2.2. Міжнародні об'єкти охорони навколишнього природного середовища

повітряний басейн;

космос;

світовий океан;

Антарктида;

природні ресурси, що діляться.

2.3. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища

Причин»:

• загроза масштабної трансграничної шкоди національним системам навколишнього природного середовища;

• загальна екологічна небезпека;

• необхідність розробки та прийняття універсальних імперативних норм поведінки держав.

Міжнародні природоохоронні організації:

•ЮНЕСКО( 1948р.);

•В003( 1946р.);

•МАГАТЕ( 1957р.);

• МСОП (Міжнародна спілка охорони природи ті природних ресурсів, 1948 р.);

• ФАО (сільськогосподарський та продовольчий орган 00Н, 1945 р.).

• ММО (Міжнародна морська організація, 1948 р.);

• ВМО (Всесвітня метеорологічна організація, 1947 р.);

• ЮНДРО (бюро 00Н по наданню допомоги у випадку стихійного лиха).

2.4. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи

Згідно Закону України «Про екологічну експертизу» міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів.

Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті що передбачені законодавством України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Міжнародні екологічні експертизи регламентуються міжнародними договорами.

Положення про міжнародне співробітництво в сфері наукової і науково-технічної експертизи визначено в ст. 36 Закону України «Про екологічну експертизу», де зазначено що співробітництво України з іншими державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється від-, повідно до міжнародних договорів України.

Контрольні запитання та завдання

1. Проблеми формування міжнародного екологічного права.;

2. Держави як суб'єкти міжнародного екологічного права.,

3. Найважливіші джерела міжнародного екологічного права.

4. Які Ви знаєте міжнародні природоохоронні організації?

Основні поняття і терміни

біологічне різноманіття означає різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках одного виду, між видів і різноманіття екосистем.

біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяція або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну корисність або цінність людства.

гарантії реалізації екологічних прав громадян - система юридичних засобів забезпечення здійснення екологічних прав фізичними особами в галузі екобезпеки, раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;

генетичні ресурси означають генетичний матеріал, який має фактичну або потенційну цінність.

джерела екологічного права - нормативно-правові акти, що містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних правовідносин;

екобезпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екостану та виникнення небезпеки для здоров'я громадян;

екологічна експертиза - вид експертної науково-практичної діяльності державних органів, громадських об'єднань, інших формувань, що ґрунтується на міжгалузевому економічному дослідженні, аналізі, оцінці проектів, реалізація яких може негативно впливати чи впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам екологічного законодавства;

еколого-експертні правовідносини - різновид екологічних процесуальних правовідносин, в яких реалізується спеціальний, відособлений організаційним і правовим забезпеченням вид експертної діяльності, обов'язки та відповідальність суб'єктів цих відносин;

екологічна інформація - відомості про стан захворюваності населення, екологічну, радіаційну обстановку;

екологічний контроль - спостереження і перевірка дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства, застосування заходів попередження екологічних правопорушень;

екологічні права громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екобезпеки;

екологічне правопорушення - винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та порушує екологічні і пов'язані ними інші права людини і вимоги екобезпеки;

екологічне прогнозування - цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів, спрямована на розробку прогнозних показників зміну стану навколишнього природного середовища та забезпечення екобезпеки;

екосистема - це динамічний комплекс угрупувань рослин, тварин і мікроорганізмів, а також чинників довкілля, які взаємодіють як єдине функціональне ціле.

кадастри природних ресурсів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду і Червоної книги - облік кількісних, якісних, інших характеристик природних ресурсів, обсяг, характер, режими їх використання, оцінка територій і об'єктів природно-заповідного фонду та видів рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення;

об'єкт екологічного права - сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів, природних ресурсів, ландшафтів, природно-антропогенних комплексів, екосистем, життя і здоров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм

екологічного права;

об'єкти права власності на природні ресурси - природні чи штучно створені ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні і соціальні функції і зареєстровані в якості об'єкта володіння, розпорядження і користування;

об'єкти права природокористування - індивідуально визначені і юридичне відособлені природні ресурси, які закріплюються на праві користування за фізичними та юридичними

особами;

право власності на природні ресурси - система юридичних норм та інших правових засобів, які регулюють правовідносини на землю, надра, води, ліси, рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду та забезпечують реалізацію повноважень власників щодо володіння, розпорядження і користування цими ресурсами;

право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення і охорони природних ресурсів, забезпечення економічних, соціальних, інших інтересів та

прав суб'єктів;

правовий статус експерта екологічної експертизи - право-суб'єктність спеціаліста, який має вищу освіту, володіє відповідною спеціальністю, високою кваліфікацією, професійними знаннями, методикою оцінки, набув практичного досвіду не менше 3 років та гарантії його захисту;

предмет екологічного права - екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

позитивна відповідальність в галузі екології - форма стану суспільних екологічних правовідносин, в яких активно реалізується спеціальна правосуб'єктність зобов'язаних осіб, що спрямована на виконання належних позитивних юридичне значимих дій у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення безпеки;

принципи екологічного права - загальнообов'язкові правила, зафіксовані в регулятивних і охоронних еколого-правових нормах, що спрямовані на досягнення мети екологічної політики України і забезпечення завдань екологічного права;

припинення права власності на природні ресурси - юридичне значимі дії, які спрямовані на припинення повноважень власників на землю, надра, води, ліси, рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду;

ресурсовпорядмсення - ефективне використання, відтворення і охорона, підвищення якості природних ресурсів;

середовище існування - тип місцевості або місце природно* го мешкання того або іншого організму чи популяції.

система екологічного права - цілісна, послідовна сукупність теоретичних поглядів та положень про екологічне праг во, законодавство, його внутрішню структуру і зміст;

суб'єкти права власності на природні ресурси - особи, які юридичне спроможні реалізувати повноваження щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами;

суб'єкти права природокористування - юридичні і фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення і охорони; тактоекологія - спеціальний науковий напрямок управління в галузі екології;

юридична відповідальність за екологічні правопорушення -специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екобезпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов'язкове виконання інших обов'язків за допущене екологічне правопорушення;