- •Лекція Тема: Принципи та методи побудови процесу фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку план
- •Принципи та методи побудови процесу фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку
- •Методи фізичного виховання
- •Методи демонстрації
- •Група прийомів використання комбінованих приладів.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Лекція Тема: Засоби фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку план
- •Засоби фізичного виховання
- •Фізичні вправи, як основний засіб фізичного виховання
- •Гімнастика, як засіб фізичного виховання
- •Оздоровчі види
- •1.Гігієнічні види гімнастики
- •2. Лікувальна гімнастика:
- •Навчально-розвиваючі види
- •1. Базова гімнастика
- •2. Прикладна гімнастика
- •Спортивні види
- •Ігри, як засіб фізичного виховання Ігри є одним із самих доступних і найбільш поширених засобів фізичного учнів молодшого шкільного віку.
- •Туризм, як засіб фізичного виховання
- •Спорт як засіб фізичного виховання
- •Природні і гігієнічні фактори, як засіб фізичного виховання
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Цвек с.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – к: “Радянська школа”, 1986. – 123 с.
- •Шиян б. М., Папуша в. Г., Приступа є. Н. Теорія фізичного виховання. -Львів: лонміо, 1996. -220 с.
- •Тема: Державні вимоги до системи фізичного виховання учнівської молоді
- •1. Загальні положення
- •2. Основні складові державних вимог Ідеологічні основи фізичного виховання
- •Організаційно-педагогічні основи фізичного виховання
- •Нормативне забезпечення
- •Наукове забезпечення
- •Методичне забезпечення
- •Медичне забезпечення
- •Кадрове забезпечення
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Фінансове забезпечення
- •Управління системою фізичного виховання
- •Міжнародні зв’язки
- •Закон україни “про фізичну культуру і спорт”
- •Цільова комплексна програма “фізичне виховання - здоров’я нації”
- •I. Головні напрями фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в укрАїНі
- •1999-2001 Роки
- •Державні вимоги до навчальної програми з фізичного виховання в системі освіти
- •1. Структура програмного забезпечення
- •2. Зміст і умови реалізації програм
- •3. Розгляд і затвердження програми
- •Базові положення програми з фізичного виховання учні молодшого шкільного віку (6/7 -10 років)
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Лекція Тема: Планування навчального матеріалу з предмету «Основи здоров’я і фізична культура» для учнів 1-4 класів План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Лекція Тема: Урок фізичної культури - основна форма фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку План
- •Класифікація уроків фізичної культури в школі і їх структура
- •Визначення завдань уроку
- •Підготовка до уроку
- •Різновиди шкільних уроків фізичної культури
- •Проведення уроку
- •Особливості проведення підготовчої частини уроку
- •Особливості проведення основної частини уроку
- •Особливості проведення заключної частини уроку
- •Методичне оснащення уроку фізичної культури та шляхи вирішення навчальних завдань
- •Основна література
- •Додаткова література
Ігри, як засіб фізичного виховання Ігри є одним із самих доступних і найбільш поширених засобів фізичного учнів молодшого шкільного віку.
Гра має особливо важливе значення для різнобічного фізичного розвиту, так як в них входять основні природні рухи людини (ходьба, біг, стрибки, метання, ловля та ін.) Крім того і іграх ці рухи використовуються в різних комбінаціях.
Ігри відрізняються великою емоційністю, оскільки вони мають широкі можливості для прояву особистих якостей та ініціативи. Вони створюють хороший настій, сприяють зміцненню дружби, та взаємодопомоги.
Вимоги і виконання правил гри виховують в дітей дисциплінованість.
Прийнято розрізняти спортивні і рухливі ігри
До рухливих ігор відносяться ігри, спрямовані переважно на загальну фізичну підготовку і не вимагають від дітей спеціальної підготовки. Вони побудовані на природних, різноманітних і простих рухах з включенням в роботу переважно великих м’язових груп та прості за змістом і правилами.
Систематичне використання рухливих ігор сприяє вихованню в учнів “школи рухів”, яка включає весь спектр важливо життєвих навичок. Одночасно поряд з фізичними якостями розвивається здатність до аналізу і прийняття рішень, що позитивно відбивається на формуванні оперативного мислення і розумовою діяльності взагалі.
Виняткового значення рухливі ігри набувають у процесі навчання учнів молодших класів вправам з розділів легка атлетика, гімнастика де вони використовуються як форма закріплення і вдосконалення вивчених рухів.
Рухливі ігри можуть проводитись, як частина уроку фізичної культури, та входити в зміст інших форм фізичного виховання (вечорів, свят, днів здоров’я) або як самостійні заходи на перервах, таборах відпочинку, за місцем проживання, в сім’ї і ін. В практиці роботи вчителів фізичної культури досить часто можна зустріти проведення уроків та інших форм фізичного виховання зміст яких складається майже повністю з рухливих ігор.
Всі ігри можна поділити на некомандні, які переходять в командні і командні. В некомандних кожний гравець діє незалежно від інших, виконуючи правила гри. В перехідних іграх появляються елементи узгодженості в діях окремих груп гравців. В командних ігри проводяться між командами чи групами гравців. Дії окремих гравців впливають на загальний результат команди. Зміст ігрової діяльності ускладнюється при переході від не командних до командних ігор.
Окрім того ігри діляться на сюжетні і не сюжетні.
Сюжетні ігри мають готовий сюжет і чітко визначені правила. Ці ігри дають можливість дітям відобразити свої уявлення про навколишній світ. Дії гравців залежать від ролі яку вони виконують. Правила гри направлені на уточнення ходу самої гри та регулюють поведінку дітей в грі, визначають, що можна робити, а що ні.
Не сюжетні ігри базуються на виконанні рухових завдань – дій з предметами (м’яч, обруч, палки, скакалки і ін.). Використання предметів підвищує інтерес дитини до рухових дій.
Рухливі ігри групуються і за змістом, наприклад: ігри з бігом, стрибками, метанням і ін.
За мірою фізичного навантаження розрізняють ігри великої, середньої і малої інтенсивності.
До ігор великої інтенсивності відносяться ті ігри в яких одночасно приймає участь вся група дітей і які побудовані в основному на таких рухах, як біг, стрибки.
До ігор малої інтенсивності відносяться ігри в яких одночасно приймає участь вся група дітей але характер рухів відносно спокійний (ходьба, передача предметів), а також ігри яких рухи виконують невелика кількість дітей.
До ігор малої інтенсивності відносять ігри де діти виконують рухи в повільному темпі і з малою інтенсивністю, активно діють лише декілька дітей, інші виголошують текст або спостерігають за гравцями.
В практиці фізичного виховання існують різноманітні варіанти рухливих ігор. Варіативність ігор дозволяє їх використовувати більш доцільно з врахуванням підготовленості дітей. Рухливі ігри на відміну від спортивних можна постійно ускладнювати. При цьому порядок епізодів, послідовність дій залишаються постійними. В грі найбільш доцільно можуть ускладнюватись рухові завдання через:
збільшення відстані (для бігу, стрибків, метань);
ускладнення виду рухів (з ходьби на біг, стрибки і ін.);
зміна темпу рухів;
збільшення числа перешкод;
зміна взаємовідношення гравців (спочатку одні ловлять, а потім інші);
збільшення кількості учасників.
До спортивних ігор відносяться ігри які мають всі характерні риси спорту, вимагають спеціальної підготовки і спортивного вдосконалення гравців.
Спортивні ігри окрім того характеризуються наявністю боротьби гравців за перемогу своєї команди або за особисту першість. Вони відрізняться від рухливих складністю правил і техніки, а також умовами проведення.
В молодшому шкільному віці широко використовується проведення спортивних ігор за спрощеними правилами. За такими правилами можуть проводитись некласифікаційні змагання. Положення про такі змагання обумовлюють розміри майданчиків, воріт, склад команд, порядок замін, тривалість гри, форму і відхилення від правил.