- •Вивчення будови і дослідження трифазного синхронного генератора
- •1. Мета роботи
- •Програма роботи
- •Прогpама позаурочної самостійної підготовки
- •3Aгальні методичні вказівки
- •2.1 Зовнішня характеристика трифазного синхронного генератора
- •2.2 Регульована характеристика трифазного синхронного генератора
- •В ивчення будови I доcлiджeння трифазного трансформатора
- •Програма роботи
- •Програма позаурочної самоcтiйної пiдготовки
- •Загальні методичні вказівки
- •Вказівки до виконання роботи
- •3.2 Експериментальні дані дослідження трифазного трансформатора
- •Програма роботи
- •Програма позаурочної самостійної підготовки
- •3Агальнi методичні вказівки
- •Вказівки до виконання роботи
- •Дослідження трифазного асинхронного електродвигуна при живленні від однофазної електромережі
- •Програма роботи
- •Програма позаурочної самостійної підготовки
- •Загальні методичні вказівки
- •Вказівки до виконання роботи
- •5.1. Результати розрахунків параметрів фазозсувних елементів
- •5.2. Результати експериментальних досліджень
- •Електричні апарати керування електроустановками
- •Програма роботи
- •Електричні апарати ручного керування
- •Електричні апарати електромагнітного керування
- •Вказівки до виконання роботи
- •6.1. Найважливіші характеристики поширених електричних апаратів керування
- •Електричні апарати захисту електроустановок
- •Програма роботи
- •Програма позаурочної самостійної підготовки
- •Загальні методичні вказівки
- •Апарати захисту від короткого замикання
- •Апарати захисту від довгочасних перевантажень
- •Вказівки до виконання роботи
- •7.1. Характеристики електричних апаратів захисту
- •7.2. Результати дослідів перевірки захисної дії теплового реле
- •Штучне освітлення і електричні джерела світла
- •Програма роботи
- •Програма позаурочної самостійної підготовки
- •Загальні методичні вказівки
- •Електричні джерела світла
- •Методи розрахунку штучного освітлення виробничих приміщень
- •Вказівки до виконання роботи
- •8.1. Електричні і світлотехнічні характеристики штучних електричних джерел світла
- •8.2. Електричні величини, що характеризують роботу ламп розжарювання
- •8.3. Електричні величини, що характеризують роботу люмінесцентної лампи
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів зіркою
- •1 Мета роботи
- •1 Загальні теоретичні відомості
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів трикутником
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •7 Запитання для самоконтролю
Електричні апарати ручного керування
До цієї групи апаратів належать рубильники, пакетні і пакетно-кулачкові вимикачі і перемикачі, автоматичні вимикачі, натискні вимикачі, барабанні вимикачі і перемикачі. Всі перелічені апарати за кількістю полюсів бувають одно -, два- і три- полюсними, відрізняються за конструкцією контактів, ізоляції і привода.
Найпростішими і широковживаними електричними апаратами керування є рубильники. Рубильник має нерухомий контакт чи групу контактів, зігнутих у вигляді пружинних губок, які розміщені у верхній частині основи із ізолюючого матеріалу і до яких приєднують проводи електричної мережі. Дещо нижче розміщується одна чи декілька контактних стояків, до яких приєднують проводи електроприймача. До стояків прикріплено рухомі контакті ножі рубильника так, що вони можуть обертатись у площині стояків і губок. Для виконання операції вмикання рухомі ножі рубильника наближають до губок, а далі врубають у щілину міме губками, звідки виникла назва апарата - рубильник. Рубильники виготовляють на різні за силою струми, починаючи від 15 А і закінчуючи 1500 А і на різні номінальні (стандартні) напруга. Основні електричні величини, що характеризують рубильник, наносяться на бічній поверхні-ножа, на поверхні контактних губок.
За конструкцією приводу вітчизняна промисловість виготовляє рубильники трьох типів: Р, РБ і РПЦ . Рубильник тину " Р " має центральну рукоятку, виготовлену із ізолюючого матеріалу, за допомогою якої рука оператора приводить у дію рухомі контактні ножі рубильника. При цьому рука оператора рухається в площині розміщення стояка, ножа і губок. Рубильник типу РБ має рукоятку, що розміщена збоку від контактних ножів і переднє рух через поворотний важіль. При такій конструкції між контактними ножами рубильника і рукояткою привода можна розмістити розділяючу чи загороджуючу конструкцію для збільшення безпеки обслуговування рубильника. В рубильниках типу РПЦ рукоятка привода і ножі рубильника зв'язуються жорсткою тягою, яка дозволяє віддалити рукоятку керування від струмоведучих частин рубильника, що також забезпечує більшу безпеку роботи обслуговуючого персоналу.
Недоліком рубильника є його достатньо великі розміри і невисока швидкість зближення і віддалення контактів, причому ця швидкість залежить від навиків і особистих якостей оператора.
Другим досить простим апаратом ручного керування є пакетні вимикачі й перемикачі. Конструктивно вони нагадують рубильник, але відрізняються будовою приводу і ,нс мають недоліків, які відзначено в рубильника. В цих апаратах також є групи нерухомих контактів у вигляді пружинних губок. До одного нерухомого контакту чи групи контактів приєднують проводи електричної мережі живлений, до іншого нерухомого контакту чи групи контактів приєднують привода ектроприймача. Рухомі контактні ножі, обертаючись на осі, або з'єднують між собою нерухомі контакти різних груп, або роз'єднують, виконуючи операції вмикання і вимикання. Нерухомі контакти закріплюються між так званими пакетами, виготовленими й ізолюючого матеріалу. Пакети мають форму порожнистих дисків, у порожнині яких обертаються рухомі контактні ножі. Привід мас рукоятку, яку можна повертати навколо осі. і пружину, що деформується при повороті рукоятки. Деформована пружина запасає певну енергію, необхідну дня швидкого зближення чи віддалення рухомих і нерухомих контактів. Тобто, забезпечуються оптимальні швидкості зближення-віддалення контактів, що не залежить від майстерності, навичок й інших суб'єктивних факторів. Більш об'єми твердої ізоляції забезпечують зменшені розміри пакетних вимикачів І перемикачів порівняно з рубильниками.
Автоматичні вимикачі і натискні вимикачі мають відміни в будові привода. В таких пристроях привід буває важільним або кнопковим, у конструкції привода присутні пружини І защіпки. Поворот важеля чи натиснення на кнопку призведе до деформації пружин та раптової дії останньої на рухомий контакт. При зближенні рухомого Й нерухомого контактів і початку контактування пружина фіксується защіпкою, залишаючись у дещо деформованому стані, створюючи контактний натиск і запас енергії, необхідний для швидкого віддалення контактів. Для переводу контактів апаратів або звільняють защіпку, або повертають важіль у протилежному напрямку. На защіпку привода в конструкціях автоматичних вимикачів, крім руки оператора можлива механічна дія з боку різних захисних пристроїв, про що буде більш детально сказано при вивченні лабораторної роботи № 7.