- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
В.О. Толок
В.В. Киричевський
О.О. Тітова
МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ |
д л я е к о н о м і с т і в |
Рекомендовано
Міністерством освіти
і науки України
як навчальний посібник
для студентів
вищих навчальних закладів
Запоріжжя 2008
УДК 517 (075.8)
ББК В17я73
Т525
Рецензенти:
Доктор фізико-математичних наук, професор, ректор Запорізької державної інженерної академії
В.І. Пожуєв
Доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи Запорізького національного технічного університету
Ю.М. Внуков
Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної кібернетики та статистики Класичного Приватного Університету
Л.Н. Сергєєва
Толок В.О., Киричевський В.В., Тітова О.О.
Т525 Математичний аналіз для економістів: навч. посіб. для студентів вищих навч. закл. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 272 с.
ISBN
Розглянуто питання теорії множин, послідовностей, диференціального та інтегрального числення функцій однієї та багатьох змінних, теорії рядів, диференціальних рівнянь. Багато уваги приділено вправам економічного змісту.
Для педагогів і студентів економічних спеціальностей університетів.
УДК 517 (075.8)
ББК В17я73
ISBN
© В.О. Толок., В.В.Киричевський, О.О. Тітова, 2008
ЗМІСТ
Передмова............................................................................................................ |
6 |
Розділ 1.Теорія множин.................................................................................... |
7 |
§ 1. Поняття множини......................................................................................... |
7 |
§ 2.Найпростіші операції над множинами........................................................ |
8 |
§ 3. Числові множини.......................................................................................... |
8 |
§ 4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин................................ |
10 |
§ 5. Поняття функції (відображення)................................................................ |
10 |
§ 6. Еквівалентні множини. Потужність множин............................................ |
11 |
§ 7. Потужність континуума.............................................................................. |
12 |
Вправи.................................................................................................................. |
12 |
Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної........................................... |
14 |
§ 1. Числові послідовності.................................................................................. |
14 |
§ 2. Границя послідовності................................................................................. |
15 |
§ 3. Застосування послідовностей в економіці................................................. |
18 |
§ 4. Поняття функції............................................................................................ |
19 |
§ 5. Способи задання функції............................................................................. |
20 |
§ 6. Деякі властивості функцій........................................................................... |
22 |
§ 7. Функція, обернена до даної......................................................................... |
23 |
§ 8. Класифікація функцій.................................................................................. |
24 |
§ 9. Основні методи побудови графіків функцій............................................. |
29 |
§ 10. Приклади застосування функцій в економіці.......................................... |
31 |
§ 11. Границя функції.......................................................................................... |
34 |
§ 12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції...................................... |
35 |
§ 13. Основні теореми про границі функцій..................................................... |
37 |
§ 14. Обчислення границь функцій................................................................... |
39 |
§ 15. Істотні границі............................................................................................ |
41 |
§ 16. Порівняння нескінченно малих................................................................. |
43 |
§ 17. Неперервність функції в точці................................................................... |
44 |
§ 18. Властивості функцій, неперервних в точці............................................. |
45 |
§ 19. Точки розриву і їхня класифікація............................................................ |
46 |
§ 20. Властивості функцій, неперервних на відрізку....................................... |
47 |
Вправи.................................................................................................................. |
48 |
Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної....................... |
57 |
|
57 |
|
58 |
нормалі до кривої........................................................................................ |
59 |
|
61 |
|
62 |
|
62 |
|
64 |
показникової, показниково-степеневої функцій..................................... |
64 |
тригонометричних функцій...................................................................... |
66 |
|
67 |
|
67 |
|
68 |
|
68 |
|
69 |
|
70 |
|
73 |
|
76 |
|
77 |
|
80 |
|
82 |
|
85 |
|
86 |
|
89 |
|
91 |
|
93 |
Вправи.................................................................................................................. |
98 |
Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних………… |
105 |
|
105 |
|
106 |
|
107 |
|
108 |
|
109 |
|
111 |
|
112 |
|
114 |
|
115 |
|
116 |
|
117 |
|
119 |
Вправи.................................................................................................................. |
122 |
Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної.............................. |
126 |
|
126 |
|
127 |
|
128 |
|
129 |
|
143 |
|
144 |
|
145 |
|
145 |
|
149 |
|
150 |
|
151 |
|
152 |
|
155 |
|
159 |
|
162 |
Вправи.................................................................................................................. |
170 |
Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних...................... |
176 |
|
176 |
|
177 |
|
178 |
|
180 |
|
184 |
|
187 |
|
189 |
|
192 |
|
193 |
Вправи.................................................................................................................. |
194 |
Розділ 7. Ряди...................................................................................................... |
197 |
|
197 |
|
198 |
|
199 |
|
200 |
|
207 |
|
209 |
|
210 |
|
212 |
|
216 |
|
218 |
|
220 |
|
222 |
Вправи................................................................................................................... |
223 |
Розділ 8.Диференціальні рівняння................................................................. |
227 |
рівнянь. Основні означення....................................................................... |
227 |
|
228 |
|
237 |
порядку зі сталими коефіцієнтами............................................................ |
243 |
порядку. Метод варіації довільних сталих............................................... |
246 |
порядку зі сталими коефіцієнтами............................................................ |
248 |
|
251 |
|
255 |
Вправи................................................................................................................... |
258 |
Відповіді до вправ.............................................................................................. |
262 |
Список літератури............................................................................................ |
271 |
ПЕРЕДМОВА
Математичний аналіз – самостійна математична наука, яка є теоретичною основою викладання багатьох економічних, соціологічних та спеціальних дисциплін, вина використовується в багатьох галузях науки та техніки, а також розумними бізнесменами та керівниками різного рівня.
Тому математичний аналіз становить обов’язкову частину математичного циклу дисциплін усіх економічних вищих навчальних закладів, зокрема, спеціальності „Економічна кібернетика”.
Більшість наявних підручників з математичного аналізу призначено для студентів вищих технічних навчальних закладів або математичних та фізичних спеціальностей університетів. Вони розраховані на досить велику кількість учбових годин та високий рівень знань та навичок студентів не тільки з елементарної математики, але й вищої алгебри та геометрії.
Мета цього навчального посібника – ознайомити студентів економічних вищих навчальних закладів, а також усіх зацікавлених фахівців з основними поняттями, методами, теоремами та формулами математичного аналізу, допомогти їм набути первинні навички застосування теоретичного матеріалу в багатьох випадках.
Посібник розроблено відповідно типової учбової програми дисципліни „Математичний аналіз”, затвердженої Міністерством освіти і науки України для спеціальності „Економічна кібернетика” вищих навчальних закладів. Він містить багато розв’язаних прикладів, завдань для самостійної роботи студентів та поточного контролю якості одержаних знань та навичок.
Розподіл матеріалу на розділи та параграфи дозволяє виділити головне, зосереджує на ньому увагу читача.
Автори звертають увагу читача на те, що вивчати матеріал цього посібника треба послідовно з обов’язковим розв’язуванням задач: вправи доцільно виконувати після ознайомлення з теоретичним матеріалом та прикладами, наведеними у навчальному посібнику.
Автори впевнені, що посібник буде корисним не тільки студентам вищих навчальних закладів економічних спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання, але й фінансистам, керівникам різного рівня, бізнесменам, співробітникам податкової інспекції, страхових компаній тощо.
Розділ 1. Теорія множин
1. Поняття множини
З кінця 19 століття до початку 20 століття найбільш універсальною мовою математики стала мова теорії множин. Це проявилось навіть в одному з означень математики, як науки, що вивчає різні структури (відношення) на множинах.
„Під множиною ми розуміємо об’єднання в одне ціле певних об’єктів нашої інтуїції або нашої думки” – так визначив поняття „множина” Георг Кантор (G. Cantor), засновник теорії множин. Основні твердження канторовської теорії наступні:
множина може складатись із будь-яких об’єктів що різняться між собою;
множина однозначно визначається набором об’єктів з яких складається;
будь-яка властивість визначає множину об’єктів, які мають цю властивість.
В сучасній математиці множину визначають наступним чином.
Означення 1.1. Множина – це математичний об’єкт, який має певний набір властивостей.
Якщо – об’єкт, – властивість, – позначення того, що – має властивість , то через позначають весь клас об’єктів, які мають властивість . Об’єкти, які складають клас або множину називають елементами класу або множини.
Будемо позначати множини великими літерами латинського алфавіту, а елементи множини – відповідними малими літерами.
Твердження „ є елементом множини ” коротко пишуть: , а протилежне твердження: .
Для запису математичних тверджень часто використовують логічні оператори („існує” або „знайдеться”) і („будь-який” або „для будь-якого”), які називають кванторами існування та загальності відповідно.
Наприклад, запис означає, що для будь-якого об’єкту співвідношення і рівносильні. Оскільки множина визначається своїми елементами, то розглянуте твердження можна позначити коротко , тобто „ дорівнює ”, тобто множини співпадають. Таким чином, дві множини рівні, якщо вони складаються з одних і тих самих елементів. Протилежне твердження записують наступним чином:
Я кщо будь-який елемент множини є елементом множини , то пишуть: або і кажуть, що множина є підмножиною множини , або що включає в себе (рис. 1.1).
Враховуючи означення підмножини, можна записати, що , де означає „і”.
Якщо множина не має елементів, то її називають пустою множиною і позначають .
2. Найпростіші операції над множинами
Нехай і підмножини множини .
Означення 1.2. Об’єднанням множин і називається множина , яка складається з тих і тільки тих елементів множини , які є елементами хоча б однієї з множин або (рис. 1.2). Знак означає „або”.
Означення 1.3. Перетином множин і називається множина , яка складається з тих і тільки тих елементів множини , які належать одночасно множинам і (рис. 1.3).
Означення 1.4. Різницею множин і називається множина , яка складається з тих елементів множини , які не належать множині (рис. 1.4).
Означення 1.5. Різниця між множиною і підмножиною називається доповненням до множини і позначається: або (рис. 1.5).
Наведемо деякі властивості операцій над множинами:
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Означення 1.6. Нехай та – довільні множини. Множина , утворена з усіх впорядкованих пар , перший елемент яких є елементом , а другий – елементом , називається прямим або декартовим добутком множин та .
Із означення декартового добутку випливає, що . Рівність має місце лише коли . В останньому випадку замість пишуть .