- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
11. Границя функції
Нехай функція визначена в деякому околі точки , крім, може бути, самої точки . В точці функція може бути і не визначена.
Означення
2.7.
Число
називається границею функції
при
,
якщо для будь-якої числової послідовності
значень аргументу
відповідна послідовність значень
функції
прямує до числа
.
Позначають границю функції так:
.
При цьому припускається, що послідовність належить області визначення функції.
Суть цього означення полягає в тому, що, як тільки значення аргументу необмежено близько наближаються до значення , відповідні значення функції необмежено близько наближаються до значення .
Більш строгим є наступне означення границі.
Означення
2.8.
Число
називається границею функції
при
прямуючому до
,
якщо для кожного скільки завгодно малого
наперед заданого додатного числа
можна вказати таке додатне число
,
що як тільки
,
то виконується умова
.
Оскільки
нерівність
визначає
–окіл
точки
на вісі абсцис, а нерівність
визначає
–окіл
точки
на вісі ординат, геометричний зміст
означення 2.8 такий: для будь-якого
–околу
точки
на вісі
можна знайти такий
–окіл
точки
на вісі
,
що як тільки значення аргументу
попадає в
–окіл
точки
,
відповідне значення функції попадає в
–окіл
точки
.
Приклад
2.6.
Довести, виходячи з означення границі
функції, що
.
Розв’язання.
Нехай
– будь-яке, як завгодно мале, додатне
число. Знайдемо таке
,
щоб для всіх
,
що задовольняють нерівність
,
виконувалася нерівність
або
.
Очевидно,
що
,
оскільки при такому
умова
приводить до виконання умови
,
з чого випливає, що
.
Якщо
розглянути графік функції, зображений
на рис. 2.28, то стане ясно, що ця функція
не має границі при
.
У такій ситуації говорять про односторонні
границі функції. Якщо
за умови, що значення аргументу прямують
до
,
залишаючись менше
,
число
називають границею функції
в точці
зліва, і пишуть
.
Аналогічно, якщо
за умови, що,
залишаючись більше
,
то
називають правосторонньою границею
функції
в точці
,
і пишуть
.
-
Рис. 2.28.
Якщо односторонні границі функції в точці існують і рівні, то функція має границю, і вона дорівнює загальному значенню цих границь.
Говорять,
що границя функції при
дорівнює нескінченності, якщо для
кожного як завгодно великого додатного
числа
можна вказати таке додатне число
,
що для всіх
,
які задовольняють нерівність
,
виконується умова
.
У цьому
випадку пишуть
(рис. 2.29).
Функція
має границею число
при
,
якщо для будь-якого, скільки завгодно
малого
,
можна вказати таке число
,
що для всіх
,
які задовольняють нерівність
виконується нерівність
(рис. 2.30). Пишуть
.
-
Рис. 2.29.
Рис. 2.30.
