сl→CН3 –СН2 –Сl
5. Дегідратація
С2Н5 ОН→(t 2700) CН2 =СН2+Н2O
6. Реакція естирифікації – взаємодія карбонових кислотіз спиртами при нагріванні і наявності каталізатора .
O O
|| ||
СН3 – С + HO – C2H5 ↔(t0,k,t) CH3 – C +H2O
| |
OH C2H5
7. Внутрішньо молекулярна дегідратація
2С2Н5 – ОН →(t0,k,t) С2Н5– О– С2H5 – O –C2H5 + H2O
23. Застосування спиртів.
Етанол застосовують для добування синтетичного каучуку, пластмас, різних органічних речовин: діетилового естеру, барвників, оцтової кислоти. Його використовують як розчинник для виготовлення парфумів, одеколонів, ліків, лаків і т. д. Етанол у суміші з бензином можна використовувати як пальне для двигунів внутрішнього згоряння.Метанол застосовують як розчинник або сировину для одержання формальдегіду, деяких барвників, фотореактивів, фармацевтичних препаратів.
24. Багатоатомні спирти. Фізичні властивості.
Багатоатомними називаються спирти, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені на гідроксигрупи.
Якщо в молекулі спирту містяться три гідроксигрупи, він належить до триатомних спиртів. У назві такого багатоатомного спирту присутній суфікс -тріол.
З агальна формула триатомних спиртів . Наприклад, формула пропантріолу-1,2,3 (гліцерину): C3H8O3
Фізичні властивості гліцерину. Безбарвна, в’язка, гігроскопічна рідина, солодка на смак. Змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Температура плавлення —18С , кипіння —290С .
25. Багатоатомні спирти. Хімічні властивості.
1 ) Горіння:
Утворюються вуглекислий газ і вода (за достатньої кількості кисню).
2) Взаємодія з активними металами (може відбуватися ступінчасто):
3) Взаємодія з галогеноводнями (може відбуватися ступінчасто):
4) Нітрування (нітруюча суміш — суміш концентрованих нітратної і сульфатної кислот):
26. Феноли. Фізичні властивості.
Фенол утворює безбарвні призматичні кристали, що розовіють при зберіганні на повітрі. При температурі 65,3 °С фенол змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Нижче цієї температури при розчиненні фенолу у воді утворюється два шари: фенолова і водна фази.
Температура плавлення 40,5 °С;
Температура кипіння 181,84 °С;
27. Феноли. Хімічні властивості.
1. Горіння
2 С6H5OH + 14O2--12CO2 + 6H2O
2. Взаємодія з лужними металами
Якісна реакція на фенол - взаємодія з розчином FeCl3 з утворенням сполуки фіолетового кольору
С6H5OH+FeCl3→(C6H5O)3Fe+3HCl
28. Застосування фенолів.
Застосовують феноли у виробництві синтетичних смол, поліамідів та інш. полімерів, лікарських препаратів, барвників, поверхнево-активних речовин, антиоксидантів.
Феноли при потраплянні в організм людини призводять до різких змін в клітинах кровотворної, хрящової та кісткової тканин.
29. Порівняти властивості етанолу і фенолу.
30. Альдегіди. Фізичні і хімічні властивості.
Альдегідами називаються органічні сполуки, у молекулах яких міститься альдегідна функціональна група: –СОН. Назви альдегідів за міжнародною номенклатурою утворюються від назв відповідних вуглеводнів із додаванням суфікса -аль. Тривіальні назви утворюються від назв кислот, які можуть бути одержані з цих альдегідів. Формальдегід — безбарвний газ із різким задушливим запахом. Добре розчиняється у воді. Температура кипіння 19,3С. Водний 40%-й розчин формальдегіду називається формаліном.
А цетальдегід — безбарвна легколетка рідина з різким запахом, добре розчинна у воді. Температура кипіння 20,2С. 1) Повне окиснення — горіння:
2) Часткове окиснення — купрум(II) гідроксидом до кислоти (у даному випадку — оцтової):
Це якісна реакція для визначення альдегідів.
3) Окиснення амоніачним розчином аргентум оксиду — «реакція срібного дзеркала»:
Ця реакція також є якісною для визначення альдегідів.
Реакції приєднання проходять за рахунок розриву подвійного зв’язку в альдегідній групі.
4) Приєднання водню (відновлення альдегідів до спиртів):