3. Прийоми та способи проведення рятувальних робіт

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.

Функції запобігання НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДСЗР), затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.

ЄДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні:

• загальнодержавний;

• регіональний;

• місцевий ;

• об‘єктовий.

Кожний рівень має координуючі та постійні органи управління щодо розв‘язання завдань у сфері запобігання НС, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили та засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв‘язку та інформаційного забезпечення.

Координуючі органи:

• Загальнодержавний рівень: державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та НС; національна рада з питань БЖД населення.

• Регіональний рівень: комісії Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС.

• Місцевий рівень: комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС.

• Об‘єктовий рівень: комісії з питань надзвичайних ситуацій об‘єкта.

До складу сил і засобів ЄДСЗР входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також:

• недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт;

• військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування;

• спеціалізовані служби і підрозділи (будівельні, медичні, хімічні, ремонтні тощо) в областях, районах, населених пунктах;

• спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони (може залучити Президент України у порядку, визначеному Законом України «Про надзвичайний стан»).

У виконанні робіт, пов’язаних із запобіганням НС і реагуванням на них, можуть брати участь добровільні громадські об’єднання за наявності у представників цих об’єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженому в атестаційному порядку.

Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:

1. режим повсякденної діяльності – при нормальних виробничо-промислові, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній ситуації (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2. режим підвищеної діяльності – при істотному погіршенні виробничо-промислові, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній ситуації (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);

3. режим діяльності у НС – при реальній загрозі виникнення НС і реагування на них;

4. режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Надзвичайний стан – це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом „Про надзвичайний стан” обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов‘язки.