Порядок введення формули

Вводити формулу треба зі знака рівності. Це треба для того, щоб Excel зрозумів, що в клітинку вводиться саме формула, а не дані. Виділимо довільну клітинку, наприклад А1. У рядку формул введемо = 2 +3 і натиснемо Enter. У комірці з'явиться результат (5). А в рядку формул залишиться сама формула.

Порада при введенні формул - ВИКОРИСТОВУЙТЕ дужки. У цьому випадку ви забезпечите себе від випадкової помилки в обчисленнях з одного боку, а з іншого - дужки значно полегшують читання і аналіз формул. Якщо у формулі кількість закритих і відкритих дужок не збігається, Excel видасть повідомлення про помилку і запропонує варіант її виправлення. Відразу після введення дужки Excel відображає жирним шрифтом (або іншим кольором) останню пару дужок, що дуже зручно при наявності у формулі великої кількості дужок. Тепер давайте спробуємо попрацювати з використанням у формулах посилань на інші клітинки.

Введіть у клітинку А1 число 10, а в комірку А2 - число 15. У клітинці А3 введіть формулу = А1 + А2. У клітинці А3 з'явиться сума комірок А1 і А2 - 25. Поміняйте значення комірок А1 і А2 (але не А3!). Після зміни значень в комірках А1 і А2 автоматично перераховується значення клітинки А3 (згідно формули).

.

Щоб не помилитися при введенні адрес клітинок, можна використовувати при введенні посилань мишу. У нашому випадку треба виконати наступне:

• Виділити клітинку А3 і ввести в рядку формул знак рівності.

• Клацнути на комірці А1 і ввести знак плюс.

• Клацнути на комірці А2 і натиснути Enter.

Результат буде аналогічним.

При копіюванні формул зручно користуватись маркером заповнення: активізувати комірку із початковою формулою і перетягнути маркер через комірки, до яких потрібно скопіювати формулу.

Відносні, абсолютні і змішані посилання

Відносне посилання вказує на комірку, згідно з її положення щодо комірки, яка містить формулу. Позначення відносної комірки - А1.

Абсолютне посилання вказує на комірку, місце розташування якої незмінно. Позначення абсолютної комірки - $ A $ 1.

Змішане посилання містить комбінацію відносного й абсолютного посилань - $ A1, A $ 1.

Для швидкої зміни типу посилання використовується клавіша F4. Введіть у комірку А1 будь-яке число. У комірку А2 введіть формулу = А1. Потім натискайте клавішу F4. Після кожного натискання клавіші тип посилання буде змінюватися.

 

 

Редагування формул відбувається аналогічно редагуванню текстових значень у комірках. Тобто треба активізувати клітинку з формулою виділенням або подвійним клацанням миші, а потім провести редагування, використовуючи, при необхідності, клавіші Del, Backspace. Фіксація змін виконується клавішею Enter.

Використання тексту в формулах

З текстовими значеннями можна виконувати математичні операції, якщо текстові значення містять тільки такі символи: Цифри від 0 до 9, + - е Е / Ще можна використати п'ять символів числового форматування: $% () Пробіл При цьому текст повинен бути укладений у подвійні лапки. Неправильно: = $ 55 + $ 33 Правильно: = "$ 55" + $ "33" При виконанні обчислень Excel перетворює числовий текст в числові значення, так результатом вищевказаної формули буде значення 88. Для об'єднання текстових значень служить текстовий оператор & (амперсанд). Наприклад, якщо клітинка А1 містить текстове значення "Юрій", а комірка А2 - "Кордик", то після введення в клітинку А3 наступної формули = А1 & А2, отримаємо "ЮрійКордик". Щоб вставити між ім'ям і прізвищем пробіл треба написати так = А1 & "" & А2. Амперсанд можна використовувати для об'єднання комірок з різними типами даних. Так, якщо в комірці А1 знаходиться число 10, а в комірці А2 - текст "мішків", то в результаті дії формули = А1 & А2, ми отримаємо "10мішків". Причому результатом такого об'єднання буде текстове значення.

Функція Excel - це заздалегідь визначена формула, яка працює з одним або кількома значеннями і повертає результат.

Найбільш поширені функції Excel є коротким записом часто використовуваних формул. Наприклад, функція = СУМ (А1: А4) аналогічна запису = А1 + А2 + А3 + А4. А деякі функції виконують дуже складні обчислення.

Кожна функція складається з імені і аргументу. У попередньому випадку СУМ - це ім'я функції, а А1: А4 - аргумент. Аргумент полягає в круглі дужки.

Аргументи – це величини, що використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається поверненим значенням.

Аргументи можуть належати до різних типів. Допускається вкладення функцій одна в одну. Функція, що є аргументом іншої функції, називається вкладеною.