Адаптивна функція
Культура забезпечує адаптацію людини у довкіллі. Людина як біологічний вид не має своєї екологічної ніші. У нього бракує інстинктів, його біологічна організація не пристосована до якої-небудь стійкої форми тваринного існування.
Тому він не в змозі вести, подібно до інших тварин, природний спосіб життя і вимушений, щоб вижити, створювати навколо себе штучне культурне середовище. Розвиток культури дав людям той захист, якого не забезпечила їх природа : можливість створювати і використати одяг, житло, зброю, ліки, різні продукти харчування.
Біологічна незавершеність, непристосованість роду людського до певного екологічного захисту обернулася здатністю освоювати будь-які природні умови - не за рахунок зміни біологічних видових ознак, а шляхом формування здатності створювати штучні умови існування.
Багато культурних традицій мають під собою цілком раціональні обґрунтування, пов'язані з яким-небудь корисним пристосовним ефектом.
Розвиток культури все більшою мірою забезпечує людям безпеку і комфорт. Збільшується ефективність праці. Винаходиться маса речей, засобів і способів, за допомогою яких можна полегшити і поліпшити життя, наповнити його задоволеннями і розвагами. Перемагаються хвороби, збільшується тривалість життя.
Проте, в той же час культурна еволюція народжує нові загрози для людства. Зростання технічної озброєності, створення потужних засобів дії на довкілля, знарядь знищення і вбивства у величезному ступені посилюють небезпеки, що підстерігають людство з цього боку. Щоб вижити, людство повинне удосконалювати свою власну природу, своє внутрішнє, духовне життя.
Зменшуючи свою залежність від сил природи, людина потрапляє в залежність від сил культури. Тому майбутнє людства цілком і повністю визначається тим, як і в якому напрямі буде воно розвивати свою культуру.
Комунікативна функція
Культура формує умови і засоби людського спілкування. Окрема особа здатна бути носієм і творцем культури лише постільки, оскільки вона знаходитися в соціально-культурному середовищі. Культура твориться людьми спільно, спільними зусиллями. Предмети культури можуть бути продуктами індивідуальної діяльності, вони можуть складати власність окремих індивідів, але культура як така є громадське надбання.
Культура є умовою і результатом спілкування людей. Завдяки засвоєнню культури між людьми встановлюються достовірно людські форми спілкування; культура дає їм засоби спілкування - знакові системи, мови. Результат - тільки завдяки спілкуванню люди можуть створювати, зберігати і розвивати культуру: в спілкуванні вони навчилися користуватися знаковими системами, фіксувати в них свої думки і засвоювати зафіксовані думки інших людей. Культура - це поле для людського спілкування. Вона зв'язує і об'єднує людей.
Розвиток форм і способів комунікації - найважливіший аспект культурної історії людства.
Людська комунікація, зв'язок, спілкування розвивалися історично. У період, коли не існувала членороздільна мова, люди спілкувалися за допомогою мови жестів. Поява мови забезпечила людині передачу різноманітної інформації, для якої з виникненням писемності не виявилося перешкод у просторі та часі. Завдяки писемності стає можливим спілкування нащадків з далекими предками. Новий етап комунікації розпочинається з появи спеціальних засобів зв'язку, з яких сьогодні найбільш ефективним є телебачення та Інтернет. Комп'ютерні мережі дозволяють зробити доступним у будь-який момент будь-яке джерело інформації.
Парадоксальний ефект розвитку сучасних засобів масової комунікації полягає в тому, що, розширюючи коло спілкування людини, вони посилюють його самотність; але це одностороннє спілкування одночасно культурно і психологічно збагачує, розвиває людей, підвищує їх здатність до взаєморозуміння і співпереживання.
Посилення комунікативних можливостей призводить до відомого стирання її національних особливостей і сприяє формуванню єдиної загальнолюдської цивілізації.