- •Що таке культура? Охарактеризуйте поняття «матеріальна», «духовна», «художня» культура. В чому на вашу думку полягає значення культури у формуванні духовно багатої особистості?
- •2 Час та причини виникнення мистецтва, найдавніші види мистецтва. Печерний живопис – вершина палеолітичного мистецтва
- •3.Розвиток матеріальної та духовної культури в епоху первісного ладу. Які найвідоміші пам’ятки палеолітичного мистецтва знайдено на Україні?
- •4. Охарактеризуйте первісні форми релігійних вірувань покажіть їх специфіку та особливості(тотемізм, фетишизм, магія, анімізм)
- •5. Трипільська культура – найдавніша землеробська культура на території України. Охарактеризуйте її найвідоміші досягнення.
- •6. Скіфська культура, звіриний стиль у мистецтві, вірування, обряди, традиції.
- •Похорон
- •Конфуціанське виховання і освіта
- •Наукові знання
- •15 Особливості формування та розвитку культури стародавнього Риму. Охарактеризуйте внесок стародавніх римлян до світової культури.
- •Виникнення християнства
- •Система виховання й освіти
- •Архітектура
- •Театральне мистецтво
- •16. Візантійський художній стиль в архітектурі та образотворчому мистецтві. Як візантійські архітектори та живописці вплинули на розвиток мистецтва Київської Русі?
- •Архітектура.
- •Образотворче мистецтво.
- •17 Чому православ'я вважається світоглядною основою візантійської культури? в чому конкретно проявився вплив християнства, православної церкви на культуру
- •18 Охарактеризуйте досягнення Візантії в розвитку освіти , наукових знать, літератури ,права. Чи вплинули вони на духовний розвиток Київської Русі
- •Освіта та наукові знання
- •Історія розвитку
- •Історія
- •Класифікація ікон
- •Ікона в Україні
- •Чудотворні ікони в Україні
- •Ікони домонгольської доби
- •25. Культура Галицько – Волинського кнізівства
- •25. Культура Галицько – Волинського кнізівства
- •26. Особливості, основні риси, періодизація культури відродження
- •27. Розвиток освіти та наукових знань в епоху культури Відродження. Як ідеї гуманізму вплинули на культурний розвиток українських земель (XIV – XVI ст.)?
- •28. Початок книгодрукування в Україні та Європі. Іван Федоров – першодрукар Московії та його роль в розповсюдженні книгодрукування в Україні.
- •29. Особливості розвитку української культури. Інтелектуальний вплив заходу на духовне життя української еліти.
- •30. Братські школи як осередок знань і національного духу. Острозька словяно-греко-латинська школа.
Історія розвитку
Процес формування іконографії проходив на території християнського світу протягом VI—VII століть. Головну роль відігравала Візантія. Постановами Вселенських соборів, які відбувалися на її території, були визначені правила зображення облич і сюжетів Священного Писання. Особливе значення мали рішення V і VІ Вселенських соборів (692 р.), за якими потрібно було замінити абстрактні символи Старого Завіту і перших віків християнства прямою репрезентацією того, що вони відображували. А першу чергу це відносилось до зображення Христа в людській подобі. Згодом, Церква намагалась зробити поклоніння іконам загальнообов'язковим і закріпити за собою монопольне право на нововведення в іконографію. Підтвердженням того служить постанова VІІ Вселенського собору (787 р.), за якою складати сюжети могли лиш отці церкви. Остаточно іконографія сформувалась у Візантії в ІХ — Х ст. після відродження іконопочитання. Були визначенні загальні правила зображення Бога, Богородиці, святих.
Поряд з монументальним живописом на Русі розвивається іконопис. Наприкінці XI ст. склалася київська школа іконопису.
За християнською легендою, першим іконописцем вважають євангеліста Луку. Відомості про ікони містять давньоруські літописні джерела Х ст. Творів давньоруського іконопису збереглося дуже мало. Найвідомішою іконописною майстернею XI-XII ст. була Печерська, де працював Алімпій зі своїми учнями. В кінці XI ст. склалася київська іконописна школа. З нею пов’язані такі шедеври іконопису, як «Ярославська Оранта» (XII ст.), «Устюзьке Благовіщення» (XII ст.), які зберігаються у Третяковській галереї, ікона «Борис і Гліб» (XIII ст.), що експонується у Київському музеї російського мистецтва. З іменем Алімпія окремі дослідники пов’язують ікону «Печерської Богородиці».
Видатним іконописцем Київської Русі був Алімпій Печерський. Серед ікон XII ст. привертає увагу ікона "Ярославська оранта" — одна із найдавніших, присвячених Діві Марії. Дослідники відносять її до київської школи. У XII ст. у зв'язку із постійною зовнішньою загрозою навали кочовиків особливо близькими живопису були ідеали військової доблесті. Поширення набули ікони "Георгія-воїна", "Дмитра Солунського", "Архангела", або "Ангела-Золоте Волосся". У цей період з'являються ікони із зображенням перших руських святих — Бориса і Гліба. Традиції Києва поширюються на іконописні школи Галицько-Волинського князівства та інших руських земель. Прикладом може бути ікона "Волинської Богоматері" (ХІП ст.), виявлена на Волині в Покровській церкві м. Луцька.
Розвиток живопису підтверджують і портретні мініатюри, що прикрашали "Ізборник" 1073 р., "Трірський псалтир" (1078—1087 рр.). На думку дослідників, мініатюри "Трірського псалтиря" виконано у Володимирі-Волинському. На них зображені князь Ярополк та його дружина Ірина, а також мати Ярополка, Гертруда. Високою майстерністю відзначаються мініатюри "Різдва Христового", "Розп'яття", "Христос на троні", "Богоматір на троні".
Історія
Виникли в 2 ст. до н. е. Після гострих суспільних суперечок стосовно ікон у Римській імперії (іконоборство), дозвіл на використання ікон у церковному і суспільному житті був офіційно прийнятий в 787 р. на VII Вселенському соборі в Нікеї. Ікони виконували спеціальною технікою за традиційними приписами: липову, дубову або кипарисову дошку закріпляли тонким полотном і покривали кількома шарами левкасу (алебастр з клеєм), шліфували і за певним порядком виконували малюнок, золочення, розпис яйцевою темперою, а в кінці покривали покостом (оліфою).