Контрольні запитання

1. Що розуміють під поняттями: "навколишнє середовище", "природне середовище"?

2. Які є види екологічних факторів?

3. Дайте визначення поняття "екосистема".

4. Із яких компонентів складається екосистема?

5. Дайте визначення поняття "агроценози".

Питання 4. Екологічні проблеми розвитку промисловості

Майже до ХІІІ ст. людина не завдавала природі надто великої шкоди. Люди використовували для своїх потреб натуральну сировину (деревину, льон, бавовну, шкіру, різні жири та природні барвники, глину тощо). Відходи, що при цьому утворювалися, залучалися силами природи в кругообіг речовин, відбувалося її природне самоочищення.

Із розвитком хімічної, металургійної, енергетичної промисловості й машинобудування, з появою сотень нових синтетичних та мінеральних речовин і величезним їх накопиченням стан довкілля докорінно змінився

Наприклад, відходи від синтетичних пральних порошків, нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші шкідливі речовини не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а накопичуються тисячами тонн у ґрунтах, водоймах і підземних водах.

У результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається понад 22 млрд. т двоокису вуглецю та понад 150 млн. т сірчаного газу. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 км³ шкідливих стоків.

Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є:

• виробники енергії (насамперед, ТЕС, АЕС, ГЕС);

1. промислові об'єкти (металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперовї);

• екстенсивне перехімізоване сільське господарство (надмірне використання мінеральних добрив);

• військова промисловість і військові об'єкти (споживання великої кількості мінеральної сировини та енергії, потрібної для виробництва військової техніки);

• транспорт (автомобільний, морський, річковий, залізничний, повітряний);

• гірниче виробництво (наноситься велика шкода рельєфу, земельним ресурсам, ґрунтовим водам).

Питання 5. Екологічні проблеми енергетики

80 % усіх видів забруднення біосфери зумовлює енергетична промис­ловість, що включає добування, переробку і використання палива.

Зменшити негативні наслідки екологічних проблем у гідроенергетиці можна при будівництві енергонакопичувальних ГЕС (ЕНГЕС) та гідроакумулюючих електростанцій (ГаЕС); створенні малих ГЕС одиничної потужності до ЗО кВт на невеликих водотоках

Альтернативні та перспективні види енергетики

ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА	Використання сонячної енергії: • доступність; • практична невичерпність; • відсутність другорядних, забруднюючих навколишнє середовище, впливів
ВІТРОЕНЕРГЕТИКА	Використання енергії вітру в місцях, де середня річна швидкість вітру більша ніж 4 м/с (екологічно чистий вид виробництва енергії")
БІОЕНЕРГЕТИКА	Використання біомаси: • спалювання відходів рослинного походження; • використання біогазу, що утворюється в результаті мікробіологічних процесів у звалищах побутового сміття; • використання спирту як пального

Питання 6. Радіоекологія та її взаємозв'язки з іншими галузями науки і практичної діяльності

Радіоекологія - це розділ екології, що вивчає вплив іонізуючих і неіонізуючих (електромагнітних) випромінювань на біосферу, тобто на людей, тварин та рослин

Радіоекологія виникла після відкриття іонізуючих випромінювань. У 1895 році німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив х-випромінювання, що згодом отримало його ім'я. Рентгенівське випромінювання - це електромагнітні хвилі довжиною від 10 -15 до 102 нм (від 0,1 до 100 кев).

Наукове обґрунтування методів і засобів діагностики в радіології та ефективності радіаційного захисту обумовило необхідність проведення спеціальних радіоекологічних досліджень

Найбільш важливими характеристиками іонізуючого випромінювання є потужність експозиційної та поглиненої доз і час опромінення, які дають змогу встановити кількісну залежність між дією радіації та радіаційними ефектами.

Саме кількість енергії, що передається шляхом іонізуючого випромінювання клітинам живих організмів, обумовлює первинні радіаційні пошкодження в них: іонізацію, радіоліз води, зміщення атомів, розрив ланцюжків біополімерних сполук та генетичні пошкодження.

Здатність імунної системи організму відновлювати нормальне функ­ціонування клітин і нівелювати наслідки зазначених первинних пошкоджень обумовлює відсутність або появу незворотних ушкоджень. Знання цих кількісних залежностей "доза - ефект" необхідні для розробки норм радіаційної безпеки і санітарних правил захисту від впливу радіації, а також дає змогу прогнозувати ступень тяжкості радіаційного ураження та визначати ефективну методику лікування.

Результати наукових радіоекологічних досліджень є основою для розробки норм допустимих рівнів радіоактивності продуктів харчування, будівельних матеріалів, інших норм радіаційної безпеки та санітарних правил захисту від дії іонізуючого випромінювання.

Результати радіоекологічних досліджень разом із радіаційними нормами і санітарними правилами використовуються:

• при проектуванні та експлуатації АЕС, інших радіаційних і ядерних технологій;

• для визначення радіаційних ризиків;

• для обґрунтування методів і засобів радіаційної безпеки персоналу і населення;

• для здійснення необхідних природоохоронних заходів.