21 Організація сільських анімаційних шоу-музеїв;

У Карпатському регіоні (як і на Волині, Поділлі, Подніпров‘ї, Запоріжжі, Слобожанщині) перспективною формою анімації стала організація сільських анімаційних шоу-музеїв, в яких туристів зустрічають «живі» історичні персонажі (руські князі, гетьмани, козаки-запорожці, чумаки, Довбуш з опришками тощо).

В Україні об‘єкти туризму з колоритними анімаційними програмами є найпопулярнішими осередками масового внутрішнього й міжнародного туризму (наприклад, Музей народної архітектури у с. Пирогово біля Києва, ярмарка у с. Сорочинцях на Полтавщині, фестиваль сільських мистецьких колективів України у с. Боромля та багато ін.).

На весь світ славиться заповідне музейно-анімаційне середовище козацької доби на о. Хортиця в Запорізькій області (площа 3 тис. га, 12 км довжиною і 2,5 км шириною, прибережні скелі в окремих місцях сягають 40-метрової висоти).

Поряд з музеями «Історії запорізького козацтва», «Народної творчості та етнографії» на Хортиці діє кінний етнографічний театр «Запорізька Січ», який влаштовує масові театралізовані «Козацькі кінні ігри», і в них, при бажанні, може взяти безпосередню участь кожен гість. Тут таки можна спробувати зварити козацький куліш, опанувати козацькі ремесла та набути ратні навики тощо. Незалежно від пори року Хортиця приваблює фольклорно-театралізованими акціями («Запорізьке купала», «Запорізький щедрий вечір» тощо).

З початку ХХІ ст. у Подніпров‘ї розвивається анімаційний музейний комплекс Трипільської культури у м. Ржищеві й с. Трипілля, що на Київщині. Подібні заходи стали популярними як на Заході, так і на Сході, Півдні та Півночі України, причому анімаційні програми сільського зеленого туризму також включають спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів

22 Несприятливі обставини організації сільського зеленого туризму

Однак організація сільського туризму в українських селах обмежується низкою обставин. Зокрема, до найнесприятливіших ми відносимо: наявну досі велику недовіру мешканців села до чужих, а отже, і до потенційних туристів; політично-економічну нестабільність; економічну нестабільність; низький рівень інфраструктури, господарські подвір'я в більшості випадків невимощені, відсутня централізована каналізація, в межах садиб не вистачає місця для організації активних видів відпочинку і "зелених" зон з доглянутим трав'яним покривом для, скажімо, засмагання чи дитячих забав; санітарний стан питної води також незадовільний; будинки, призначені для туристів, мають переважно нетипову архітектуру, позбавлену сільських рис.

23Функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;

В Україні ініціатором поширення ідей розвитку сільського туризму виступила всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму. За її ініціативою створені й успішно функціонують осередки сільського туризму у більшості областей України. Спілкою у співпраці з науковцями і державними органами управління розроблено проект концепції та розпочато роботу над програмою розвитку сільського туризму в Україні.

Завдяки активній співпраці осередків сільського туризму з місцевими органами влади та міжнародними фундаціями (наприклад, з фондом "Відродження"), вивчається та використовується практичний досвід з організації і прийому відпочиваючих у садибах господарів (Закарпаття, Івано-Франківщина, Полтавщина), проводяться інформаційні рекламні акції із сільського туризму. Спілка налагодила тісні зв'язки з агротуристичними організаціями Угорщини, Польщі, Австрії, Франції та широко застосовує їх досвід.

Основні функції

Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму такі:

• стратегічне планування сільського відпочинку в Україні;

• презентація сільського відпочинку на внутрішньому та міжнародному

• ринках;

• розробка й впровадження громадських стандартів якості;

• забезпечення підготовки кадрів для організації сільського відпочинку;

• рекламно-інформаційне забезпечення;

• разом із місцевими органами самоврядування вирішення питань зайнятості

сільського населення, поліпшення технічної інфраструктури та благоустрою сіл, а також збереження історико-культурної спадщини та довкілля.

• Керівництво Спілкою здійснюється Правлінням, яке складається з

представників основних сільських відпочинкових регіонів України.