2.3. Стилістичний аналіз

Текст «Культура та релігія» належить до наукового стилю, а зокрема, до науково-навчального підстилю. Основним його призначенням є повідомлення про результати дослідження, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз’яснення явищ, систематизація знань. Для нього характерними є понятійність і предметність, об’єктивність, логічна послідовність, точність, лаконічність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, висновки.

До основних мовних засобів можна віднести велику кількість термінів, абстрактних (часто іншомовних) слів, наукової фразеології, відсутністю емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, багатозначних слів.

Окрім нейтральнох лексики та термінів використовуються так звані книжні слова: initial discussion, thereb, altered.

Важливу роль для розкриття логічної структури тексту відіграє поділ на абзаци. Кожен абзац у даному випадку починається із ключового речення, яке у деяких випадках співпадає із заголовком:

The Bible as the Word of God – Біблія як Слово Боже

Експресивні елементи у науковому тексті не виключаються, хоча вживаються рідко. Здебільшого переважає експресивно-образне вирішення кількості: Because of this, to some degree both.

В тексті використовуються наступні стилістичні засоби:

1) порівняння, які належать не тільки до мовних виражальних засобів, але й до лінгвокульторологічних одиниць:

Two identifying features of religions are they to some extent require faith and seek to organize and influence the thoughts and actions of their adherents. Because of this, some contend that all religions are to some degree both unempirical and dogmatic and are therefore to be distrusted. - Двома ідентифікуючими особливостями релігій є те, що вони до деякої міри вимагають набуття віри і прагнуть організовувати і впливати на думки і дії їхніх прихильників. Через це дехто стверджує, що всі релігії до певної міри є як неемпіричними, так і догматичними, і тому повинні піддаватися сумніву. ()

2) метафора, що як і сталі порівняння є складовою частиною мовної ідіоматики тексту:

…"the collective programming of the mind". - колективне програмування розуму.

The religious philosophy of Tao, sometimes simplified as the flow of nature, developed a religious discipline that could lead to the student attaining a religious experience in that context, to be 'one' with the flow of nature, where one's life is felt to be an integrated part of the universe. - Релігійна філософія Tao, іноді спрощена як потік природи, розвивала релігійну дисципліну, яка могла б приводити до студентського досягнення релігійного досвіду в тому контексті, щоб бути "воєдино" з потоком природи, в якому відчуваєш своє життя приєднаною частиною всесвіту.

3) парафраза або описова назва осіб чи предметів за їхніми характерними ознаками, діями, тощо:

The ancient Chinese and other rural (Eastern) cultures could recognize the complexity and interdependencies of nature and of man within that complex environment. - Стародавня китайська та інші (східні) культури могли б визнати складність і взаємозалежність природи і чоловіка в межах того складного навколишнього середовища.