Принципи міжнародної екологічної співпраці:

• люди мають право на здорове та плідне життя в гармонії з природою;

• розвиток задля благополуччя теперішнього покоління не повинен здійснюватися на шкоду інтересів розвитку наступних поколінь та навколишнього середовища;

• держави мають суверенне право розроблювати свої власні ресурси, але не завдаючи шкоди навколишньому середовищу за межами їх кордонів;

• викорінення бідності та неузгодженості рівня життя у різних частинах світу необхідно для забезпечення стійкого росту та задоволення потреб більшості населення;

• держави співпрацюють з метою збереження, захисту та відновлення цілісності екосистем Землі;

• держави забезпечують надання населенню широкого доступу до екологічної інформації;

• держави приймають ефективні національні закони про охорону довкілля;

• екологічну політику не повинно бути спрямовано на безпідставне обмеження міжнародної торгівлі;

• той, хто забруднює навколишнє середовище повинен нести фінансову відповідальність;

• держави повідомляють одна одну про стихійні лиха чи дії, які можуть мати негативні наслідки для інших держав.

Контрольні запитання

1. Перелічіть міжнародні екологічні організації.

2. Визначте пріоритетні напрями участі України в міжнародному співробітництві зі збереження навколишнього природного середовища.

3. Перелічіть головні завдання політики міжнародного співробітництва.

4. У якому документі викладено основні принципи міжнародної екологічної співпраці?

5. Назвіть принципи міжнародної екологічної співпраці.

Тема 4.2. Сучасні екологічні проблеми в Україні

Мета. Узагальнити знання про екологічні проблеми в Україні.

Виховна мета. Формувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища, природних ресурсів .

Матеріально – технічне забезпечення. Підручники по екології,Таблиці, Мультимедійний проектор.

Література. 1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології. - Львів: Афіша, 2001.

2. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001.

3. Романенко О.В. Основи екології. - К.: Фітосоціоцентр, 2001.

4. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористуван­ня. - Львів: Новий світ, 2004.

5.А.К. Запольський , А.І.Салюк - Основи екології. Вища школа. 2005.

Структура заняття.

1.Організаційна частина.

2.Актуалізація знань.

1. Перелічіть міжнародні екологічні організації.

2. Визначте пріоритетні напрями участі України в міжнародному співробітництві зі збереження навколишнього природного середовища.

3. Перелічіть головні завдання політики міжнародного співробітництва.

4. У якому документі викладено основні принципи міжнародної екологічної співпраці?

3.Повідомлення теми і формулювання мети заняття.

4.Основна частина.

План

1. Стан навколишнього природного середовища в Україні.

2. Екологічні проблеми України.

3. Наслідки аварії на ЧЛЕС.

Література: 1-9.

Питання 1. Стан навколишнього природного середовища в Україні

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агре­сивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою та біо­сферою.

Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, що зумовлено закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР.

Нарощування продуктивних сил здійснювалося майже без урахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Було допущено багато серйозних помилок в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

В Україні погіршується стан більшості екосистем біосфери, значно змен­шується біопродуктивність і біорізноманіття, катастрофічно виснажуються ґрунти та мінеральні ресурси при одночасному інтенсивному зростанні забруд­нення всіх геосфер, пов'язаних із розвитком науково-технічної революції про­тягом останніх 40-50 років.

Україна має такі екологічні проблеми:

• кислотні дощі;

• транскордонне забруднення;

• руйнування озонового шару;

• потепління клімату;

• накопичення відходів, особливо токсичних і радіаційних;

• зниження біологічного різноманіття.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її вели­чезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

В Україні з 1991 року відсутній природний приріст населення, а тривалість життя на шість років нижча, ніж у розвинутих країнах. Глибоке занепокоєння викликає стан природних ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал - це сукупність усіх можливостей, засобів, джерел, що можуть бути мобілізовані, використані для досягнення поставленої мети

Із загального обсягу природно-ресурсного потенціалу України припадає:

• на земельні ресурси - 44,4 %;

• мінеральні - 28,3 %;

• водні - 13,1%;

• рекреаційні - 9,5 %;

• лісові-4,2%;

• на біологічні ресурси - 0,5 %.

Питання 2 Екологічні проблеми України

У 1991 році всю територію України було оголошено зоною екологічного лиха. За два роки до цього спеціалісти-географи Академії Наук України вперше розробили і склали карту стану довкілля за окремими компонентами природи.

У 1995 - 2002 рр. фахівцями було підготовлено комплекс екологічних карт України, на яких представлено інформацію про сучасний стан забруднення атмосфери, гідросфери й літосфери, а також показано демографічну ситуацію, пов'язану зі станом довкілля.

Здійснено еколого-економічне зонування території з урахуванням техногенного навантаження на довкілля стійкості природного середовища і його екологічного потенціалу за регіонами України.

Донецько-Придніпровський регіон займає близько 19 % території Украї­ни, на якій розташовано майже 5 тис. підприємств, серед яких - гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район інтенсивного сільського господарства.

Підприємства даного регіону викидають в атмосферу більш ніж 70 % за­гального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів.

Найзабрудненішими містами протягом останніх років залишаються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ, Єнакієве, Кривий Ріг, Алчевськ, Дзерлсинськ (Донецька область), Краматорськ, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь

Стан природного середовища даних регіонів можна без перебільшення назвати кризовим.

Необхідні здійснення комплексу природоохоронних, рекреаційних і рекультиваційних заходів, модернізації промисловості, переорієнтації на ресурсо- та енергозберігаючі технології. Слід негайно розпочати утилізацію відходів.