![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Пенсійний фонд України: джерела формування доходів та напрями витрачання коштів
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням:
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •Соціально-економічний зміст страхування
- •Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •Принципи страхування
- •Класифікація страхування
- •Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •Поняття страхового ринку
- •Державне регулювання у сфері страхування
- •Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •Структура фінансового ринку
- •Інструменти фінансового ринку
- •Суб’єкти фінансового ринку.
- •Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів, його особливості
- •Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
Фінансові посередники на ринку цінних паперів
Роль фінансових посередників на ринку цінних паперів надзвичайно важлива, адже саме вони визначають його активність та ефективність. Безпосередні взаємовідносини емітентів та інвесторів можливі тільки при обмежених рамках ринку або при цілеспрямованій емісії цінних паперів під конкретних інвесторів. В умовах нинішнього, практично безмежного міжнародного ринку цінних паперів на ньому можуть працювати лише фахівці, які досконало володіють навичками роботи на ринку та добре його знають.
Посередники на фінансовому ринку поділяються на фінансових, якими є інституційні інвестори, та обслуговуючих — реєстратори, депозитарії та ін. Інституційні інвестори розглядаються як колективні інвестори на ринку цінних паперів, які централізують фінансові ресурси індивідуальних інвесторів. Видами фінансових посередників є інвестиційні фонди, трасти і компанії. Вони мобілізують кошти шляхом випуску власних цінних паперів — інвестиційних сертифікатів.
Інвестиційні фонди і трасти здійснюють тільки мобілізацію коштів. Розміщення коштів проводять спеціальні компанії — інвестиційні керуючі, а зберігання забезпечують депозитарії. Інвестиційні фонди укладають з інвестиційними керуючими угоди щодо здійснення інвестиційної діяльності, а трасти довіряють інвестиційним керуючим мобілізовані кошти. Як правило, трасти створюються на певний термін і здійснюють тільки один випуск сертифікатів. Після їх погашення вони закриваються. Інвестиційні фонди діють тривалий період. Вони є двох типів — відкриті й закриті. Відкриті здійснюють випуск і погашення інвестиційних сертифікатів на постійній основі. Закриті здійснюють разовий випуск сертифікатів і не погашають їх на першу вимогу власника. Інвестиційні компанії, на відміну від фондів і трастів, здійснюють розміщення мобілізованих коштів самостійно. Їх інвестиційні сертифікати можуть виставлятись на продаж на фондових біржах.
Обслуговуючі посередники на ринку цінних паперів належать до його інфраструктури. Вони не беруть участі у мобілізації і розміщенні фінансових ресурсів, але сприяють цим процесам. Реєстратори надають послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а депозитарії — зі збереження і (або) обміну прав власн ості на цінні папери та обслуговують угоди, пов’язані з рухом цінних паперів. Ці незалежні від емітентів та інвесторів посередники забезпечують надійне функціонування ринку цінних паперів.
Фондова біржа є особливим посередником на ринку цінних паперів, будучи центром торгівлі ними. Вона виконує три основні функції — посередницьку, індикативну та регулятивну.
Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
Основне призначення фондової біржі як акціонерного підприємства полягає в організації оптової торгівлі. Прибуток не є мотивом діяльності біржі в цілому, хоча вона беззбиткова. Біржі надають своїм членам торговельний зал і засобу зв'язку, забезпечують інформацією про хід торгівлі, контролюють виконання біржових операцій. Витрати покриваються за рахунок комісійних зборів з угод, продажу місць на біржі й членських внесків. По-друге, різні банківські й біржові операції. По-третє, вони відрізняються ризиком.
По-перше, біржа — оптовий ринок, на якім товари й цінні папери продаються стандартними партіями, По-друге, біржа — ринок посередників, які виступають у якості продавців і покупців, представляючи як інтереси виробників товарів і власників цінних паперів, так і інтереси їх покупців. По-третє, біржова торгівля не припускає фізичної присутності товарів або цінних паперів у момент здійснення угод. Наявність на складах товарів стандартної якості й необхідного кількості підтверджують документи. Знаходження цінних паперів у банках і право власності на них також підтверджується документами. По-четверте, біржа — ринок зробленої конкуренції. Ціни на біржі складаються під впливом попиту та пропозиції, вони публікуються на початок і кінець робочого дня. Усі учасники біржових операцій перебувають в однакових умовах, підкоряючись правилам, установленим біржею. У цьому змісті біржа є організованим ринком. По типу біржового товару розрізняють товарні, фондові й валютні біржі.
Фондова біржа — це регулярно функціонуючий ринок, де здійснюються угоди із цінними паперами. З одного боку, держава й корпорації, що бідують в інвестиціях, розміщають тут свої цінні папери через посередників, а з іншого сторони, приватні особи й організації прагнуть вигідно вкласти свої заощадження в ці цінні папери. У цей час налічується більш 200 фондових бірж у більш ніж 60 країнах. Основні з них зосереджені в Північній Америці, Європі і Японії, найбільшої є Нью-йоркська фондова біржа. Поступово розвиваються фондові біржі в країнах Азії й Африки. У російській економіці операції з фондовими цінностями поки проводять спеціалізовані відділи на товарних біржах.
Будучи невід'ємним елементом ринкового господарства, біржа виконує ряд важливих функцій. По-перше, сприяє міжгалузевим і міжрегіональним переміщенням товарів і капіталів, без чого ринковий механізм не може функціонувати. По-друге, організує інвестиційний процес. Розміщаючи акції й облігації, біржовики постачають корпорації фінансовими ресурсами, які потім вкладаються в розвиток проведення. По-третє, піднімає національні стандарти якості, обмежуючи коло товарів, що звертаються на біржі, і фондових цінностей.