Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод.матер.для сам.роб. СтатистикаІІ Фінанси з...doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
948.74 Кб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Соціально-економічне значення статистики грошового обігу.

  2. Чим готівковий грошовий обіг відрізняється від безготівкового грошового обігу?

  3. Основні показники статистики грошового обігу.

  4. Чим склад товарного платіжного обороту відрізняється від нетоварного платіжного обороту?

  5. Як статистика визначає динаміку купюрного складу грошей?

  6. За допомогою яких показників вивчається швидкість обігу грошової маси?

  7. Яким чином можна зробити прогноз грошової маси?

Тема 11 . Статистика зовнішньо-економічної діяльності

1. Предмет і завдання статистики платіжного балансу.

2. Статистика зовнішньої торгівлі.

3. Класифікації платіжного балансу і міжнародної інвестиційної позиції.

4. Методи прогнозування платіжного балансу.

5. Методи статистики щодо вивчення обмінних курсів.

1. Предмет і завдання статистики платіжного балансу.

Зовнішньоекономічною називають діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних, що побудована на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

Змістом зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля товарами (товарний оборот), експорт та імпорт послуг, відношення, що виникають між резидентами країни та резидентами інших країн (нерезидентами) щодо придбання фінансових вимог і взяття зобов’язань.

Для ефективного керування зовнішньоекономічними зв’язка­ми необхідні дані, що комплексно відбивають стан та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків.

Статистика зовнішньоекономічної діяльності має такі завдання: розробка системи показників, які характеризують розміри, динаміку, структуру зовнішньої торгівлі, аналіз факторів, що впливають на розвиток основних явищ зовнішньоекономічної діяльності, порівняльний міждержавний аналіз, аналіз іноземних інвестицій.

Предметом статистики зовнішньоекономічної діяльності є розміри і кількісні співвідношення між масовими явищами у сфері зовнішніх стосунків, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв’язку, а також розробка змісту та методів обчислення показників, що характеризують зовнішньоекономічні зв’язки.

Статистику зовнішньоекономічної діяльності можна поділити на три основні розділи. Це статистика зовнішньої торгівлі, статистика платіжного балансу та статистика обмінних курсів.

Кожна із зазначених статистик має свої особливі предмет і завдання дослідження та стосується специфічних сфер зовнішньо-економічної діяльності.

2. Статистика зовнішньої торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі — це частина статистики зовнішньоекономічної діяльності, що вивчає рух товарів через кордон, виконує облік виконаних робіт та послуг. Крім цього, статистика зовнішньої торгівлі розробляє систему показників, вивчає взаємозв’язки між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави. Основним об’єктом статистичного дослідження є товарооборот країни з іншими державами.

Статистика зовнішньої торгівлі збирає та аналізує дані, які характеризують досягнутий рівень товарообороту з іншими державами, стан торговельного балансу, обсяг експорту, імпорту та реекспорту, зміни в товарній структурі експорту та імпорту, гео­графічний розподіл зовнішньоторговельного обороту. Завдяки цим даним можна проаналізувати результати розвитку економічних зв’язків з іншими країнами, темпи зміни експорту, імпорту і товарообороту, обчислити пропорції, що склалися у зовнішній торгівлі. У свою чергу дані статистики зовнішньої торгівлі широко використовуються при складанні платіжного балансу, який у цілому характеризує стан зовнішньоекономічних зв’язків, для розробки зовнішньоекономічної політики.

Статистика зовнішньої торгівлі вирішує такі завдання:

  • забезпечення повного та вірогідного обліку даних про експорт та імпорт країни;

  • аналіз основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторгових товарних потоків одночасно з загальною макроекономічною ситуацією;

  • створення інформаційного забезпечення для підготовки актів законодавства в області митної політики й державного регулювання зовнішньої торгівлі.

В Україні для обліку експорту-імпорту товарів як класифікатор застосовується Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Товарна номенклатура побудована на базі Гармонізованої системи описання та кодування товарів (ГС) та восьмизначної Комбінованої номенклатури ЄС (КН ЄС), яка є деталізованою номенклатурою для країн ЄС.

Під товарами у міжнародній торгівлі розуміють ті товари, які додаються чи віднімаються від запасу матеріальних ресурсів країни через експортування чи імпортування. Таким чином, термін «товар» не повинен обмежуватися товарами, які є об’єктом комерційної угоди, наприклад, переходом власності, а має охоплювати ті товари, які відповідають зазначеному критерію. Зауважимо, проте, що жорстке застосування цього критерію може призвести у деяких випадках до включення в цю категорію сторонніх переміщень товарів.

3. Класифікації платіжного балансу і міжнародної інвестиційної позиції.

Платіжний баланс країни — це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу. Платіжний баланс дає докладну характеристику зовнішньоекономічного стану країни на макрорівні.

Платіжний баланс складає Національний банк, який об’єднує дані банківської статистики з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно постачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб-резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.

Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему збору інформації, згідно з якою рух коштів на коррахунках у іноземних банках у розрізі статей платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду.

Система запису платіжного балансу має вигляд подвійного запису, при якій кожна операція відбивається двічі як у кредитовому, так і в дебетовому рахунку. Кредитові рахунки використовуються для обліку потоків матеріальних ресурсів, що характе­ризують експорт, і фінансових потоків, що відбивають або зменшення іноземних активів країни, або збільшення зовнішніх зобов’язань. Тобто вони фіксують приплив іноземної валюти в країну в результаті будь-яких зовнішньоекономічних угод. Дебетові записи використовують з метою обліку потоків матеріальних ресурсів, що характеризують імпорт, і фінансових потоків, що відбивають або збільшення активів, або зменшення пасивів, тобто відплив власної валюти. Суми кредитових і дебетових рахунків є рівними.

Усі операції, що враховуються платіжним балансом, можна розділити на дві групи: поточні операції та операції з капіталом.