НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ЯНКОВЕЦЬ Андрій Володимирович
УДК 372.8:355.23(477)
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Спеціальність 13.00.04 – „Теорія та методика професійної освіти”
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Хмельницький – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького, Державна прикордонна служба України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
ГУРЕВИЧ Роман Семенович,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, директор.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
ЯГУПОВ Василь Васильович,
Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, начальник науково-методичного центру;
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ЖУК Юрій Олексійович,
Інститут засобів навчання АПН України, заступник директора з наукової роботи.
Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.
Захист відбудеться “ 23 ” грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат педагогічних наук, доцент Ю.І. СердюкЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Головні завдання та перспективи розвитку в сфері освіти визначено законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державною національною програмою “Освіта: Україна ХХІ століття”, Національною доктриною розвитку освіти України, Національною програмою інформатизації, Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні.
Національна доктрина розвитку освіти України визначає головним завданням виведення освіти країни на рівень розвинутих держав. Для реалізації цього завдання передбачається здійснити докорінне реформування концептуальних, структурних і організаційних засад вищої освіти, зокрема, військової.
Новий рівень військової освіти вимагає, в свою чергу, вирішення наступних завдань: а) створення, апробації та відбору навчальних технологій у вищому військовому навчальному закладі; б) реалізації самостійного навчання та широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховний процес вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ); в) більш повного та ефективного використання наукового потенціалу ВВНЗ; г) підготовки нового покоління перекладачів, спроможних працювати в умовах інформаційного суспільства тощо.
Підготовка перекладачів у ВВНЗ має свої особливості, що визначаються специфікою предмета “іноземна мова”, іноземної мови як засобу комунікації та складовими професійної підготовки фахівця. Випускник-перекладач вищого військового навчального закладу повинен уміти: самостійно здобувати необхідні знання; вміло застосовувати їх в умовах кордону і на практиці для розв’язання різноманітних соціальних і навчальних проблем, гнучко пристосовуючись до ситуацій, які постійно змінюються; бачити труднощі, що виникають у процесі служби і знаходити шляхи їхнього раціонального подолання, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, що здобуваються ним, можуть бути використані; грамотно працювати з інформацією; генерувати нові ідеї, творчо міркувати; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, підвищенням професійного та культурного рівня, володіти на достатньому рівні для повноцінної комунікативної діяльності в середовищі даної мови; вміти ефективно використовувати знання іноземної мови у своїй професійній діяльності перекладача.
Необхідність використання сучасних комп’ютерних технологій у підготовці майбутніх перекладачів у ВВНЗ, що є принципово новим засобом навчання і могутнім інструментом пізнання, вимагає розвитку нових методів і організаційних форм навчання.
Нові сучасні технології – насамперед, інформаційно-комунікаційні, не лише впливають на характер трансформації світової цивілізації, а й викликають масову потребу в самостійному навчанні і постійному підвищенні кваліфікації, в першу чергу, майбутнього перекладача.
На шляху входження України в європейський освітній простір відбуваються значні зміни у вищих навчальних закладах в контексті Болонського процесу. За вимогами Болонської конвенції потрібно, щоб майбутній фахівець знав про свою майбутню діяльність, а не про предмет, який йому викладають. А викладач має організувати самостійну роботу студента, якій приділяється значна частина навчального часу.
Переорієнтація навчання в напрямі самостійності одержання знань курсантів з іноземної мови засобами ІКТ зумовлена тим, що нова парадигма освіти відносить самостійну роботу до однієї з основних форм організації навчального процесу.
Аналіз ступеня розробки різноманітних аспектів означеної проблеми засвідчив недостатнє дослідження питань, що пов’язані з розглядом особливостей та прогнозуванням наслідків використання інформаційно-комунікаційних технологій під час самостійного вивчення фахових дисциплін майбутніми перекладачами у процесі їхньої підготовки в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ), які визначали б форми роботи за умов нової методологічної орієнтації.
Актуальність дослідження зумовлена наявністю в процесі підготовки перекладачів у ВВНЗ певних суперечностей, зокрема, між:
потребами впровадження ІКТ у процес самостійної роботи перекладачів у ВВНЗ і недостатнім науково-методичним забезпеченням;
можливістю застосування сучасних комп’ютерних засобів у самостійній роботі з вивчення іноземної мови та відсутністю певної методики її організації і наявних комп’ютерних програм навчального призначення;
традиційними підходами до підготовки перекладачів у ВВНЗ і сучасними тенденціями розвитку освіти в напрямі самостійної роботи.
Отже, актуальність теми, її недостатня теоретична та методична розробленість, потреби військової практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих військових навчальних закладах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Перспективного плану дисертаційних досліджень у Прикордонних військах України у 1999-2005 роках у рамках науково-дослідної роботи “Підвищення якості навчально-виховного процесу курсантів, а також професійної підготовки офіцерського складу ПВ України за рахунок використання ЕОТ” (шифр 220 – 0065К). У дослідженні враховано вимоги Національної доктрини розвитку освіти України щодо впровадження сучасних інформаційних технологій як пріоритету розвитку освіти.
Тема дослідження затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні.
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх перекладачів у ВВНЗ.
Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх перекладачів у ВВНЗ за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у процесі самостійного вивчення іноземної мови.
Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх перекладачів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій для самостійного вивчення іноземної мови у ВВНЗ.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що підготовка майбутніх перекладачів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у ВВНЗ буде ефективною за таких умов:
врахування педагогічних аспектів у вивченні іноземної мови засобами ІКТ;
використання теоретичної моделі організації самостійної роботи майбутніх перекладачів засобами ІКТ у ВВНЗ у практичній діяльності;
застосування розробленого програмного забезпечення для самостійного вивчення курсантами іноземної мови;
вдосконалення традиційних, а також впровадження нових активних методів, форм і засобів самостійного вивчення іноземної мови;
поліпшення керівництва процесом самостійного вивчення іноземної мови майбутніми перекладачами у ВВНЗ.
Виходячи з мети та гіпотези, в дисертаційному дослідженні були поставленні такі завдання:
Проаналізувати стан розробки проблеми самостійного вивчення іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій в умовах вищої військової школи в психолого-педагогічній літературі.
Визначити педагогічні умови ефективності самостійного вивчення майбутніми перекладачами іноземної мови засобами інформаційних технологій у ВВНЗ та експериментально їх перевірити.
Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити теоретичну модель організації самостійної роботи майбутніх перекладачів засобами ІКТ і методику розробки і використання програмного забезпечення для самостійного вивчення курсантами іноземної мови.
Підготувати науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення самостійного вивчення іноземної мови засобами ІКТ для викладачів і майбутніх перекладачів у ВВНЗ.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення теорії пізнання про діяльнісну сутність особистості, її активну роль в оволодінні професійними знаннями, уміннями і навичками (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн О.В. Скрипченко та ін.), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна та ін.), теоретико-методологічні положення педагогіки і психології про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності, що ґрунтується: на надбаннях сучасних дослідників професійної підготовки і організації навчання у вищих навчальних закладах (М.І. Дяченко, З.Ф. Єсарєва, Л.А. Кандибович, О.Г. Мороз, В.О. Якунін та ін.), організації самостійної роботи майбутніх фахівців (А.М. Алексюк, В.А. Козаков, П.І. Підкасистий та ін.), використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі (В.П. Беспалько, В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, Т.А. Ільїна, М.Ю. Кадемія, Ю.І. Машбиць, Е.С. Полат та ін.), реалізації дидактичних функцій комп’ютера (Н.В. Апатова, А.П. Єршов, І.В. Роберт та ін.), формування основ інформаційної культури (В.І. Гриценко, М.І. Жалдак, В.М. Монахов та ін.), питань професійної підготовки перекладачів (Л.К. Латишев, Р.К. Міньяр-Бєлоручева, Л. Віссон, А. Чужакін).
Методи дослідження. Для розв’язання наукових завдань та досягнення мети застосовувались:
а) методи теоретичного дослідження (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація, моделювання) з метою визначення педагогічних умов підготовки майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у ВВНЗ;
б) методи емпіричного дослідження (спостереження, анкетування, інтерв’ю, диспут, бесіда, аналіз продуктів діяльності) для визначення стану сформованості та аналізу ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх перекладачів у ВВНЗ;
в) педагогічний експеримент, що реалізовувався поетапно, в пошуковому, констатуючому, формуючому та контрольному ракурсах;
г) методи аналізу й інтерпретації теоретичних та емпіричних даних дослідження, статистичної обробки даних.
Етапи та дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (м. Хмельницький) у декілька етапів з 2001 по 2005 рік.
На першому етапі (2001 – 2002 рр.) було визначено стан теоретичної розробки проблеми в психолого-педагогічній літературі, проаналізовано досвід впровадження ІКТ як засобу формування умінь і навичок самостійного вивчення іноземної мови курсантами НАДПСУ, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розроблено методику експериментальної роботи.
На другому етапі (2002 – 2004 рр.) проведено педагогічний експеримент, метою якого стали розробка методики використання програмного забезпечення для самостійного вивчення курсантами іноземної мови у НАДПСУ, а також обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов самостійного вивчення курсантами іноземної мови засобами ІКТ.
На третьому етапі (2004 – 2005 рр.) було здійснено теоретичний аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчальний процес ВВНЗ, розроблено науково-практичні рекомендації та оформлено дисертацію.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
– вперше визначено й експериментально перевірено педагогічні умови застосування інформаційно-комунікаційних технологій у самостійній роботі курсантів під час вивчення іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі (формування інформаційного середовища, використання електронної комунікації в комп’ютерній мережі, ефективне застосування дидактичних засобів навчання на основі мультимедіа, удосконалення методики і підвищення рівня професійного використання ІКТ, індивідуальна робота в комп’ютерному середовищі, розробка і використання спеціалізованих навчальних комп’ютерних програм, здіснення дистанційного контролю й управління процесом самостійної роботи з боку викладача);
– розроблено і теоретично обґрунтовано модель організації самостійної роботи з вивчення іноземної мови курсантами засобами інформаційно-комунікаційних технологій у ВВНЗ;
– подальшого розвитку набули методи і форми ефективного вивчення іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій курсантами вищого військового навчального закладу;
– удосконалено й адаптовано до умов ВВНЗ методику використання програмного забезпечення.
Практичне значення здобутих результатів полягає у наступному:
– розроблено методику використання програмного забезпечення для самостійного вивчення курсантами іноземної мови у ВВНЗ та обґрунтовано доцільність розробки комп’ютерних програм навчального призначення;
підготовлено науково-практичні рекомендації, які можуть бути використані для організації самостійного вивчення іноземної мови засобами ІКТ майбутніми перекладачами у процесі їхньої професійної підготовки;
розроблено засади організації самостійної роботи з вивчення іноземної мови засобами ІКТ і методика розробки комп’ютерних програм навчального призначення, які можуть бути адаптовані та застосовані не тільки у ВВНЗ, а також у цивільних вищих навчальних закладах, де проводиться підготовка перекладачів іноземної мови.
Результати дослідження та науково-практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес НАДПСУ (акт реалізації від 19 квітня 2005 р.), Львівського військового ордена Червоної Зірки інституту імені гетьмана П. Сагайдачного Національного університету „Львівська політехніка” (акт реалізації від 21 квітня 2005 р). Методику організації самостійної роботи з вивчення іноземної мови курсантами засобами ІКТ вивчено і враховано на кафедрі ділової англійської мови Хмельницького національного університету в процесі організації самостійної роботи (акт реалізації від 13 травня 2005 р.).
Особистий внесок автора. Наведені в роботі наукові результати є самостійним внеском автора в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми. У друкованих матеріалах, написаних у співавторстві з Л.М. Дунець і О.С. Янковець, здобувачем представлено теоретичні положення проблеми спілкування між викладачем і студентами під час проведення навчальних занять у вищих навчальних закладах.
Вірогідність одержаних наукових результатів і висновків забезпечується: методологічними засадами дослідження, відповідністю основних положень дисертації результатам психолого-педагогічних і дидактичних досліджень; поєднанням кількісного і якісного аналізу статистично-достовірних емпіричних даних; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; позитивними результатами впровадження експериментальної методики навчання у практику вищої військової школи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались та одержали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (Мелітополь, 2004 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування національних та загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної підготовки у ВНЗ” (Ужгород, 2004 p.); Міжвузівській науково-методичній конференції “Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування“ (Хмельницький, 2004 p.); результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри англійської мови та перекладу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, звітних наукових конференціях викладачів НАДПСУ ім. Б. Хмельницького (2001-2005 рр).
Публікації. Зміст роботи представлено у 9 публікаціях автора, серед яких 6 статей у провідних наукових фахових виданнях і в матеріалах 3 конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел, 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Робота містить 7 таблиць і 14 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 305 найменувань, з них 31 іноземною мовою.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, подані відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.
У першому розділі – „Теоретичний аналіз дослідження проблеми підготовки перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій” – розглянуто проблему підготовки майбутніх перекладачів у ВВНЗ засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вітчизняній та зарубіжній педагогіці.
Як показав аналіз педагогічних і психологічних наукових джерел, проблема вивчення іноземної мови курсантами ВВНЗ набуває особливого значення на першому та другому курсах. Це пояснюється тим, що забезпечення раціональної організації пізнавальної діяльності курсантів молодших курсів, значною мірою, визначає рівень фундаментальної військово-професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів. Практично саме на початковому етапі навчання закладаються основи професійних і фундаментальних знань, формуються навички організації процесу самостійного вивчення іноземної мови курсантами. Безперечно, від рівня розвитку навичок самостійного вивчення іноземної мови курсантами залежить кінцевий результат, якість їхньої навчальної та наукової роботи на старших курсах.
У працях вітчизняних і зарубіжних учених (Б.П. Єсипов, В.А. Козаков, І.Я. Лернер, Ю.І. Машбиць та ін.) висвітлено різні сторони проблеми організації самостійної навчальної роботи. В них наголошується на ролі викладача в організації самостійної навчальної діяльності тих, хто навчається. Значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю. Виходячи із аналізу поглядів на даний вид діяльності, було визначено, що всі вони, переважно, формулюють поняття процесу самостійного вивчення іноземної мови, акцентуючи увагу на тому чи іншому аспекті, якості, складовій цього багатогранного процесу. Тому, підводячи підсумки узагальнень, ми зробили спробу дати інтегроване визначення процесу самостійного вивчення іноземної мови курсантами. Воно має поєднувати особливості майбутньої оперативно-службової діяльності офіцера-прикордонника, індивідуальні здібності, рівень знань іноземної мови та рівень розвитку пізнавальних процесів кожного курсанта, його потреби, мотивацію, емоційно-вольову сферу.
Самостійне комп’ютеризоване навчання іноземної мови спирається на техніко-дидактичні можливості комп’ютера. Реалізація даних можливостей залежить, насамперед, не від комп’ютера як технічного пристрою, а від потужності програмного забезпечення і, особливо, винахідливості авторів навчальних програм, а також кваліфікації викладача іноземної мови, який застосовує ці засоби.
Як випливає з визначених можливостей, комп’ютер є універсальним поліфункціональним технічним засобом самостійного навчання, що може виконувати цілий комплекс дидактичних функцій. Однією з найважливіших у цьому плані властивостей є діалогічна форма взаємодії курсанта з комп’ютером, що дозволяє використовувати його як мовного партнера. Ця властивість має особливо важливе значення для самостійного вивчення курсантами іноземної мови.
Використання засобів мультимедіа дає можливість створити кероване середовище досліджуваної мови, що імітує реальне комунікативне середовище. Це середовище, на відміну від звичайного комп’ютерного середовища, відрізняється природністю. Адже спілкування відбувається в умовах комунікативної ситуації, що моделюється на екрані у вигляді зв’язаного сюжету, в якому курсант бере участь, у процесі природного діалогу, що відбувається між ним, і персонажами комп’ютерного курсу як у письмовій формі, так і у формі усного мовлення.
самостійне вивчення курсантами іноземної мови має проходити за чіткої організації та забезпечення наукового підходу до всього навчального процесу. При цьому управління є необхідною функцією, що забезпечує злагодженість, організованість та упорядкування навчального виду діяльності.
Одним із засобів управління самостійним вивченням курсантами іноземної мови є комп’ютер. Техніко-дидактичні можливості сучасного комп’ютера дозволяють передати йому частину управлінських функцій у процесі самостійного оволодіння курсантами іноземною мовою.
Управлінські впливи в комп’ютеризованому навчанні іноземної мови здійснюються такими способами:
а) програмою навчання;
б) системою завдань і вправ;
в) характером діалогічної взаємодії між курсантами і комп'ютером;
г) вербальними/текстовими повідомленнями-репліками комп'ютера;
д) комп'ютерним середовищем і комунікативною ситуацією, що з’являється на екрані;
е) даними діагностики і поточного контролю;
ж) питаннями і вказівками на помилки;
з) оцінкою (формальною і неформальною);
і) рекомендаціями з виконання завдань і виправлення помилок.
Одним з найскладніших питань, пов’язаних із впровадженням технології навчання в навчальний процес є питання про роль викладача. При з’ясуванні цього питання ми спираємося на теорію навчання Л.С. Виготського, який стверджував, що основний механізм навчання - не самотня, сольна діяльність, а соціальна взаємодія.
У розділі також висвітлено зміст, термінологію, визначення та структуру процесу самостійного вивчення курсантами іноземної мови.
Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволяє зробити висновок, що комп’ютер є індивідуальним засобом самостійного вирішення різних навчальних завдань, який надає для цього свої техніко-дидактичні можливості. У той самий час, комп’ютер виступає як засіб спілкування між курсантом і викладачем у тому плані, що він забезпечує виконання курсантом програми навчання, а також переробку і збереження інформації.
Другий розділ дисертації – „Педагогічні умови застосування ІКТ у самостійній роботі курсантів у ВВНЗ” - присвячено педагогічним умовам ефективності самостійного оволодіння майбутніми перекладачами іноземної мови засобами інформаційних технологій та методиці розробки та використання програмного забезпечення.
На підставі вивчення психолого-педагогічної та методико-лінгвістичної літератури визначено такі основні педагогічні умови ефективності вивчення курсантами іноземної мови засобами ІКТ: формування інформаційного середовища; використання електронної комунікації у комп’ютерній мережі; ефективне застосування дидактичних засобів навчання на основі мультимедіа; удосконалення методики і підвищення рівня професійного використання ІКТ; індивідуальна робота в комп’ютерному середовищі; розробка і використання спеціалізованих навчальних комп’ютерних програм; здіснення дистанційного контролю і управління процесом самостійної роботи з боку викладача.
Застосування комп’ютера в навчанні іноземних мов донедавна розглядалося лише як допоміжна навчальна діяльність, покликана забезпечити виконання деяких видів тренувальних вправ (граматичних, лексичних і орфографічних) або для того, щоб перекласти на комп’ютер найбільш рутинні, нетворчі види робіт з формування конкретних навичок; або формалізувати і зробити більш об’єктивними деякі форми контролю, або для здійснення різних видів робіт, пов’язаних зі створенням чи обробкою тексту.
Останнім часом спостерігається зростаюче використання комп’ютера у важливій довідково-інформаційній функції, що усе більш широко впроваджується в навчальну діяльність, завдяки чому раніше трудомісткий пошук будь-якої інформації в словниках, довідниках і енциклопедіях став простим, зручним, легким і досить ефективним. Корисним видом діяльності стають комп’ютерні ігри досліджуваною мовою, що завдяки ігровому моменту, захопливості змісту цієї діяльності, елементу змагання, яскравості оформлення й активної діяльності гравця викликають підвищену мотивацію до них у всіх тих, хто навчається, тим самим сприяючи мимовільному сприйняттю і запам’ятовуванню досліджуваної мови.
Проте, власне навчальні функції комп’ютера вивчаються поверхово. Завдяки різноманіттю своїх дидактичних можливостей, ми відводимо комп’ютеру функції, що відносяться безпосередньо до навчання іноземних мов:
управління навчальною діяльністю курсанта;
подання навчального матеріалу в різних формах;
організація тренувальної діяльності з формування різних навичок і умінь;
контроль навчальної діяльності курсанта;
довідково-інформаційне забезпечення навчального процесу.
Реалізація обґрунтованих умов ефективності вивчення курсантами іноземної мови засобами ІКТ була покладена в основу моделі організації самостійної роботи з використанням ІКТ (рис.1).
Запропонована графічна модель відображає методику організації самостійної роботи з використанням ІКТ і передбачає використання спеціалізованих навчальних комп’ютерних програм.
Враховуючи той факт, що навчання відбувається не традиційним способом, а за допомогою навчальних комп’ютерних програм (НКП), були визначені вимоги щодо них. Для цього були проаналізовані деякі з мультимедійних курсів, які можуть використовуватися в навчальному процесі та мають у своєму складі основні розділи, що призначені для розвитку навичок іншомовної компетенції: навчання читанню, аудіюванню та граматиці. Це такі мультимедійні курси англійською мовою, як Bridge to English, Learn to Speak English та English Platinum.
Аналіз відповідної методичної літератури та наявних НКП дозволив висунути такі вимоги до НКП:
методичні;
дидактичні (можливості комп’ютера);
ергономічні та психогігієнічні.
Рис. 1. Модель організації самостійної роботи з використанням ІКТ
Враховуючи ці вимоги були створені НКП „Video”, „Match” та „Grammar”. Кожна НКП спрямована на формування складових іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) курсанта: аудіювання (сприйняття іноземної мови на слух), читання (сприйняття текстовий матеріалів іноземною мовою), говоріння і письмо (висловлювання іноземною мовою як усно так і письмово, що передбачає знання граматики).
Особливостями програм є те, що вони прості у використанні, мають „не перевантажений” інтерфейс, не вимагають багато системних ресурсів і спеціальних знань та навичок роботи з комп’ютером у тих, хто навчається. Застосування розроблених спеціалізованих НКП за запропонованою методикою організації навчального середовища під час самостійної роботи майбутніх перекладачів у ВВНЗ дозволило створити визначені педагогічні умови ефективного самостійного вивчення майбутніми перекладачами іноземної мови засобами ІКТ.
У третьому розділі розглянуто підготовку та проведення експерименту, наведено одержані результати та їхню інтерпретацію, сформульовано методичні рекомендації щодо вдосконалення самостійного вивчення іноземної мови засобами ІКТ майбутніми перекладачами у ВВНЗ.
Головною метою експериментальної роботи було визначення перспективних шляхів підвищення ефективності вивчення англійської мови у процесі використання розробленої методики організації самостійної роботи з вивчення іноземної мови курсантами засобами ІКТ, визначення умов, за яких застосування засобів ІКТ в процесі самостійної роботи у ВВНЗ буде найбільш результативним.
Завдання педагогічного експерименту полягало у визначенні комплексу методів дослідження, що забезпечили б науково-об’єктивну і доказову перевірку правильності гіпотези та давали можливість довести ефективність запропонованої методики застосування засобів ІКТ у в процесі самостійної підготовки.
Експеримент проводився на базі Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (НАПВУ), пізніше - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (НАДПСУ); на певних етапах дослідно-експериментальної роботи було використано також базу Львівського військового інституту імені гетьмана П. Сагайдачного Національного університету „Львівська політехніка”, вивчався досвід використання ІКТ в інших ВВНЗ України та зарубіжжя.
Загальна кількість учасників експерименту на всіх етапах склала 391 чоловік, з яких 197 навчалися в експериментальних і 194 – у контрольних групах.
Під час проведення педагогічного експерименту було підібрано 16 рівноцінних груп курсантів, вісім з яких були експериментальні, а інші вісім – контрольні. У контрольних групах самостійна робота здійснювалася за традиційною методикою, яка характеризується обмеженим застосуванням засобів ІКТ, фрагментарним використанням неадаптованого до потреб ВВНЗ та індивідуальних якостей курсантів комерційного програмного забезпечення.
В експериментальних групах використовувалася розроблена нами методика: самостійна робота проводилася з систематичним, комплексним застосуванням засобів ІКТ відповідно до запропонованої моделі, з використанням розроблених програмних засобів навчального призначення.
Слід зауважити, що, відповідно до запропонованої методики, засоби ІКТ використовувалися не лише під час самопідготовки, а й у процесі науково-дослідної діяльності, при написанні курсових робіт.
Вихідний рівень курсантів для розподілу їх на групи визначався за результатами тестування за допомогою стандартизованого комп’ютерного тесту англійської мови „TOEFL” (Test of English as a Foreign Language). Цей тест призначений для перевірки іншомовних мовленнєвих знань, умінь та навичок з англійської мови у абітурієнтів, які бажають вступити до англомовного навчального закладу і для яких англійська мова не є рідною.
Для одержання експериментальних даних було використано методи: спостереження, співбесіда з викладачами і курсантами, аналіз результатів використання НКП у процесі самостійного вивчення іноземної мови засобами ІКТ. На цьому самому етапі було проведено серію педагогічних експериментів з метою з’ясування доцільності використання різних НКП в процесі самостійної підготовки до занять з англійської мови.
Для перевірки запропонованої методики було здійснено аналіз критеріїв оцінки ефективності застосування розробленої методики. В процесі педагогічного експерименту показниками ефективності розроблених програмних засобів і методики їхнього використання в процесі самостійної роботи було обрано показники якості виконання тесту TOEFL.
За допомогою показників якості виконання тесту було зроблено висновки про рівні іншомовних мовленнєвих знань, умінь та навичок (які є важливими складовими іншомовної комунікативної компетенції) в експериментальних і контрольній групах.
Під час обробки результатів тестування для визначення рівня іншомовних мовленнєвих знань курсантів в експериментальній і контрольній групах були порівняні дані статистичної обробки і одержаний у процесі порівняння двох вибірок t-критерій Стьюдента (коефіцієнт рангової кореляції). Це дало можливість довести, що розподіл результатів має рівномірний характер, а також зробити висновок про подібність початкового рівня іншомовних мовленнєвих знань, умінь та навичок курсантів в експериментальних і контрольній групах.
Під час експерименту було зроблено невипадковий типовий добір, за якого генеральну сукупність було розділено на гомогенні частини (високий, середній, низький рівень), після чого з кожної частини було зроблено випадкову незалежну вибірку.
Другий зріз (рис.2), проведений наприкінці формуючого експерименту, дозволив констатувати зростання зазначених складових ІКК. Так, якість виконання стандартизованого тесту TOEFL зросла на 16,7% (з 159,4 до 209,5 балів) в експериментальних групах, що свідчить про ефективність методики, яка перевіряється, та на 8,53% (з 160,4 до 186 балів) у контрольних групах, що показує природній приріст іншомовних мовленнєвих знань, умінь та навичок.
Констатуючий експеримент
Формуючий експеримент
Бали
Бали
Рис.2. Результати педагогічного експерименту
Після одержання результатів експерименту було обраховано середні показники якості виконання тесту в експериментальній і контрольній групах, при цьому аналіз статистичних даних наочно свідчить про наявність суттєвих відмінностей в якості виконання тестів в експериментальних і контрольних групах. Ефективнішою виявилася модель організації самостійної роботи засобами ІКТ із використанням НКП „Video”, „Match” та „Grammar”.
Таким чином, дані підсумкового етапу експерименту підтвердили основні положення теоретичного і практичного дослідження про ефективність використання методики організації самостійної роботи засобами ІКТ та підвищення ефективності навчання із використанням розроблених навчальних комп’ютерних програм.
За підсумками дослідження були розроблені науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення самостійного вивчення іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій майбутніми перекладачами у ВВНЗ.
Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, поставлені завдання розв’язані, мета досягнута. Обґрунтовані теоретичні та практичні висновки мають суттєве значення для використання засобів ІКТ у професійній підготовці майбутніх перекладачів.