Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття "екологія".

2. Сформулюйте головні завдання екології.

3. Укажіть напрями екологічних досліджень.

4. Назвіть розділи біоекології.

5. Перелічіть екологічні проблеми планетарного масштабу.

Тема 1.2. Історія розвитку екології

Мета. Засвоїти інформацію про історію розвитку відносин людини – природи . виділити основні періоди впливу людини на природу, усвідомити зміст охорони навколишнього середовища.

Виховна мета. Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання.

Матеріально – технічне забезпечення. Підручники по екології,Таблиці, Мультимедійний проектор.

Література. 1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології. - Львів: Афіша, 2001.

2. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001.

3. Романенко О.В. Основи екології. - К.: Фітосоціоцентр, 2001.

4. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористуван­ня. - Львів: Новий світ, 2004.

5.А.К. Запольський , А.І.Салюк - Основи екології. Вища школа. 2005.

Структура заняття.

1Організаційна частина.

2Актуалізація знань.

Що вивчає екологія.

Які питання вирішує ця наука.

Назвіть якісь природні процеси і як вони впливають на людину.

3Повідомлення теми і формулювання мети заняття.

4Основна частина.

План

1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища.

2. Періоди впливу людини на природу.

3. Історичний і сучасний зміст охорони навколишнього середовища.

Література: 1-9.

Питання 1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища

Літосфера сформувалася близько 5 млрд. років тому. Первинний океан, тобто гідросфера, виник 4 млрд. років тому.

Найдавніші рештки мікроорганізмів знайдено в гірських породах, датованих 3,2 млрд. років тому.

З млрд. років тому температура повітря досягала 70 °С, за таких умов могли існувати лише бактерії та ціанеї (синьо-зелені водорості).

Бурхливий розвиток життя на Землі, освоєння рослинами і тваринами континентів відбулося лише 0,5 - 0,4 млрд. років тому.

Географічна оболонка Землі тривалий час була абіотичною геосистемою, в якій відбувався геологічний колообіг речовин у вигляді взаємопов 'язаних фізичних та хімічних процесів

Розвиток рослинності зумовив збільшення вмісту кисню в атмосфері та поживних речовин у ґрунтах, а також появу великих тварин..

Із розвитком органічного світу абіотична геосистем:а перетворилася на глобальну екосистему - біосферу, що складалася з неживої та живої підсистем.

Подальший процес еволюції живих організмів призвів до появи найвищого біологічного виду - людини, а з її появою почався влив людської діяльності на колообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері. На відміну від інших організмів, людина впливає на природу не лише своїми процесами обміну речовин у живій природі, ай трудовою діяльністю

Перша стадія взаємодії людини і природи — тривала близько 2-3 млн. років - від появи первісних людей до виникнення 40 тис. років тому сучасного людського виду. Дана стадія відзначається органічним входженням людини у природу: відбувається накопичення знань про природу, пристосування до неї. Природне середовище для людини у той час було майже необмеженим, тому глобальна соціоекосистема виступає як практично незамкнена.

Друга стадія взаємодії людини і природи - тривала близько 40 тис. років - від початку палеоліту і до кінця Другої світової війни, тобто до середини XX століття. На даній стадії інтенсивно розвивається землеробство, скотарство, виникають ремесла, розширюється будівництво сіл, міст. Людство починає завдавати природі шкоду своєю діяльністю. Чисельність населення вже перевищує 500 млн. осіб. Цей період можна назвати періодом активного використання людиною ресурсів, взаємодії із природою. Тиск на довкілля був ще загальним та незначним.

У XX столітті, у зв'язку з бурхливим розвитком науково-технічного прогресу, швидким зростанням населення, НТП став визначальним фактором розвитку суспільства та посилення його впливу на біосферу.

Третя стадія взаємодії суспільства та природи - почалася в середині XX століття після закінчення Другої світової війни, що стимулювала розвиток науки, техніки. Це період виникнення локальних і регіональних екологічних криз, протистояння природи та людини, хижацької експлуатації природних ресурсів. Даний період співпадає з початком глобальної екологічної кризи. Щорічно у природний обіг вводиться близько 1,5 млрд. тон первинної сировини, внаслідок чого обсяг накопичених відходів від промисловості становить уже 15 млрд. тон. Набагато більше потрапляє їх у повітря чи воду. Причина цього - відсутність природоохоронних заходів та застарілість технологій.

Питання 2. Періоди впливу людини на природу

На підставі аналізу результатів археологічних, палеонтологічних, антро­пологічних, історичних і географічних досліджень у взаємовідносинах людського суспільства з природою виділено чотири періоди, що різняться за характером цих стосунків і обсягом заподіяної навколишньому середовищу шкоди.

|

Питання 3. Історичний і сучасний зміст охорони навколишнього середовища

До найактуальніших проблем сьогодення, що стосуються кожного жи­теля планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести екологічні проблеми, зумовлені недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи. Дані проблеми вже протягом тривалого часу є актуальними.

Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше - китайські та монгольські імператори й європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав'яного покриву степів, водних джерел

Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж переймалася питанням збереження довкілля й видала низку наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми взаємодії природи та суспільства дедалі загострюються.

Наприкінці ХІХ ст. екологічну кризу, що наближалася, передбачали лише окремі фахівці, а в 60 - 70-х роках XX ст. про критичний стан природи багатьох регіонів Європи, Північної Америки, Японії стало відомо в усьому світі. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, винищені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне виснаження ґрунтів в аграрних районах.

Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками нинішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний, коли вже не можливі його самовідновлення й самоочищення: відбуваються активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів.

В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне й Азовське моря, спотворено забрудненими водосховищами Дніпро, винищено значну частину лісів Карпат, еродовано половину хлібної ниви, задихаються від промислових і автомобільних викидів усі великі міста й обласні центри.

Наше покоління майже в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам.

Ліквідація глобальної екологічної кризи є нині найважливішим завданням людства

Для його вирішення, перш за все, необхідні зміна екологічної стратегії й тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі.