![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Законодавча база щодо охорони праці в Україні.
- •Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
- •Ядерна зброя
- •Землетруси та дії у випадках загрози виникнення землетрусу
- •9. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •10. Умови праці і фактори їх формування
- •11. Колективні засоби захисту людини
- •12. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •13. Дії після землетрусу
- •14. Людський фактор у проблемі безпеки
- •15. Засоби індивідуального захисту людини
- •16. Компетенція та повноваження суб’єктів, що здійснюють нагляд за охороною праці в Україні
- •17. Небезпечні метеорологічні явища
- •19. Побутові травми та засоби побутової хімії
- •20. Предмет та завдання дисципліни бжд
- •21. Побутові предмети та засоби побутової хімії як джерела небезпеки
- •22.Транспортні аварії і катастрофи
- •23. Організація життедіяльності населення в екстремальних ситуаціях
- •24. Дії під час землетрусу
- •25. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •26. Рівні територіального поширення надзвичайних ситуацій
- •28. Нс воєнного характеру
- •29.Сучасні екологічні проблеми
- •30. Наслідки забруднення навколишнього середовища
- •31. Мислення і прийняття розумних рішень в екстремальних ситуаціях
- •32. Основні причини виникнення екологічної кризи
- •33. Інфекційні захворювання: дифтерія
- •34. Класифікація нс техногенного і природного характеру
- •35. Гострі кишкові інфекційні захворювання
- •36. Інституційна структура, що забезпечує охорону праці на різних рівнях України.
- •38. Епідемічний паротит.
- •39. Правова основа та законодаство України щодо охорони праці.
- •40. Рятувальні та інші роботи в зоні надзвичайних ситуацій
- •41. Здоровий спосіб життя та іх вплив на професійну діяльність людини
- •42. Проведення евакуаційних заходів
- •43. Конституція України: регулювання охорони праці
- •44. Прогнозування небезпек та захист від їх дії
- •45. Постулати щастя
- •46. Раціональне харчування
29.Сучасні екологічні проблеми
До основних сучасних екологічних проблем, що постають перед людиною відносяться: зростання населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, зростання великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття тощо.
До розвитку глобальної екологічної й тісно пов’язаної з нею соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели, образно кажучи, два „вибухи” – демографічний, тобто різке зростання чисельності населення за останнє століття, й промислово-енергетичний, а також причинені ними катастрофічні ресурсопоглинання й продукування відходів. За висновками експертів, некероване зростання населення планети – головна причина розвитку глобальної екологічної кризи, яка спричинила решту криз (виснаження ресурсів, забруднення геосфер, негативні кліматичні зміни тощо).
Одною з екологічних проблем є зростання кількості міст-гігантів, що стали найбільшими та найнебезпечнішими забруднювачами довкілля й згубниками природи, її „раковими пухлинами”.
Екологічною проблемою є і спустелювання. За даними ООН, понад 900 млн. чоловік проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких потерпають від спустелювання.
Екологічною проблемою є і загибель водних екосистем. Величезна кількість отруйних речовин, що накопичуються навколо міст, промислових центрів, виносяться поверхневими та ґрунтовими водами в річку, а звідти в моря й океани. До них додаються забруднювачі. Що переносяться вітром, нафтопродукти від аварій танкерів та від роботи нафтопромислів.
Останнім часом багато проблем у людства виникло також у зв’язку з безжалісною експлуатацією земельних угідь. У всьому світі швидкими темпами відбувається деградація й ерозія ґрунтів.
Величезну тривогу в світі викликає перезабруднення атмосфери шкідливими газами, що призводить до збільшення площ озонових „дір” та активації розвитку парникового ефекту.
30. Наслідки забруднення навколишнього середовища
Наслідки забруднення атмосфери. Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами. Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись.
За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 млн т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50— 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.
Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є: парниковий ефект; озонова дірка; кислотні дощі; смог.
Наслідки забруднення ґрунтів. У ґрунтах накопичуються метали, наприклад, залізо, ртуть, свинець, мідь тощо. Ртуть потрапляє у ґрунт з пестицидами та промисловими відходами. Значні кількості свинцю викидаються у атмосфері з вихлопними газами автомобілів. У кінцевому результаті сполуки свинцю з опадами потрапляють у ґрунти і водойми. У промислових районах вміст свинцю у ґрунтах у 25-27 разів вищий, ніж у сільськогосподарських. Підвищений вміст цих металів у ґрунтах веде до уповільненого росту рослин та зниження врожайності. Значна кількість відходів утворюється при видобуванні та збагаченні корисних копалин. На кожну тонну виробленого калійного добрива припадає 3-4 т галітових відходів. У місцях видобутку калійних руд накопичились сотні мільйонів тонн таких відходів, що містять в основному хлорид натрію.
На зрошуваних ґрунтах може виникнути небезпека засолення ґрунтів внаслідок неправильного поливу. Засолення - збільшення солоності ґрунту до рівня, що згубний для рослин, що відбувається внаслідок активного випаровування і транспірації поливних вод з паралельним накопиченням у ґрунті солей, які залишаються у ґрунтовому розчині. Тому зрошення вважають однією з форм спустошення.