Тема 1.4. Економіко-математичне моделювання економічних явищ і процесів

Модель – умовний образ об’єкта дослідження. Економіко-мате­матична модель як інструмент пізнання реальної дійсності. Процес і метод моделювання. Доцільність використання методу моделювання в процесі пізнання національної економіки на макро- і мікрорівнях.

Елементи процесу моделювання: етапи моделювання-побудова моделі, вивчення моделі, перенос знань з моделі на оригінал, перевірка моделі на адекватність та її використання.

Етапи моделювання господарських операцій та процесів.

Моделювання як засіб вивчення господарських операцій, процесів та економічних явищ. Детерміноване моделювання як засіб наукового пізнання економічних явищ і процесів. Завдання і мета детермінованого моделювання. Поняття образотворчої, аналогової і символьної моделі та їх характеристика.

Типи детермінованих символьних моделей – адитивні, кратні, мультиплікативні і змішані та їх використання в економічному аналізі.

Основні прийоми моделювання господарських операцій, процесів і економічних явищ – метод подовження, скорочення та розширення.

Стахостичне моделювання і особливості його використання у пізнанні реальної дійсності та наукових дослідженнях.

Методи стахостичного моделювання, мета його використання та економічна інтерпретація результатів аналізу.

Тема 1.5. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу

Економіко-логічні методи і прийоми як інструмент обробки економічної інформації, що застосовуються при вивченні економіч­них явищ та процесів на макро- і мікроекономічних рівнях.

Класифікація економіко-логічних (традиційних) методів і прийо­мів, галузь їх застосування. Методи загального і факторного (чинни­кового) аналізу.

Порівняння: цілі, форми порівняння та їх використання в аналізі. Умови забезпечення зіставленності показників.

Прийоми групування: індуктивно-дедуктивне умовивід стосовно дослідження господарських процесів, операцій та економічних явищ в їх взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємообумовленості. Види групування: аналітичні, структурні та типові.

Прийоми деталізації загальних показників. Графічні методи (стовпчикові, лінійні, секторні та гістограми) у дослідженні аналі­тичних показників, їх характеристика. Роль і значення графіків при візуальному дослідженні господарських операцій, процесів та економічних явищ.

Методи аналізу кількісного впливу чинників на зміну результа­тивного показника. Прийоми елімінування: індексний метод, метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць; метод відносних різниць; інтегральний метод; метод простого додавання; метод нерозкладеного залишку; метод зважених кінцевих різниць; метод коригуючого коефіцієнта; метод часткової участі; логарифмічний метод. Умови використання економіко-логічних методів у економіч­ному аналізі.

Метод балансової погодженості у дослідженнях наявності та руху матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Аналіз пропорційності соціально-економічного розвитку об’єкта за допомогою інтегрованих показників, показників темпів економіч­ного зростання і коефіцієнта рівномірності.

Прийоми визначення "вузьких місць" та головних ланцюгів роз­витку об’єкта дослідження. Методичні прийоми детермінованої комплексної оцінки господарської діяльності: сум місць, відносної відстані, геометричної середньої, оцінки коефіцієнтів і такси­метричний метод.