![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Пенсійний фонд України: джерела формування доходів та напрями витрачання коштів
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням:
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •Соціально-економічний зміст страхування
- •Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •Принципи страхування
- •Класифікація страхування
- •Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •Поняття страхового ринку
- •Державне регулювання у сфері страхування
- •Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •Структура фінансового ринку
- •Інструменти фінансового ринку
- •Суб’єкти фінансового ринку.
- •Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів, його особливості
- •Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
Поняття страхового ринку
В умовах утвердження ринкових засад господарювання важливою передумовою забезпечення фінансової стабільності держави, її сталого економічного розвитку та загального добробуту е ефективне функціонування страхового ринку.
Поняття "страхового-ринку" можна розглядати з таких позицій:
— як сферу економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист та формується попит і пропозиція на нього;
— як форму організації фінансових відносин щодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту юридичних і фізичних осіб;
— як соціально-економічне середовище, в якому функціонують страхові компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь В реалізації страхових послуг;
— як сукупність страхових організацій і страхових послуг;
— як механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників і страховиків.
Об'єктивними умовами функціонування страхового ринку є наявність:
— потреби в страхових послугах;
— об'єктів страхування, що мають споживчу вартість;
— суб'єктів страхування, що здатні задовольнити потреби або їх споживати. Загальну організаційну структуру страхового ринку характеризують його
суб'єкти та об'єкти .
До основних суб'єктів страхового ринку належать:
— страховики;
— страхувальники;
— страхові посередники.
За характером здійснюваних операцій страхові компанії поділяються на:
— спеціалізовані — такі, що спеціалізуються виключно на окремих видах страхування;
— універсальні, що виконують різні види страхування;
— перестраху вальні у які здійснюють страхування великих і небезпечних ризиків.
На страховому ринку України функціонують такі об'єднання страховиків, як Ліга страхових організацій України, Моторне страхове бюро України, Авіаційне страхове бюро України, Морське бюро України, Асоціація "Українське медичне страхове бюро".
Метою створення Ліги страхових організацій України було добровільне об'єдання зусиль страховиків для формування повноцінного і дієвого страхового ринку.
Державне регулювання у сфері страхування
Держава як учасник страхового ринку створює правові основи регламентування страхової діяльності, а в особі уповноваженого органу здійснює нагляд за дотриманням вимог чинного законодавства та ефективного розвитку страхових послуг з метою запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.
Спеціальним уповноваженим державним органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка виконує такі функції.
1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:
— розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, які належать до компетенції уповноваженого органу;
— узагальнення практики страхової діяльності на страховому ринку, розроблення і подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;
— прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
— встановлення правил формування, обліку і розміщення резервів та показників звітності.
2. Нагляд за учасниками страхового ринку:
1) реєстрація:
— ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та страхових і перестрахових брокерів;
— видача страховикам ліцензій на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;
— реєстрація правил (умов) добровільного страхування, на які видається ліцензія;
— реєстрація змін та (або) доповнень до правил добровільного страхування у разі запровадження страховиком нових правил страхування чи внесення змін та (або) доповнень;
2) ліцензування страхової діяльності;
3) контрольно-наглядова функція:
— проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
— проведення аналізу додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;
— здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками.
3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:
— забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні і перестрахуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю;
— проведення і координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;
— участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницькій діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду;
— здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуар-них розрахунків.