![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Пенсійний фонд України: джерела формування доходів та напрями витрачання коштів
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням:
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •Соціально-економічний зміст страхування
- •Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •Принципи страхування
- •Класифікація страхування
- •Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •Поняття страхового ринку
- •Державне регулювання у сфері страхування
- •Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •Структура фінансового ринку
- •Інструменти фінансового ринку
- •Суб’єкти фінансового ринку.
- •Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів, його особливості
- •Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
Особливості організації фінансів банківських установ. Основні функції банківських установ: надання кредитів та забезпечення потреб у ліквідності інших суб'єктів ринку; обслуговування комерційних угод та управління системою платежів; трансформація ризиків, строків та капіталів.
Управління фінансами банківських установ полягає у досягненні максимальної ринкової вартості власного капіталу та ринкової вартості акцій банку. Складові власного капіталу комерційного банку такі:
— основний капітал банку, який поєднує сплачений і зареєстрований акціонерний (пайовий) капітал та розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій, дивідендів і додаткових внесків акціонерів у капітал; загальний фонд покриття ризиків, що створюють під невизначений ризик за банківських операцій, зменшених на суму нематеріальних активів та суми несформованих резервів за активними операціями банків;
— додатковий капітал, до якого належать: нерозкриті резерви; резерви переоцінки основних засобів; гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти тощо;
— субординований капітал (борг). До нього належать звичайні незабезпе-чені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації їх використовують на сплату претензій інших кредиторів.
Фінансова діяльність банківської установи пов'язана з управлінням:
— основним капіталом, кредитним портфелем і портфелем цінних паперів та резервами;
— якістю активів, рівнем та структурою операційних витрат;
— грошовими потоками і банківськими ризиками, комісійними доходами та витратами, податками;
— зобов'язаннями, спрямоване на забезпечення кредитної установи ресурсами на вигідній основі, досягнення оптимального співвідношення залучених та власних коштів;
— відсотковим, кредитним, валютним ризиками та ризиком ліквідності;
— строками погашення й відсотковими ставками активів-пасивів.
Основним джерелом доходів банку є відсоткові доходи (операційні доходи), що дають продуктивні активи. Найбільша частка доходів банків надходить у вигляді відсотків від надання кредитів на різний строк у національній та іноземній валюті резидентам та нерезидентам для виробничих, торговельних, споживчих й інших цілей.
У банках не всі активи дають доходи. Це, зокрема, грошові кошти в касі; кошти на кореспондентських рахунках; кошти, що перебувають на резервних рахунках; вартість основних засобів; сума іммобілізованих власних коштів.
Затратами банків є витрати грошових коштів на виконання операцій та витрати на забезпечення їх функціонування. Ці затрати можна поділити на дві групи:
а) відсоткові витрати: нараховані й сплачені відсотки у гривнях і валюті;
б) невідсоткові витрати: операційні (поштові витрати та витрати на електронний зв'язок, сплачені комісійні за послуги і кореспондентські відносини, витрати на валютні операції та ін.); забезпечення функціонування банку (утримання апарату управління; господарські витрати (амортизаційні відрахування, орендна плата тощо); інші витрати (штрафи, пеня, неустойки сплачені; відсотки і комісійні минулих періодів тощо).
Прибуток банку — це фінансовий результат його діяльності у вигляді перевищення доходів над витратами.
Банки є платниками податків до бюджету. Зокрема, вони сплачують податок на додану вартість (за винятком операцій, пов'язаних з основною діяльністю банків, тобто які є фінансовими або прирівняними до них: надання кредитів клієнтам, розрахунково-касового обслуговування страхових компаній як фінансових установ).
При виконанні інших операцій, непов'язаних з основною (фінансовою) діяльністю, кредитні установи сплачують ПДВ. До таких операцій належать: видача довідок про здійснення операцій або про наявність кореспондентського рахунку; встановлення системи "Банк — клієнт" та операції, пов'язані з її експлуатацією (повторна інсталяція, позапланова зміна ключів, шифрування); оформлення перепусток для клієнтів; експертиза банківських металів; реалізація ювілейних монет; продаж бланків векселів; продаж бланків суворої звітності, пломб тощо.