47. Єс та держави Центральної Америки

Лидеры стран Латинской Америки, Карибского бассейна и Европейского союза собрались в австрийской столице на фоне растущей обеспокоенности по поводу эксплуатации и использования энергоресурсов, сообщает ВВС.

Венский саммит, открывшийся в четверг 11 мая, направлен на укрепление экономических отношений между двумя регионами. Однако главными вопросами в повестке дня встречи оказалось решение боливийских властей о национализации газовой сферы и готовящийся в Венесуэле новый налог на нефтяную отрасль.

На саммите присутствуют руководители Коста-Рики, Гватемалы, Гондураса, Никарагуа, Панамы, Сальвадора, а также европейских государств. В пятницу ожидается участие в переговорах Генерального секретаря ООН Кофи Аннана и премьер-министра Великобритании Тони Блэра.

Свободная торговля

Урсула Плассник, министр иностранных дел Австрии, исполняющей сейчас роль председателя Евросоюза, назвала встречу "символом добрососедства в глобальной деревне".

"Мы все оказались перед сложной проблемой глобализации, - добавила она. - В фокусе этих переговоров будет вопрос о том, как нам, соседям, справиться с этой проблемой".

В числе 12 основных тем саммита Плассник назвала права человека, защиту окружающей среды, борьбу с наркотиками и энергетическую проблему. Представители британского правительства, со своей стороны, добавляют, что Тони Блэр надеется поднять в Вене вопросы климатических перемен, наркоторговли и постоянно тормозящегося в рамках Всемирной торговой организации вопроса реформирования мировой торговли.

Предполагается, что в пятницу участники встречи согласуют текст соглашения, которое положит начало переговорам о свободной экономической зоне. Однако, как отмечают обозреватели, реальное экономическое сближение ЕС с Андским соглашением странами и южноамериканским общим рынка Меркосур может оказаться задачей куда более сложной.

Министр иностранных дел Австрии Урсула Плассник

Плассник просит Боливию "прояснить намерения"

Тяжелый удар по надеждам на такое сближение нанесла в этом году Венесуэла, президент которой Уго Чавес решил вывести свою страну из Андского соглашения.

Другая серьезная проблема - энергетика. В преддверии венской встречи президент Боливии Эво Моралес объявил, что иностранные нефтегазовые компании не получат компенсаций за свои активы, контроль над которыми перешел в руки государства.

Решение боливийского лидера о национализации отрасли потрясло не только Латинскую Америку, но и некоторые европейские энергетические компании. Моралес, однако, продолжает отстаивать свои позиции. "Более 500 лет наши ресурсы разграблялись. Этому нужно положить конец, - заявил он. - Мы хотим партнеров, а не начальников".

Вскоре после этого выступления Бразилия, крупнейший инвестор в боливийскую энергетики, заявила, что весьма озадачена словами Моралеса, а Урсула Плассник призвала боливийские власти "прояснить намерения" и добавила, что иностранные компании должны иметь юридические гарантии.

48. Особливості взаємодії єс з Андським Співтовариством

Сфера інтересів андських країн не обмежується лише латиноамериканським регіоном, вона виходить далеко за межі не тільки країн-членів, а й континенту. У напрямку диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності держави Андської спільноти націй докладають значних зусиль. Співпраця з унікальним за своєю наднаціональною суттю об'єднанням — Європейським Союзом — була започаткована у квітні 1993 року підписанням Угоди про співробітництво з ЄС, що дозволило не тільки збільшити обсяг торгівлі з країнами Європейського союзу (10,5 млрд. дол. США у 1993 році та 14,6 млрд. дол. США у 1998 році, де АСН має позитивний баланс), але й збільшити втричі західноєвропейські інвестиції в економіку андських країн (1,7 млрд дол. США у 1998 році) [16; 27].

На думку латиноамериканців, інтенсифікація торгово-економічних стосунків АСН пов'язана з прагненням андських країн зменшити залежність від північноамериканського ринку. Вони намагаються відшукати способи та встановити з державами ЄС такі відносини, щоб європейські країни посіли чільне місце у підтримці інтеграції андського регіону. Між АСН та ЄС діє Угода про співпрацю, в якій пріоритети надаються реалізації всіх спільних програм, встановлюється політичний діалог у формі щорічних зустрічей міністрів закордонних справ та діє спеціальна система преференцій для андських країн, що, до речі, розглядається як визнання їх заслуг у боротьбі з незаконним виробництвом та контрабандою наркотиків. Таким чином, з 1994 року Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу та Еквадор користуються системою генеральних преференцій у торгівлі з країнами Євросоюзу, які закінчуються у 2004 році. Ця угода охоплює майже 80 % експорту андських держав до Європи, до складу якого входять поставки сільськогосподарської продукції, за винятком бананів. До того ж, на відомій зустрічі у Ріо-де-Жанейро Андська спільнота зробила все для того, щоб підписати угоду, якою передбачалося б створення зони вільної торгівлі між цими двома регіональними блоками, що, в свою чергу, забезпечила б таке співвідношення між АСН та ЄС, яке склалося в європейців з країнами МЕРКОСУР та Чилі. Це має дуже велике значення для Андської спільноти націй, адже

Європейський Союз є другим за обсягом споживання експорту андських країн після НАФТА. До європейських країн надходить 46 % експорту АСН.

Зі свого боку, ЄС виявляє також неабияке зацікавлення у розвитку стосунків з Андською спільнотою. Починаючи з 1995 року, Комісія Євросоюзу розробила три доповіді щодо відносин із країнами АСН, в яких було уточнено спеціалізовані цілі співпраці з регіоном [8; 24], зважаючи на його гетерогенність та інші особливості. Згідно з цими документами, трьома найважливішими цілями співпраці визначено:

— розвиток стратегічного альянсу; сюди слід віднести й спільні інтереси та позиції, як і передумови для союзу партнерів у органах міжнародних організацій;

— підтримку диверсифікованих моделей сталого розвитку;

— полегшення і спрощення політичного діалогу між інституціями, що є представниками цивільного населення в обох регіонах.

Погоджено, що цілей співпраці буде досягнуто за допомогою:

— політичного діалогу на рівні міністрів (Римська декларація від ЗО червня 1996 року);

— співпраці у боротьбі з незаконним виготовленням та продажем наркотиків (поки що андський регіон є єдиним, з ким ЄС веде такий специфічний політичний діалог);

— підписання другої Рамкової угоди між ЄС та Договором Картахени і його членами, спрямованої на забезпечення демократичних принципів та дотримання прав людини. Ця угода повинна надати новий поштовх до співпраці між двома регіонами та посилити регіональний інтеграційний процес андських держав;

— спеціальні торговельні преференції, иа підставі яких з урахуванням принципу найбільшого сприяння близько 80 % експорту андських країн до ЄС не обкладаються митом.

Європейський Союз також визначив у співпраці з АСН два пріоритетні напрямки зі специфічними цілями:

І. Сприяння інтеграції в андському регіоні на підставі:

1) підтримки всіх залучених до процесу інтеграції в андському регіоні діючих осіб (йдеться про регіональні та національні інституції, представників всього цивільного населення, незалежно від того, чи це є неурядова міжнародна організація, профспілка чи торгова палата); остаточним результатом повинно стати зближення цих інституцій з основними учасниками інтеграційного процесу;

2) посилення інструментів та дій, необхідних для створення до 2005 року спільного андського ринку;

3) посилення міжнародної ролі АСН у світовій економіці.

II. Сприяння створенню "андської зони миру" [17; 27]:,

1) збереження природних ресурсів та запобігання катастрофам;

2) боротьба з наркозлочинністю;

3) мирне врегулювання існуючих та запобігання потенційним конфліктам.

Вищенаведене доводить, що зацікавленість Євросоюзу андським регіоном постійно зростає. Завдяки вигідному торговельному та політичному партнерству обидва об'єднання зближуються з новими силами, проектами, перспективами.