- •Характеристика документа
- •1.1.Характеристика документа, як системного об’єкта
- •2.1. Інформаційна складова документа
- •2.2. Матеріальна (фізична) складова документа
- •2.3. Структура документа
- •3.2. Класифікація за інформаційною складовою документа
- •3.3. Класифікація за фізичною (матеріальною) складовою документа
- •3.4. Класифікація документів за обставинами їх існування в зовнішньому середовищі
- •4.1. Кодування інформації
- •4.2. Поняття про мови
- •4.3. Поняття про знаки
- •4.4. Документ як знакова система
- •4.5. Способи і засоби запису інформації
- •5.3. Документна діяльність
- •5.4. Документний фонд
- •6.2. Класифікація ділових документів
- •7.1. Текст ділового документа
- •7.2. Реквізити та оформлення ділового документа
- •7.3. Характеристика окремих видів ділових документів
- •8.1. Документи щодо особового складу
- •8.2. Довідково-інформаційні документи
- •8.3. Обліково-фінансові документи
- •8.4. Господарсько-договірні документи
- •9.1. Видання як вид документа
- •9.2. Класифікація видань
- •10.1. Офіційне видання
- •10.2. Наукове видання
- •10.3. Науково-популярне видання
- •10.4. Виробниче видання
- •10.5. Навчальне видання
- •10.6. Суспільно-політичне видання
- •10.7. Загальна характеристика довідкового видання
- •10.8. Енциклопедичні видання
- •10.9. Словники та довідники
- •11.2. Бібліографічне видання
- •11.3. Реферативне видання
- •11.4. Оглядове видання
- •12.1. Видання для дозвілля
- •12.2. Рекламне видання
- •12.3. Літературно-художнє видання
- •3.2. Книга як різновид документа
- •13.3. Структура книги
- •13.4. Апарат книги
5.3. Документна діяльність
Увага! Документ – це результат цілеспрямованої діяльності, яка протікає в межах колективної дії. Документ – результат практичної документної діяльності, яка включає:
документування, мета якого – створення якогось змістового повідомлення;
обробка, мета якої – змістова й формальна оцінка документа;
поширення, мета якого – доведення документа до споживача;
зберігання, мета якого – забезпечення тривалого фізичного збереження і захисту документів від передчасного руйнування;
використання, мета якого – прочитання документа споживачем, пошук необхідної інформації;
утилізація, мета якої – здача документа в утиль для подальшої переробки.
5.3.1. Процес створення документа
УВАГА! Створення документа або документування – складний процес, у якому беруть участь автор, видавець, редактор, поліграфіст і т.ін.
До нього звичайно відносять дії, пов'язані з формуванням документа як специфічної системної триєдності: змісту (соціальна інформація), знакової (семіотична інформація) і матеріально-конструктивної (технологічної) форм. . Документування складається з чотирьох етапів:
підготовчий (авторський) – від складання моделі документа до передачі авторського рукопису на редагування;
редакційний – від прийому рукопису редактором до здачі рукопису у виробництво;
виробничий – від технічного редагування (макетування) рукопису до підписання документа на випуск у світ;
завершальний – від отримання тиражу і до поширення документа.
5.4. Документний фонд
Документний фонд (ДФ) – це сукупність документів, які через суспільну значущість охоплюють документи всіх галузей діяльності суспільства, зберігаються і використовуються в бібліотеці, архіві, музеї, інформаційному центрі і т.ін. Залежно від спеціальної установи, що займається зберіганням документів і організацією користування ними, розрізняють документний фонд бібліотеки, архіву, музею, органу НТІ та ін.
Головною підсистемою ДФ є бібліотечний фонд (БФ) – це систематизована сукупність документів, що відповідають завданням, типу, профілю бібліотеки, а також документним потребам її користувачів і призначена для використання й зберігання документів протягом всього часу, поки вони являють собою реальну або потенційну цінність для користувачів.
За змістом БФ прийняте ділити на універсальні й спеціальні. Універсальним вважається БФ, якщо в ньому представлені документи всіх галузей знань, всіх типів (офіційні, наукові, науково-популярні, учбові, довідкові і т.ін.) і видів документів (видання, кінофото-фонодокументи, документи на найновіших носіях інформації, неопубліковані документи і т.ін.). Спеціальним (спеціалізованим) є БФ, якщо в ньому переважають документи певного змісту (фонди НТБ, сільськогосподарських, медичних та ін. бібліотек), типу (фонди бібліотек для сліпих, навчальні, довідкові, виробничі) і вигляду (фонд патентних документів, фоно-, відео-, дискотека і т.ін.). Універсальними і спеціальними (спеціалізованими) фондами володіють відповідно універсальні і спеціальні бібліотеки.
Фонди бібліотек різних типів і видів складають єдиний БФ України.
Інформаційний фонд (ІФ) – це масив документів найбільших галузевих і міжгалузевих центрів і інститутів інформації, відділів НТІ різних підприємств, організацій, фірм, комерційних служб, бірж, агентств за інформацією, обчислювальних центрів і т.ін. |
Архівний фонд (АФ) – сукупність документів, що утворилися в процесі діяльності установи, організації, підприємства, суспільства або особи (сім'ї, роду). АФ складається в основному з текстових документів, що несуть ретроспективну інформацію, історично та/або логічно зв'язаних між собою. |
Музейний фонд (МФ) – це упорядкований масив документів, що зберігаються в музеях – організаціях, що займаються збором, зберіганням, дослідженням та експозицією документів наукового або культурного характеру. |
Документні ресурси книжних магазинів – масиви документів, тимчасово зосереджені в книжних магазинах для поширення серед населення й поповнення фондів бібліотек, інформаційних центрів тощо. |
5.4.1. Довідково-бібліографічний фонд бібліотеки
Документи, що входять до складу ДБФ, можна розділити на три групи.
До першої відносяться документи, що мають основне, теоретико-методологічне значення (видання партійних і державних документів, праць видатних діячів, наукові й науково-популярні праці, підручники тощо).
Друга група – довідкові видання: енциклопедії, словники, довідники, календарі та ін.
.1. Поняття про діловий документ
Діловий документ призначений для одноразового використання. Його мета – прийняття та виконання безпосередніх управлінських рішень.
До ділових документів відносяться:
інформаційні;
документи колегіальних органів (службові листи, телеграми, телефонограми, довідки, доповідні, пояснювальні й службові записки);
розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження);
організаційні (положення, статути, інструкції);
документи щодо особового складу (заяви про прийом на роботу, характеристики, накази щодо особового складу, щодо контрактної системі наймання працівників);
документи з господарсько-договірної діяльності (договір постачання, договір підряду, про матеріальну відповідальність, господарські договори в посередницькій діяльності, комплект договорів щодо створення нових форм господарювання, щодо взаємин підприємства й банку);
документи з господарсько-претензійної діяльності (протоколи розбіжностей до договорів, комерційні акти, претензійні листи, позовні заяви);
обліково-фінансові (оформлення відкриття рахунка в банку, заява-зобов'язання, акти, трудові угоди, доручення);
документи з зовнішньоекономічних відносин (з організації зовнішньоекономічних зв'язків і створення спільних підприємств).
Ділові документи часто називають управлінськими, а їхня сукупність – управлінською документацією.
Діяльність щодо створення документів називається документуванням. Умови, що забезпечують рух, пошук і збереження документів, поєднуються під загальною назвою – організація роботи з документами. Діяльність, що охоплює документування й організацію роботи з документами в процесі управлінської діяльності, називається діловодством.