Гостра екологічна криза охопила Азовське море

Нині в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів і важких металів у багато разів перевищує норму.

Різко погіршилася санітарно-епідеміологічна ситуація на узбережжі Азова. Щороку великі курортні зони періодично оголошуються закритими через невідповідність санітарно-гігієнічним нормам, спалахи особливо небезпечних інфекційних захворювань, наприклад, холери.

Головні причини екологічної кризи Азова:

• хижацький вилов риби;

• будівництво гребель і водосховищ на основних річках, що живлять море, - Дону та Кубані, й перетворення цих водосховищ на гігантські промислові відстійники;

• упровадження в басейнах стоку в море зрошуваного землеробства та інтенсивних технологій вирощування рису замість вирощування традиційних культур, що призводить до перехімізації та засолення ґрунтів, забруднення вод, істотного скорочення стоку річок Дону й Кубані;

• неконтрольоване, лавиноподібне змивання пестицидів із полів сільськогосподарських угідь і винесення їх у море водами Дону й Кубані;

• збільшення кількості неочищених викидів підприємствами хімічної та металургійної промисловості;

• інтенсивне будівництво на узбережжі й морських косах численних пансіонатів і баз відпочинку і, як наслідок, - скидання в море побутових відходів і каналізаційних стоків.

Екологічна ситуація в басейні Чорного моря дещо краща, чому сприяють його розміри та глибина.

Проте в Чорне море впадають Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай, які щорічно приносять мільйони кубометрів стоків, що містять токсиканти десятків найменувань. У воді й донних відкладах значно підвищилася концентрація ра­діонуклідів.

У південно-західній частині Чорного моря у зв’язку з розробкою підводних нафтогазовищ почалось інтенсивне забруднення води нафтопродуктами.

Кризова ситуація розвивається в чорноморських лиманах.

Нині Полісся - регіон із найзагрозливішою екологічною ситуацією в Україні та Європі.

Інтенсивне вирубування лісів, необґрунтовані обсяги осушування боліт і видобутку торфу, забруднення хімічними препаратами сільськогосподарських угідь, промислові забруднення, негативні наслідки розробки гранітних кар'єрів призвели до критичного екологічного стану Полісся. У дуже тяжкому екологічному стані перебуває Київське водосховище, донні відклади якого й біота забруднені радіонуклідами. Отже, нагально необхідні природоохоронні заходи та зміни регіональної екополітики.

Величезним лихом для Полісся стали науково не обґрунтовані меліорації, осушення боліт, що відіграють важливу роль регуляторів річкового стоку на значних територіях.

Порушилися умови відтворення представників дикої флори та фауни, різко зменшилися площі боліт, багатство болотних видів рослин і тварин, триває винищення лісів.

Жахливого за своїми наслідками удару екосистемам Полісся завдала Чор­нобильська катастрофа.

Українське Полісся потребує уваги, вироблення програми екологічного оздоровлення та відновлення. Адже Полісся й Карпати - "легені" України.

Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат унаслідок діяльності людини

Карпатським лісам загрожує зникнення не тільки через лісорозробки та надмірний випас худоби на більшості полонин, а й від хімічного забруднення, кислотних дощів, які йдуть зі сходу та заходу, від діяльності великих промислових центрів у містах Калуш, Стебник, Надвірна, Новий Розділ, Дрогобич, Бурштин, об'єктів Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії.

Збереження біорізноманітності Карпат - нагальна проблема.

Питання 5. Наслідки аварії на ЧАЕС

Жодна катастрофа XX ст. не мала таких тяжких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Це трагедія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу.

Із 100 тис. осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік загинуло більше ніж 50 тис. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Забруднено мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу.

Територія із сильним радіоактивним забрудненням ґрунту становить 5 млн. га й охоплює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя.

Близько 1,5 млн. осіб проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986 - 1989 рр. було витрачено мільйони, бажаних результатів не дали.

У водах Дніпра, Прип'яті та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклідів. Навіть через шість років після аварії концентрація радіонуклідів була в 10-100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів.

Дуже небезпечними є близько 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, у яких міститься 40 млн. м3 твердих відходів загальною радіоактивністю понад 200 тис. Кі.

Наслідки Чорнобильської аварії нині впливають на здоров'я нашого народу і впливатимуть, як мінімум, на кілька наступних поколінь.

Наслідки даного лиха довготривалі, глобальні, і тепер можна говорити не про їх усунення, а лише про пристосування до них

Аварія на ЧАБС - це грізне попередження з XX ст.: нам необхідно замислитися над усім розвитком цивілізації, над долею людства, зробити серйозні висновки.