- •Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Пенсійний фонд України: джерела формування доходів та напрями витрачання коштів
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням:
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •Соціально-економічний зміст страхування
- •Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •Принципи страхування
- •Класифікація страхування
- •Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •Поняття страхового ринку
- •Державне регулювання у сфері страхування
- •Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •Структура фінансового ринку
- •Інструменти фінансового ринку
- •Суб’єкти фінансового ринку.
- •Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •Ринок цінних паперів, його особливості
- •Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
Класифікація страхування
Багатогранність і розгалуженість об'єктів страхування, широкий спектр страхових відносин передбачають необхідність класифікації страхування. Найбільш повною і поширеною у вітчизняній практиці є класифікація страхування, подана на рис. 13.3.
За формами проведення страхування поділяється на добровільне та обов'язкове.
Рис. 13.3. Класифікація страхування
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення такого страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно, відповідно до вимог чинного страхового законодавства. Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає уповноважений орган. Страховики мають право займатися тільки визначеними у ліцензії видами добровільного страхування. У ст. 6 Закону України "Про страхування" передбачено 22 види добровільного страхування.
Обов'язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Для здійснення обов'язкових видів страхування законодавчими актами визначаються перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законом об'єкт, а другий не має права відмовити йому в цьому. У ст. 7 Закону України "Про страхування" визначено 34 види обов'язкового страхування.
Класифікація страхування за сферами діяльності або спеціалізацією страховика передбачає його поділ на страхування життя та загальне (ризикове) страхування. Зазначену класифікаційну ознаку покладеною основу виокремлення галузей страхування, які, у свою чергу, включають підгалузі та види відповідного страхування. При цьому всі ланки такої класифікації охоплюють і обов'язкову, і добровільну форми здійснення страхування.
Чинним страховим законодавством за об'єктами страхування визначено три його галузі:
— майнове страхування як сукупність видів страхування, об'єктом яких є майно юридичних і фізичних осіб;
— особисте страхування — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є життя, здоров'я, працездатність громадян;
— страхування відповідальності — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків унаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника.
Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
Будь-які відносини передбачають наявність, як мінімум, двох суб'єктів. У страховій справі страховикта страхувальник — головні суб'єкти.
Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони виробляють умови страхування і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.
Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.
У разі, коли страховик запроваджує нові правила страхування чи вносить до правил страхування зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.
Уповноважений орган має право відмовити у виданні ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.
страхові відносини виникають між страховиком та страхувальником з приводу майна та майнових інтересів, а також життя, здоров'я, працездатності тощо. Ці відносини зумовлюють необхідність дотримуватись певних зобов'язань з обох сторін.
Страховик зобов'язаний:
ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
впродовж двох робочих днів -з моменту, коли йому стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення документів, необхідних для виплати страхової суми (страхового відшкодування);
при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування в передбачений договором термін;
відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання збиткам, або зменшенню їх, якщо це передбачено умовами договору;
тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Страхувальник зобов'язаний:
вчасно вносити страхові платежі;
надавати страховику достовірну інформацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну, та про будь-які зміни стану страхового ризику;
повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;
вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;
повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов'язки страхувальника.