Буря наближається
Настала година вирішальної битви. При владі в Британії довго, з 1770 по 1782 рр., перебував кабінет лорда Норта, але фактично рішення ухвалював король Георг III, чиї впертість і недалекоглядність згубно відбивалися на політику країни. У це ж час американці, як ніколи раніше, стали готові до рішучих дій і затвердили їхній план у вересні 1774 г. на Філадельфському конгресі, що зібрав делегатів від 12 з 13 колоній. У квітні 1775 г. генерал Гейдж віддав таємний наказ своїм військам побрати під арешт двох радикальні діячів і знищити склад зброї, розташований у прилеглому Конкорді. Колоністи вчасно довідалися про ці плани й послали верхівкових попередити місцевих жителів про частини, що наближаються.
Перші постріли
Одержавши звістку про небезпеку, проводирі повстанців зникли, але в Лексингтоні, де війська прагнули розформувати ополчення, пролунали постріли, загинули вісім американців.
Війська ввійшли в Конкорд і виконали завдання Гейджа, але по дорозі назад раз у раз попадали під прицільний вогонь колоністів, що застосували тактику партизанської війни. Урядові частини втратили до 300 людей убитими й після повернення до Бостона виявилися в облозі.
Початок війни
У травні 1775 г. на II Континентальному конгресі були прийняті справді революційні рішення, включаючи проголошення незалежного уряду. З ополченців Бостона й прилягаючих територій була створена регулярна армія, її очолив поважний землевласник з Вірджинії Джордж Вашингтон. Почалася боротьба, яку американці назвали Революційної, а британці - Війною Америки за незалежність.
Американці зробили вдалий рейд у травні 1775 г., захопивши зненацька два форти біля канадської границі й безліч артилерійських знарядь. Потім їх спіткала невдача: безрезультатна зимова облога Квебека поклала кінець надіям на швидку перемогу. Протягом усієї війни Канада залишалася британської й служила плацдармом для їхніх воєнних операцій. Одночасно англійці зміцнили Бостон і, коли повстанці почали займати висоти на підступах до міста, під командою генерала Хоу перейшли в контратаку. Вони обрали споконвічно помилкову тактику настання нагору по схилу, і потрапили під шквальний вогонь захисників. Позиції американців все-таки були зім'яті, але перемога при Банкерс-Хилл коштувала Хоу половини його більш ніж двохтисячної армії й вселив у колоністів упевненість у тому, що англійців можна розгромити.
Не чекаючи, поки повстанці підтягнуть до міста захоплені у фортах пушки, англійці покинули Бостон у березні 1776 г. Їхні спроби укласти мирний договір ні до чого не привели. В Америці міцніло загальне бажання повністю порвати з метрополією, а написаний народженим в Англії радикалом Томом Пейном памфлет " Здоровий глузд" підсилив рішучість прихильників незалежності.
Незалежність сша
Зрештою, у липні 1776 р. Континентальний конгрес проголосував за відділення й прийняв Декларацію незалежності автором якої був Томас Джефферсон. У Декларації засуджувалася тиранія Георга III і проголошувалося право всіх людей на "життя, волю й прагнення на щастя". 13 колишніх колоній стали називатися Сполученими Штатами Америки.
Після невдалої спроби, заволодівши містом Чарлстон (Південна Кароліна), британці перекинули свої сили на північ, і з липня 1776 р. Хоу здобув низку перемог: захопив Нью-Йорк і завдав кілька відчутних ударів по військах Вашингтона, якому довелося відступити за р. Делавер. Вашингтон не мав особливого таланта полководця, і його люди не могли зрівнятися з регулярними англійськими силами, але ця сильна людина ніколи не здавалася, до того ж, в англійців, що воювали на чужій території, стали виникати проблеми з припасами й поповненням. Вашингтон підняв бойовий дух своїх військ, знову перейшовши через р. Делавер і застав зненацька майже тисячний гарнізон ворога різдвяною ніччю 1776 г. Втім, в наступному році успіх знову був на боці генерала Хоу, що захопив Філадельфію. Армія Вашингтона сильно порідшала тієї морозної зими.
Англійців підвело безнадійно погане планування. Поки корпус Хоу йшов на Філадельфію, інший генерал, Джон Бэргойн, сподіваючись з'єднатися з ним до півночі від Нью-Йорка, повів своє військо з Канади вбік м. Олбані по важкій місцевості, потрапляючи в засідки повстанців. У підсумку англійці потрапили в оточення переважаючих сил супротивника й склали зброю під Саратогою. Натхненні успіхами повстанців французи вступили у війну на стороні Америки. Незабаром їхній приклад наслідували іспанці й голландці. Британцям, що втратили панування на морі, довелося боротися на декількох фронтах. Георг III уже готовий був піти на поступки, але американцям потрібна була тільки незалежність.