- •Що таке культура? Охарактеризуйте поняття «матеріальна», «духовна», «художня» культура. В чому на вашу думку полягає значення культури у формуванні духовно багатої особистості?
- •2 Час та причини виникнення мистецтва, найдавніші види мистецтва. Печерний живопис – вершина палеолітичного мистецтва
- •3.Розвиток матеріальної та духовної культури в епоху первісного ладу. Які найвідоміші пам’ятки палеолітичного мистецтва знайдено на Україні?
- •4. Охарактеризуйте первісні форми релігійних вірувань покажіть їх специфіку та особливості(тотемізм, фетишизм, магія, анімізм)
- •5. Трипільська культура – найдавніша землеробська культура на території України. Охарактеризуйте її найвідоміші досягнення.
- •6. Скіфська культура, звіриний стиль у мистецтві, вірування, обряди, традиції.
- •Похорон
- •Конфуціанське виховання і освіта
- •Наукові знання
- •15 Особливості формування та розвитку культури стародавнього Риму. Охарактеризуйте внесок стародавніх римлян до світової культури.
- •Виникнення християнства
- •Система виховання й освіти
- •Архітектура
- •Театральне мистецтво
- •16. Візантійський художній стиль в архітектурі та образотворчому мистецтві. Як візантійські архітектори та живописці вплинули на розвиток мистецтва Київської Русі?
- •Архітектура.
- •Образотворче мистецтво.
- •17 Чому православ'я вважається світоглядною основою візантійської культури? в чому конкретно проявився вплив християнства, православної церкви на культуру
- •18 Охарактеризуйте досягнення Візантії в розвитку освіти , наукових знать, літератури ,права. Чи вплинули вони на духовний розвиток Київської Русі
- •Освіта та наукові знання
- •Історія розвитку
- •Історія
- •Класифікація ікон
- •Ікона в Україні
- •Чудотворні ікони в Україні
- •Ікони домонгольської доби
- •25. Культура Галицько – Волинського кнізівства
- •25. Культура Галицько – Волинського кнізівства
- •26. Особливості, основні риси, періодизація культури відродження
- •27. Розвиток освіти та наукових знань в епоху культури Відродження. Як ідеї гуманізму вплинули на культурний розвиток українських земель (XIV – XVI ст.)?
- •28. Початок книгодрукування в Україні та Європі. Іван Федоров – першодрукар Московії та його роль в розповсюдженні книгодрукування в Україні.
- •29. Особливості розвитку української культури. Інтелектуальний вплив заходу на духовне життя української еліти.
- •30. Братські школи як осередок знань і національного духу. Острозька словяно-греко-латинська школа.
30. Братські школи як осередок знань і національного духу. Острозька словяно-греко-латинська школа.
Одним із найпоширеніших явищ, в якому віддзеркалилася співпраця слов'янських народів, є створення по всій Україні братств і шкіл при них. Одна з перших була заснована у Львові (1586 p.), де першим ректором став Іов Борецький, а на посаду викладачів обиралися люди високої культури й ученості, такі як Стефан і Лаврентій Зизанії, Памво Беринда та інші. Укладено було відповідний статут — «Порядок шкільний», за яким велося навчання. Подібні школи мало не лише братство Львова, а й інших міст — Кам'янця-Подільського, Вінниці, Луцька, Києва, Перемишля, Рогатина, Замостя, Немирова, Кременця. На Львівщині, Холмшині, Перемишльській землі школи під опікою братств стають осереддям захисту від національної дискримінації. При братствах створюються друкарні. Переписується література. Львівське братство привертає особливу увагу тим, що воно одним із перших стало на шлях культурно-національного відродження. «На нову хвилю утисків міщани Львова в середині 80-х років XVI ст. згуртувалися навколо Успенського братства, яке з доброчинного об'єднання парафіян перетворилося в осередок національного суспільно-політичного і культурного руху»
Шкільний рух братств загальнонаціонального масштабу грунтувався на глибинно-духовній праці, відданості справі відродження — і в цьому була його притягальна сила для інших слов'ян, котрі потерпали від насилля. З братських шкіл вийшло чимало тих свідомих українських письменників, захисників православної віри й національної свободи, які вплинули на дух епохи й культури, продовжуючи славні традиції Київської Русі.
Національний русинський контекст у діяльності братств мав свої глибокі корені, які сягали ще язичницької доби, коли широко культивувалася спорідненість під час спільних ритуальних відправ. Християнство переосмислило ці традиції на основі братства в Христі. Братчики опікувалися церквою, освітою, власним фізичним і духовним станом. Вони розвивали книжкову справу, створювали шпиталі. «Великий вплив і організацію наших церковних братств мали ремісничі цехи, що в них почало організовуватися населення міст з хвилею поширення так званого магдебурзького права. Подібно як у цехах, так і по братствах почали обов'язувати старі організаційні статути, що окреслювали брацькі права й обов'язки»2. Отже, братства згуртовували українське громадянство.
Великий інтерес до братств в Україні та їхніх шкіл з боку слов'янських народів, розповсюдження в їхньому середовищі книг, видрукуваних у братських школах і монастирях, мало місце в Білорусі, Болгарії, Росії, Сербії, а також у Молдові та Волощині. Зазначимо, що з двох збережених примірників книжечки «О воспитании чад» один виявлено в Болгарії. Таке досить рідкісне видання, як «Октоїх» (1639 p.), з'явилося в XVII столітті в Кукшин-ському монастирі Пловдива.
Важливо згадати й такий здобуток братств на ниві міжслов'янських зв'язків, як створення словниково-граматичних праць. Написана з участю братчиків греко-церковнослов'янська граматика «Адельфотес» (1591 р.) та граматика церковнослов'янської мови колишнього львівського вчителя Лаврентія Зизанія стали вагомим внеском у наукову розробку мовознавчих питань в Україні, Білорусі та Росії.