- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
3. Застосування послідовностей в економіці
Розглянемо загальноприйняті в ринковій економіці алгоритми нарахування відсотків залежно від терміну позички, типу відсотків, схеми їхнього нарахування.
Нехай
спочатку була сума
грош. од. Процентна ставка –
відсотків річних. Тоді після
років одержимо наступні суми грошей.
1. Прості відсотки (у кожен часовий період на відсоток, що додається, нарахування не відбуваються):
.
2. Складні відсотки (відсоток доходу нараховується на всі грошові накопичення):
.
З останньої формули легко одержати:
,
,
.
Операція
знаходження початкового внеску
називається дисконтуванням. Значення
іноді називають сучасним значенням для
.
Різниця
називається дисконтом.
3. Нехай
відсотки нараховуються рівномірно
разів на рік. Тоді одержимо:
.
4. Нехай
відсотки нараховуються неперервно,
тобто
.
Тоді одержимо границю послідовності:
.
Цю формулу можна використовувати для будь-яких розрахунків з помилковими відсотками.
4. Поняття функції
При вивченні будь-якого процесу (фізичного, хімічного, біологічного, економічного та інших) в оточуючому нас реальному світі нам доводиться зустрічатися з тими чи іншими величинами, які їх характеризують та змінюються.
Залежно від розглянутих умов одні з цих величин приймають сталі значення, інші – змінні.
Величина
називається сталою, якщо в процесі
дослідження її чисельне значення не
змінюється. Наприклад, довжина кола
обчислюється за формулою
,
де число
не залежить від розмірів кола.
Величина, що набуває в даних умовах різні числові значення, називається змінною.
Іноді сталу величину розглядають як змінну, усі значення якої збігаються.
Часто в одному і тому процесі бере участь кілька змінних величин, причому зміна чисельного значення однієї з них приводить до зміни значень інших.
У такому випадку говорять, що між зазначеними величинами існує функціональна залежність.
Означення
2.5.
Змінна
називається функцією від змінної
,
якщо кожному значенню
з деякої множини
за певним законом ставиться у відповідність
єдине значення
з множини
.
Тоді записують
, (2.1)
де
– закон, за яким кожному
ставиться у відповідність значення
.
Тобто можна казати, що задано функцію
,
де
.
Змінну називають незалежною змінною, або аргументом функції, множину називають областю визначення функції.
Інакше
кажучи, область визначення функції
– сукупність усіх значень аргументу,
при яких функція існує, тобто можна
обчислити її значення. Область визначення
функції позначають
.
Тобто
.
Змінну
y
називають залежною змінною або функцією,
множину
називають областю значень функції.
Множину значень функції позначають
.
Тобто
Функціональну залежність називають функцією.
Запис
означає, що береться частинне значення
функції
при
.
Наприклад, для функції
при
маємо частинне значення функції
Означення
2.6.
Графіком функції
називається множина точок
координатної площини
,
координати яких задовольняють рівність,
що задає функцію. Так, графіком функції
є парабола.
