Цільова комплексна програма “фізичне виховання - здоров’я нації”

Затверджено Указом Президента України 01.09.1998 р. N 963/98

I. Головні напрями фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в укрАїНі

Фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча робота у

навчально-виховній сфері

Заходи

1. Здійснити практичні заходи щодо введення третього уроку з фізкультури на тиждень у середніх і професійно-технічних закладах та чотирьох годин - у вищих навчальних закладах протягом всього періоду навчання.

Міносвіти України, Держкомспорт

України, інші центральні органи

Виконавчої влади, Рада міністрів

Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

1999-2000 роки

2. Затвердити і запровадити державні стандарти освіти “Фізичне виховання” у дошкільних, середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, привести у відповідність з ними базові навчальні плани та програми з фізичного виховання.

Міносвіти України, Держкомспорт

України

1999-2001 Роки

“ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНІ ТЕСТИ І НОРМАТИВИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОї ПІДГОТОВЛЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ”

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. N 80

1. Державна система тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення як критерію фізичного здоров’я, життєдіяльності, здатності до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини.

Зазначені тести і нормативи разом з Єдиною спортивною класифікацією та відомчими нормативами є нормативною основою вдосконалення фізичної підготовленості населення.

2. Основною метою державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є стимулювання і спрямування подальшого розвитку фізичної культури серед усіх груп і категорій населення для забезпечення його здоров’я.

5. Здача державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є обов’язковою для: дітей дошкільного віку (6 років), що відвідують дошкільні виховні заклади; учнів середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних закладів; студентів вузів; призовників; особового складу Збройних Сил, органів внутрішніх справ, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства; працівників промислових підприємств, установ, організацій, професійна діяльність яких проводиться в екстремальних умовах; осіб6 які проходять післядипломну підготовку. Інші групи і категорії громадян залучаються до тестування на добровільних засадах.

12. Відповідальність за підготовку до тестування у виховних, навчально-виховних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях несе їх адміністрація.

Державні вимоги до навчальної програми з фізичного виховання в системі освіти

1. Структура програмного забезпечення

Навчальні програми з фізичного виховання (фізичної культури) є основою державного стандарту фізичного виховання в системі освіти, розробляються на основі затверджених Державних стандартів освіти різних рівнів підготовки та нормативних документів, що реґламентують організацію навчально-виховного процесу в закладах освіти і затверджуються Міністерством освіти України як базові. Вони визначають мінімальний рівень обов’язкової фізкультурної освіти, вмінь , навичок і рухового режиму дітей, учнів та студентів, який держава гарантує на всіх етапах навчання.

Програма з фізичної культури розробляється на підставі державного компонента загальної середньої освіти і є загальнообов’язковою складовою мінімального (базового) змісту фізкультурної освіти для учнів середньої загальноосвітньої школи. Ця програма є базовою і затверджується Міністерством освіти України.

Базова програма з предмета “Фізична культура” доповнюється реґіональним компонентом змісту загальної середньої освіти, що формується на реґіональному (обласному, міжобласному) рівні.

Реґіональний компонент програми відображає національну, економічну, природничо-географічну, соціокультурну своєрідність регіону, його історію, традиції та інші відомості, які не увійшли або недостатньо відображені у державному компоненті змісту освіти, є суттєвими елементами формування світогляду, патріотичних почуттів, потрібних для повнішої етнічної ідентифікації, повноцінного входження молодої особистості у життя в умовах конкретного реґіону.

Зміст реґіонального компонента програми з фізичної культури загальної середньої освіти визначається органами управління освітою обласних держадміністрацій і є обов’язковим для всіх середніх закладів освіти реґіону.

Зміст базової і реґіональної програми з фізичної культури доповнюється шкільним компонентом загальної середньої освіти, який формується навчальним закладом з урахуванням його можливостей і специфіки освітньої діяльності.

Шкільний компонент предмета “Фізична культура” зумовлений потребою врахування наявних запитів та інтересів учнів, природних умов їх проживання, стану здоров’я, фізичного розвитку, рухової підготовленості, матеріальної бази школи, реґіональних особливостей.

Навчальний матеріал шкільного компонента (програми з фізичної культури) визначається вчителем фізичної культури після погодження з директором школи. Перевага при цьому надається національним рухливим іграм, цікавим для учнів вправам ритмічної та художньої гімнастики; вправам, які мають прикладне значення і проводяться на свіжому повітрі; засобам, що сприятимуть інтенсивному розвитку рухових якостей. Значну частину змісту цього компонента мають складати фізичні вправи та види спорту, які традиційно проводяться або поглиблено вивчаються в даній школі. До них можуть відноситись гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол та ін.), плавання, зимові види спорту тощо. Реґіональний та шкільний компоненти передбачають один додатковий урок на тиждень у всіх класах.

Навчальні програми з фізичного виховання для дошкільних закладів освіти розробляються і затверджуються за такою ж схемою, як і програми для середніх закладів освіти.

Авторські (експериментальні) програми з фізичного виховання (фізичної культури) розробляються досвідченими фахівцями відповідних закладів освіти на основі базових і відомчих. Вони проходять експертну оцінку і затверджуються відповідними структурними підрозділами відомства, якому підпорядкований заклад освіти.