2. Огляд місця події.

Огляд місця події, як правило, належить до числа первинних, не­відкладних слідчих дій, зволікання з провадженням якого може спри­чинити зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими до­казами.

Цим і обумовлений той факт, що місце події у невідкладних випадках може бути оглянуто до порушення кримінальної справи (ч. 2 ст. 190 КПК). У цьому випадку кримінальна справа, при наявнос­ті для того підстав, повинна бути порушена негайно після проведення огляду.

При огляді місцевості досліджується конкретна територія або вод­ний простір з метою виявлення слідів злочину та інших речових до­казів, з' ясування обставин події, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Він також проводиться для виявлення особи, яка вчинила злочин і втекла з місця його вчинення.

Згідно із ч. 4 ст. 190 КПК огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді. Суддя приймає рішення про проведення огляду в житлі або іншому володінні особи з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК.

Огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді:

1) у невідкладних випадках пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину;

2) за письмовою згодою володільця;

3) при проведенні у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, якщо такий огляд здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події (частини 5, 6 ст. 190 КПК).

У вказаних випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді.

Як уже зазначалося, Пленум Верховного Суду України в постанові від 28 березня 2008 року № 2 дав тлумачення поняттю «житло та інше володіння особи»[1].

Підготовчі дії до виїзду на місце події полягають у наступному: 1) слідчий має уточнити характер події згідно з повідомленням, що надійшло; 2) вжиття заходів (через органи міліції або адміністрацію установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим; 3) вжити заходів щодо забезпечення безпеки громадян на ділянках, які межують з місцем події;

4)перевірити готовність техніко-криміналістичних засобів; 5) визначити коло осіб, які братимуть участь в огляді, згідно з характером злочину; 6) вирішити питання про запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або огляд відбувається у нічний час тощо; 7) вирішити питання щодо транспортних засобів, які необхідні для виїзду на місце події.

Після цього слідчий у складі слідчо-оперативної групи виїжджає на місце події, маючи при собі технічні засоби виявлення і фіксації слідів, предметів і інших об'єктів, які можуть бути виявлені на місці події. У частковості, у розпорядженні слідчого повинні бути: освітлювальна апаратура, якщо огляд буде проводитися у нічний час; портативна відеокамера; диктофон; фотоапарат з лампою-блискавкою; спеціальні пошукові і аналітичні прилади для виявлення, фіксації і вилучення різних слідів, прихованих і мало видимих об'єктів і мікрочастин та ін. Якщо місце події знаходиться на значному видаленні від населених пунктів, то слідчий повинен забезпечити доставку понятих. У слідчій практиці нерідкими є випадки, коли початок проведення огляду місця події затягується в зв'язку з тим, що не вдається залучити до огляду понятих на місці.    Після прибуття на місце події слідчий вживає таких заходів: 1) відмічає час свого прибуття;

2) упевнюється у наданні допомоги потерпілому;

3) проводить коротке опитування потерпілого, свідків;

4) дає розпорядження працівникам міліції щодо проведення необхідних оперативно-розшукових заходів (переслідування по "гарячих слідах", встановлення очевидців тощо);

5) усуває з місця події сторонніх осіб;

6) визначає коло учасників огляду місця події і їх функції, роз'яснює їм їхні права та обов'язки.

   На цьому етапі слід визначити коло учасників та їхні безпосередні дії при огляді місця події.

Учасників огляду розподіляють на дві групи: обов’язкові та факультативні (не обов’язкові) учасники.

   До обов'язкових учасників огляду відносяться: 1. Слідчий, прокурор або співробітники дізнання. Слідчий - керівник і основний виконавець всіх дій, які проводяться під час огляду; Орган дізнання може проводити огляд місця події відповідно з приписами, які містяться у ч. 1 ст. 104 КПК України. Прокурор або начальник слідчого відділу мають право проводити огляд місця події самостійно. Однак, якщо вони присутні при огляді місця події, що проводиться слідчим, то вони не повинні підміняти слідчого, обмежувати його процесуальну самостійність. 2. Поняті. Поняті зобов'язані засвідчити факт, зміст і результати дій, при проведенні яких вони були присутні.  3. Спеціаліст бере участь в огляді місця події, коли під час огляду слідчому необхідна консультація з приводу спеціальних знань. При огляді трупа обов’язково залучається в якості спеціаліста, як правило, залучається судовий медик, а у виключних випадках може бути і лікар.

Факультативними учасниками огляду місця події можуть бути: 1. Перекладач, який запрошується для участі в огляді місця події у тому випадку, коли вчинено посягання на особу, яка не володіє мовою судочинства, а її пояснення можуть мати значення для правильної організації огляду.  2. Потерпілий. Його участь в огляді місця події необхідна, коли він може повідомити дані, котрі дозволяють правильно провести огляд місця події і оцінити його результати. 3. Свідки і особи, які перші виявили ознаки злочину. їх участь допоможе уточнити зміни, які були внесені в матеріальну обстановку місця події при ліквідації наслідків події або у зв'язку з іншими обставинами. 4. Підозрюваний (обвинувачений). участь підозрюваного (обвинуваченого) в огляді місця події доцільно, якщо він бажає уточнити місце вчинення злочину та вказати, де сховані знаряддя вчинення злочину або об'єкти посягання.  5. Захисник може брати участь в огляді місця події у випадках, коли ця слідча дія проводиться за участю його підзахисного.  6. Співробітники міліції (оперативний працівник), забезпечує виконання доручень і вказівок слідчого. Він організовує охорону місця події; виявляє очевидців скоєного злочину і здійснює їх опитування та інші дії. 7. Інспектор-кінолог, визначає шляхи пересування злочинців, забезпечує їх пошук. 8. Представники громадськості можуть залучатися до огляду місця події для забезпечення охорони місця події, прочісування місцевості, виявлення очевидців і свідків, а також з метою вирішення інших задач.

 У ході загального огляду слідчий:

1) обходить місце події і складає загальне уявлення про характер події, яка відбулася; 2) визначає межі території, яка належить огляду; 3) встановлює наявність слідів, які необхідно терміново захистити від впливу атмосферних осадків, випадкового або навмисного псування, знищення; 4) у випадку виявлення слідів, які залишені злочинцем, з урахуванням думки слідчого, кінолог може прийняти рішення про застосування службово-розшукової собаки для встановлення особи, яка вчинила злочин, знарядь злочину й інших предметів, які мають значення для справи; 5) при наявності до того підстав, дає оперативному співробітнику завдання організувати переслідування злочинця;

6) вирішує питання про вихідну точку огляду, а також визначає, яким методом і способом він буде здійснюватися (у криміналістиці розрізняють два методи огляду місця події: суб'єктивний і об'єктивний. Суб'єктивний метод заключається в тому, що слідчий оглядає лише ті об'єкти, які знаходилися на шляху руху злочинця, до яких він, можливо, торкався, лише ті ділянки території, де найбільш імовірне виявлення слідів і речових доказів. А, отже, можна сказати, що суб'єктивний метод - це вибірковий огляд місця події. Об'єктивний метод заключається в тому, що місце події оглядається повністю, тобто при цьому відбувається суцільний огляд); 7) Вибирає позиції для проведення орієнтуючої і оглядової фотозйомки, а також спосіб огляду.

Існують такі способи огляду:

1. Концентричний спосіб огляду місця події заключається в тому, що він проводиться по спіралі від периферії до центру місця події, під яким зазвичай розуміється самий найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф і інші) або умовна точка. Концентричний спосіб доцільно застосовувати у випадку, коли чітко визначені межі місця події або існує реальна загроза, що сліди, які знаходяться на периферії, можуть бути втрачені, в той час як збереження слідів у центрі не викликає сумнівів.

2. Ексцентричний спосіб полягає в тому, що огляд місця події здійснюється від центру місця події, коли він визначений, до периферії. Цей спосіб застосовується, якщо на початку огляду не можна визначити межі місця події. Цей метод рекомендується використовувати при огляді у справах про вбивства, де центральним вузлом місця події є труп потерпілої особи. 3. Спосіб фронтального (лінійного) огляду представляє собою лінійний огляд ділянок місцевості від однієї їх межі, яка прийнята за вихідну, до іншої. Цей спосіб застосовується у тих випадках, коли територія, що підлягає огляду, велика і її можна розбити на чітко визначені смуги. Цей метод найбільш ефективний при огляді місця події, яке займає велику територію на відкритій місцевості.

Основним способом фіксації ходу і результатів огляду місця події є протокол огляду місця події. Він складається з дотриманням вимог ст. 85 КПК України та описом у ньому всіх слідчих дій слідчого під час огляду в тій послідовності, в якій це відбувалося, описом усього вилученого в такому вигляді, в якому це спостерігалося в момент огляду. Слідчий фіксує обстановку в тому вигляді, в якому вона ним виявлена.    Протокол має три частини - вступну, описову й заключну.

Вступна частина містить дані про учасників огляду (прізвище, ім'я, по батькові, адресу, посаду), підстави проведення огляду, час, місце проведення тощо, умови огляду (погоду, освітлення тощо), процесуальні норми, що регламентують його проведення.

   Описова частина відображає всі дії слідчого й інших учасників огляду в тій послідовності, в якій вони відбувалися. Спочатку наводять дані про матеріальну обстановку: межі, розташування об'єктів і їхні ознаки, стан внутрішньої обстановки (стін, стелі, підлоги, дверей, вікон, меблів, наявність і стан замків, засувок на дверях і вікнах), застосування спеціальних знань і техніко-криміналістичних засобів. У цій частині також описують виявлені сліди та інші речові докази послідовно за схемою: найменування, місце розташування; загальні ознаки (розмір, форма, колір, маса, маркування); індивідуальні ознаки (ознаки зносу й амортизації виробництва); сліди на них; криміналістичні способи фіксації слідів.

У заключній частині протоколу вказують, які сліди, зліпки, сліди пальців рук та ін. вилучені з місця події (їх перераховують), їхню упаковку, які є додатки до протоколу (фотознімки, плани, схеми), що забезпечують наочність його змісту.