Мета введення надзвичайного стану:
якнайшвидша нормалізація обстановки,
відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб,
нормальне функціонування конституційних органів влади,
органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадського суспільства.
Умови введення надзвичайного стану:
стихійне лихо, аварія, катастрофа, епідемія тощо, що створює загрозу життю та здоров’ю людей;
масові порушення правопорядку, що супроводжуються насильством;
блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів;
спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;
необхідність відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
Заходи в умовах надзвичайного стану
встановлення особливого режиму в’їзду, виїзду та пересування по території надзвичайного стану;
обмеження руху та огляд транспортних засобів;
посилення охорони громадського порядку та об’єктів життєзабезпечення населення;
заборона масових заходів та зборів;
заборона страйків.
Згідно з Законом України «Про цивільну оборону» громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо його реалізації.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Характер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для безпеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об’єкти – за категоріями стосовно захисту населення у разі НС. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.
Для міст встановлені такі групи:
особливої важливості;
першої групи;
другої групи;
третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені такі категорії:
особливої важливості;
першої категорії;
другої категорії.
Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та організації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих створюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій – ДКНС.
Організація життєзабезпечення населення в умовах НС – це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я та працездатності людей.
З метою ліквідації наслідків НС у мирний час може проводитися цільова мобілізація.
Всі задачі щодо ліквідації наслідків НС виконуються поетапно, у певній послідовності в мінімальні строки.
І етап – 1) екстрений захист населення:
Оповіщення про небезпеку;
Використання засобів захисту;
Дотримання режиму поведінки;
Евакуація з небезпечних зон;
Використання засобів медичної профілактики;
Надання медичної та інших видів допомоги.
2) підготовка рятувальних та інших невідкладних робіт:
приведення до готовності органів управління, сил та засобів;
ведення розвідки осередку ураження та оцінка ситуації, що склалася.
ІІ етап – виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні, а й деякі невідкладні роботи, що не пов’язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводять з метою: порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При виконанні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
- розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
- локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтро-вентиляційною системою;
надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу. Крім того проводяться інші невідкладні роботи.
4. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Засоби забезпечення безпеки призначені для забезпечення безпеки шляхом безпосереднього захисту людини від впливу факторів небезпеки. За характером застосування вони підрозділяються на такі:
засоби колективного захисту (ЗКЗ);
засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).
ЗІЗ класифікуються в залежності від органів людини, які захищаються, (або групи органів). До них відносяться:
ізолюючі костюми;
спеціальний одяг;
спеціальне взуття;
засоби захисту органів дихання;
засоби захисту голови;
засоби захисту рук;
засоби захисту обличчя;
засоби захисту органів слуху;
засоби захисту очей;
запобіжні пристосування;
захисні дерматологічні засоби.
Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя і здоров‘я людини в умовах застосування зброї масового ураження, під час аварій, катастроф, стихійних лих та в процесі трудової діяльності у шкідливих умовах.
Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивного та інших видів пилу, мікроорганізмів та шкідливих хімічних речовин.
Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
Засоби індивідуального захисту органів дихання за принципом дії поділяються на:
фільтруючі ;
ізолюючі.
Засоби захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться: фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов‘язки.
Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів. ГП - 4у.
Протигаз складається з:
* шолом-маски;
* фільтруючої поглинаючої коробки;
* з’єднувальної трубки;
до комплекту входять:
* сумка;
* незапітніваючі плівки.
При використанні протигаза необхідно:
одягти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці (клапан від себе);
відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, щоб його край опинився на рівні талії;
затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом –маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта – всередині;
прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей;
видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.
Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (Р – 2), парів і газів на виробництві із СДОР (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).
Респіратор – Р-2 складається:
1. фільтруючо-поглинаючий патрон;
2. напівмаска;
3. клапан видиху;
4. носовий затискувач;
5. напівголовник.