- •3. Базові форми агро туризму
- •4. Підходи до вивчення екологічного сектору туризму
- •5. Визначення понять агрооселя і агроготель
- •6. Природні агрорекреаційні ресурси
- •7. Історико- етнокультурні агрорекреаційні ресурси
- •8. Соціально-економічні агрорекреаційні ресурси
- •9. Інформаційні агрорекреаційні ресурси
- •10. Види інфраструктурних обєктів
- •13 Визначення територіально організації сільського, зеленого туризму
- •14. Типологія сільських поселень України
- •15. Таксономічна структура територіальної організації сільського зеленого туризму
- •16. Системи просування і збуту агрорекреаційного продукту через Інтернет
- •17 .Процеси інформатизації в туристичній сфері України
- •18 Офіційні веб-сайти національних організацій сільського туризму та агротуризму в країнах Європи та найбільших туристичних країнах світу
- •19 Основні мотиви вибору відпочинку в сільській місцевості
- •20 Переваги і недоліки сільського зеленого туризму
- •21 Організація сільських анімаційних шоу-музеїв;
- •22 Несприятливі обставини організації сільського зеленого туризму
- •23Функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
- •24 Регіональні осередки сільського відпочинку;
- •25 Результативність роботи регіональних громадських агро туристичних об’єднань.
- •26 Фактори, що впливають на механізм ціноутворення в сільському туризмі;
- •27 Стратегії цінового регулювання;
- •28 Основні методи встановлення цін.
- •29 Основні рекламні заходи в сфері сільського туризму
- •30 Вимоги до рекламного повідомлення;
24 Регіональні осередки сільського відпочинку;
На регіональному та локальному рівнях інтереси суб'єктів сільського
відпочинку представляють регіональні осередки (центри) сільського
відпочинку. Вони здійснюють інформування про відпочинкові можливості
регіонів, працюють над іміджем свого регіону та контролюють якість
надання туристичних послуг сільськими господарями.
Нині регіональні осередки Спілки функціонують у 17 областях України.
Серед кращих регіональних осередків назвемо такі:
Івано-Франківська обласна організація Спілки сприяння розвитку
сільського зеленого туризму;
Львівський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Закарпатський обласний Центр розвитку сільського туризму;
Тернопільське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
кластер сільського туризму "Оберіг";
Вінницький обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму;
Обласне об'єднання "Волинські перспективи";
Рівненський осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого
туризму;
Київський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Черкаський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Петрушівський Центр сільського зеленого туризму "Соколиний хутір";
Харківське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму;
Полтавське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму;
Асоціація фермерів "Придунав'я";
Херсонське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму;
Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму.
25 Результативність роботи регіональних громадських агро туристичних об’єднань.
Результативність роботи регіональних громадських агротуристичних
об'єднань проілюстуємо на прикладі функціонування Львівського обласного
центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму.
Типовим прикладом організації сільського зеленого туризму як галузі
виступає досвід відновлення традицій сільського туризму на Жовківському Розточчі (Львівщина). У 1970—1980-х pp. це була, в основному, база для активних видів відпочинку. Як і в інших рекреаційних районах, у цей період сільські жителі реалізовували домашні продукти і дари лісу відпочиваючим. Разом з тим, на 1990-ті pp. припав динамічний ріст інтересу до цього району з точки зору релігійного (Крехівський монастир), екологічного (Заповідник "Розточчя" та Яворівський
національний природний парк), міжнародного (сусідство з Польщею) туризму. Саме у цей період фіксується занепад рекреаційних баз на Розточчі. Тому ініціатива громадських організацій і місцевих органів щодо розвитку осередків сільського туризму була досить актуальною.
Відтак, зусиллями Львівської обласної спілки створюється Жовківський
осередок сільського зеленого туризму з п'ятьма базовими пунктами —
модельний полігон, на прикладі якого відпрацьовувалися механізми ринкової організації дозвілля у сільській місцевості, напрацьовувалися маркетингові та інвестиційні стратегії.
Станом на 2000 р. Жовківський осередок нараховував уже 20 сільських
садиб, що були здатні обслуговувати близько 90—100 осіб. Обов'язковим
елементом розвитку сільського туризму на Жовківщині були заняття і
тренінги для організаторів туризму та власників агро-осель. У 1999 р. у
першому туристичному сезоні прийнято 45 осіб з різних регіонів України,
в тому числі учасників Всеукраїнського семінару з сільського туризму
(травень 1999 p., Жовква).
Окремі акції організовувалися для туристичних груп із Польщі та Канади — овувалися для туристичних груп із Польщі та Канади —
сільські фестини. Зараз відроджується досвід запрошувати шкільні групи з
різних регіонів України для ознайомлення з природою Розточчя, історією
та культурою цього краю.
Організаційну структуру Жовківського осередку складають: регіональний
організатор-координатор, організатори сільського туризму з числа
представників сільради, вчителів та краєзнавців, а також два десятки
власників агроосель. Охочих відпочити запрошують через оголошення у
регіональній пресі, у всеукраїнському журналі "Туризм сільський
зелений", через участь у туристичних ярмарках, а також співпрацю з
туристичними фірмами. Передбачається підготовка буклетів у базових
агротуристичних оселях, знакування пізнавальних піших маршрутів, у тому
числі міжнародних, упорядкування та благоустрій сіл та довкілля.