Вказівки до виконання роботи

1. Виконати обчислення параметрів фазозсувних елементів для різних схем приєднання трифазного асинхронного двигуна, паспорт якого записано гари виконанні лабораторної робота N 4, до однофазної електричної мережі номінальною напругою 220 В та 380 В. Результати записати у таблицю 5.1.

2. Орієнтуючись на виконані розрахунки, скласти електричну схему за рис. 5.1 а. використавши регульований реостат на місці фазозсувного резистора R пуск. Після перевірки схеми викладачем подати .напругу і визначити експериментально, при якому положенні повзунка реостата запуск відбувається найлегше. Показання приладів схеми занести до таблиці 5.2, результати дослідів показати викладачу.

3. Аналогічно виконати досліди, склавши схеми за рисунками 5.1.б і 5.1.в, результати занести до таблиці 5.2.

5.1. Результати розрахунків параметрів фазозсувних елементів

Тип трифазного електро-двигуна	Паспортні дані електродвигуна						Напруга одно-фазного джерела Uн,В	Результати розрахунків
	Схема з'єднань обмоток	Рн кВт	Uн В	Ін А	Соs 			Rпуск, Ом	Ср, мкф	Спуск, мкф,
	Δ/Y

5.2. Результати експериментальних досліджень

Досліджувана схема	Напруга живлення U,В	Сила струму, А
		при ввімкнутому пусковому елементі			при вимкнутому пусковому елементі
		Ір	Іпуск	Ір/Іпуск	Ір	Іпуск	Ір/Іпуск
Рис. 5.1-а
5.1.6
5.1.в

Лабораторна робота № 6

Електричні апарати керування електроустановками

Мета роботи:

вивчити призначення, будову і принцип дії електричних апаратів ручного і електромагнітного керування електроустановками.

Програма роботи

1.Ознайомитись на робочому місці а лабораторії з будовою різних електричних апаратів керування. Вичленити в будові головні конструктивні елементи - контакти, деталі приводу, електромагніт, ізоляцію.

2. Ознайомитись з паспортом виробу і з'ясувати електричні характеристики, наведені там. Заповнити таблицю 6.1.

3.Скласти електричну схему керування робочою електроосвітлювальної установки за допомогою ручного апарату керування. Випробувати дію електричного апарату ручного керування.

4. Скласти електричну схему керування роботою трифазного електродвигуна за допомогою апарата електромагнітного керування і ручного командо-апарата. Випробувати дію схеми.

5. Засвоїти методику вибору електричних апаратів керування для різних елєктроприймачів шляхом співставлення паспортів електроприймача і апарату керування.

Програма позаурочної самостійної підготовки

За конспектом лекцій і рекомендованою літературою вивчити класифікацію електричних апаратів керування, принципів керування роботою різноманітних електроприймачів і будову найбільш використовуваних з них.

З'ясувати призначення різних за будовою електричних апаратів керування.

3. Підготувати робочий зошит, до якого записати:

- назву, мету і програму роботи;

- електричні схеми дослідів за рис. 6.3 і 6.4;

- таблицю 6.1 паспортних даних електричних апаратів керування.

Загальні методичні вказівки

Електрифікація - це таке використання електричної енергії, при якому відбувається перетворення електричної енергії в інші види енергії, в

яких є потреба з боку людей, тварин, рослин чи виробничого процесу. Найчистіше електрична енергія перетворюється в механічну, теплову, променисту і хімічну. Перетворення електричної в інші види енергії здійснюють пристрої, які одержали загальну назву електроприймачів.

Потреба в перетвореній енергії виникне не завжди, а тільки в певні моменти трудової діяльності людей. Наприклад, потреба в променистій енергії видимих випромінювань виникає лише в "темну" частину доби, значна потреба в тепловій енергії виникає в холодну пору року і т.д. Із сказаного випливає, що електроприймачі повинні функціонувати в певні проміжки часу, в інший час їх функціонування не тільки не приносить користі, а буває згубним. Функціонування електроприймачів за часом повинно носити перервний характер: моменти роботи електроприймачів повинні змінюватись моментами простою.

Для забезпечення такого характеру роботи між джерелом електричної енергії та кожним конкретним електроприймачем повинен існувати пристрій, що забезпечує необхідний у часі режим роботи електроприймача. Такий пристрій отримав назву електричного апарата керування.

Процес керування роботою електроприймача за часом може бути Ілюстрований такою структурно-логічною схемою.

Рис. 6.1

З рис. 6 1 випливає, що електричний апарат керування розташовують ніж джерелом електроенергії (електричною мережею) і електроприймачем. Характеристики електричного апарата керування повинні відповідати характеристикам мережі і електроприймача.

За принципом забезпечення зв'язку між джерелом енергії та елекгроприймачем електричні апарати керування можна поділити на контактні і безконтактні. В цій лабораторній роботі розглянуто будову і функціонування контактних апаратів керування. Найголовнішою складовою частиною таких апаратів керування є контакти .Один контакт (група контактів) електрино з'єднується з джерелом живлення, інший контакт (група контактів) електрино з'єднується з електроприймачем. Функціонування останнього забезпечується в момент електричного зв'язку (контактування) між різними контактами чи групами контактів. Контактування відбувається зміною положення рухомого контакту чи групи контактів відносно нерухомого. Пересування рухомих контактів відносно нерухомих забезпечує привод електричного апарата керування.

Привод - друга важлива частина електричних апаратів керування. Щоб здійснювати електричний зв'язок між рухомими й нерухомими контактами тільки при їх зближенні і виключати в інших умовах, контакти (групи контактів) повинна розділяти ізоляція, яка є третім елементом конструкції електричних апаратів керування. З викладеного можна зробити висновки:

1. Залежно від відстані між рухомим і нерухомим контактами (групами контактів) електричні апарати керування можуть маги два положення: ввімкнуто, коли є електричний зв'язок між рухомим і нерухомим контактами, а значить - між джерелом і приймачем електроенергії; вимкнуто, коли електричний зв'язок між контактами відсутній і потоку енергії від джерела до приймача немає.

2. Переміщення в просторі рухомих контактів, їх зближення чи віддалення від нерухомих здійснює частина апарата керування, яка одержала назву привод.

Апарати керування можуть мати різну кількість взаємодіючих контактів або контактних пар - одну, дві, три; кожна пара взаємодіючих контактів в апаратах керування одержала назву полюс; за кількістю полюсів апарати керування можуть бути одно -, дво-, три - і багатополюсними.

Для відділення одного контакту апарата керування від іншого апарати повинні мати конструктивний елемент - ізоляцію.

Залежно від джерела енергії, яка використовується в приводі апарата керування для зближення і віддалення контактів, електричні апарати керування можна поділити на ручні, або ручного керування і апарати електромагнітні, де енергію руху забезпечує електромагніт.