Загальна структура навколишнього середовища людини (за Реймерсом)

Природне середовище (першоприрода) - це елементи природного та природно-антропогенного походження, що здатні до саморегуляції, самовідновлення, само підтримання, які прямо чи опосередковано впливають на людину чи людські спільноти (теплові, магнітні та гравітаційні поля, хімічні та динамічні характеристики атмосфери, вологість повітря та земної поверхні, хімічний склад води, фізичний, хімічний і механічний характер земної поверхні, склад рослинного, тваринного світів, світу мікроорганізмів тощо).

Квазіприродне середовище (друга природа) - це всі елементи природного середовища, що видозмінені людиною і не здатні до саморегуляції, само

відтворення та самовідновлення без постійного впливу людини (культурні ландшафти, ґрунтові дороги, зовнішній простір населених міст між забудовою, зелені насадження, штучні водойми, парки тощо).

Артеприродне середовище (третя природа) - штучне навколишнє середовище людини, що складається з технічних (будинки, споруди тощо) та природних (повітря, світло) компонентів; без штучної підтримки деградує.

Соціальне середовище - це суспільство та різні громадські процеси:

• економічна забезпеченість (житлом, харчами, одягом тощо);

• громадські свободи (совісті, місця проживання, переміщення, рівності перед законом);

• моральні норми спілкування та поведінки, свобода самовиявлення.

Кожен із цих компонентів загальнолюдського середовища тісно пов'язаний з іншими і не може бути замінений або безслідно виключений із загальної системи навколишнього середовища людини.

Поняття "природне середовище" ототожнюють із поняттям "географічна оболонка" – комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємо-проникнення і взаємодії речовин окремих геосфер (літо-, гідро-, атмо-) і біосфери.

Географічна оболонка є складною динамічною системою, що характе­ризується наявністю речовин у трьох агрегатних станах - твердому, рідкому, газоподібному.

Географічна оболонка - це найбільший природний комплексну розвитку якого є певні закономірності:

цілісність - усі компоненти географічної оболонки становлять єдине ціле, взаємодіють між собою, а речовини й енергія перебувають у постійному колообігу;

ритмічність - періодичне повторення певних природних явищ, які тривають добу (ніч, день), рік (весна, літо, осінь, зима), тисячоліття (похолодання і потепління клімату) чи мільйони років (горотворення);

зональність - зміна характеру і властивостей природних комплексів та їх компонентів від екватора до полюсів, пов'язана з нерівномірним розподілом сонячного тепла залежно від географічної широти;

висотна поясність - зміна рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світів залежно від абсолютної висоти місцевості.

Питання 2, Види екологічних факторів

Екологічні фактори - це елементи природного середовища, які впливають на існування та розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування

Екологічні фактори, що діють у навколишньому середовищі, можна поділити на три групи:

Гомеостаз - це стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи (екосистеми), що підтримується завдяки відновленню і саморегулюванню її основних елементів

Екологічна валентність - це здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора середовища

Екологічна адаптація - це пристосування організмів до факторів середовища

Екологічна рівновага - це злагодженість явищ природи

Питання 3. Поняття "екосистема" та її компоненти

Екосистема (біогеоценоз) - це основна одиниця біосфери, що є об'єктом вивчення екології. Даний термін запровадив англійський біолог А. Тенслі у 1935 році.

Екосистема - це єдиний природний комплекс, утворений протягом тривалого періоду живими організмами й середовищем, в якому вони існують, де всі компоненти тісно пов'язані обміном речовин і енергії

Виділяють:

• мікроекосистеми (пеньок з грибами, мурашник);

• мезоекосистеми (ділянка лісу, озеро);

• макроекосистеми (континент, океан).

Глобальною екосистемою нашої планети є біосфера.

Агроценози (штучна екосистема) - це вторинні видозмінені людиною біогеоценози (поля, сади, городи, виноградники, підводні плантації мідій тощо).

Агроценози формуються в наш час і характеризуються незначним видовим різноманіттям. Агроценози дають людству до 90 % продуктів харчування.