25. Заходи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Інформування та оповіщення. Інформацію становлять відомості про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них.

Центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов‘язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від надзвичайних ситуацій, про виникнення надзвичайних ситуацій, методи і способи їх захисту, використання заходів для забезпечення безпеки.

Централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв‘язку, радіо, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі інформації.

Спостереження. Створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням у них існуючих сил і засобів контролю; Організація збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами й іншими біологічними агентами.

Укриття в захисних спорудах. Укриттю в захисних спорудах, у разі потреби, підлягає населення відповідно до його приналежності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах). Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які необхідно будувати, щорічно визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якої віднесені питання захисту населення і території від надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Евакуаційні заходи.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об‘єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для проживання людей і тварин. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров‘ю людей). Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення. Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку загрози чи виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру.

Інженерний захист. При проектуванні й експлуатації споруд та інших об‘єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на небезпеку населення і навколишнього середовища, обов‘язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру.

Медичний захист. Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим і іх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Біологічний захист: Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення факторів біологічного ураження в залежності від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних і медичних заходів.

Радіаційний і хімічний захист включає заходи для виявлення й оцінки радіаційної, хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробку типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

26. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

При цьому попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дій, щодо ліквідації їх наслідків, до компетенції органів управління сил цивільного захисту не входить.

Цивільний захист здійснюється з метою: 1. Реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення територій, матеріальних та культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.

2. Подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цивільний захист базується на наступних принципах: 1.Гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров’я та їх майна, а юридичним особам – права на безпечне функціонування.

2.Добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя і здоров’я.

3. Комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту.

4. Створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків.

5. Територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту

6. Мінімізації заподіяння шкоди довкіллю.

До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства. Тільки йому надане право віддавати розпорядження з питань ЦО від імені НЦО. Штаб ЦО підприємства є основним органом управління ЦО підприємства.

27. Навчання дітей та вихованців закладів освіти БЖД. Державні органи управління освітою організовують підготовку студентів та навчально-виховну роботу з дітьми й учнівською молоддю відповідно до функціональної освітньої підсистеми "Навчання з питань безпеки життєдіяльності" єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Підготовка учнів професійно-технічних та середніх закладів освіти до дій при виникненні надзвичайних ситуацій здійснюється за програмою основ безпеки життєдіяльності та, починаючи з передвипускного класу, за відповідним розділом програми допризовної підготовки - цивільна оборона, що повинно передбачатися навчальними планами і програмами професійно-технічних та середніх закладів освіти.

Позашкільна освіта з формування здорового способу життя та вирішення проблем особистої і колективної безпеки, виховання в дітях та підлітках громадянської відповідальності, гуманістичних якостей, набуття ними навичок і досвіду із самозахисту і рятування, взаємодії з аварійно-рятувальними службами, а також задоволення потреб молодого покоління у професійному самовизначенні та підготовка її до служби в державних професійних аварійно-рятувальних та спеціалізованих формуваннях МНС здійснюється в клубах юних рятівників, осередках громадських військово-патріотичних об'єднань, центрах туризму, палацах, будинках дітей та юнацтва, та в позашкільних закладах інших типів відповідно до їх статутів.

Навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку повинна забезпечити мінімально достатній та необхідний рівень компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення в них елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях.

28. Порядок дій в надзвичайних ситуаціях. Послідовність дій під час землетрусу. При перебуванні у будинку - негайно вийди з нього. З одноповерхового будинку можеш вибратися через вікно. З багатоповерхового будинку виходь сходами. Ліфтом користуватись не можна, він може зупинитись. На вулиці швидко відійди від будинку на відстань, рівну його висоті, у напрямі скверу, широкої вулиці, спортивного майданчика.

Дії під час пожежі. Як маємо діяти під час пожежі? Виявивши загоряння, негайно зателефонуй у пожежну охорону за номером 101. Не лякайся. Поклич дорослих. Якщо полум'я невелике, можеш гасити його піском, землею, мокрим одягом. Якщо у приміщенні з'явилося багато диму, пробирайся до виходу поповзом. Якщо пожежа застала тебе в лісі, виходь із нього проти вітру, прикривши голову і обличчя верхнім одягом.

Дії при сигналах «Хімічна тривога» чи «Радіаційна небезпека». Основне правило: не панікуй! Щоб не вдихати шкідливих речовин, закрий рот і ніс рушником, шарфом, марлею чи спеціальними засобами захисту. Вимкни джерела електроенергії, візьми з собою необхідні речі, продукти харчування і воду. Іди і сховайся в найближчому сховищі — спеціально збудованій захисній споруді. Якщо поблизу немає сховища, залишайся у приміщенні. Щільно закрий вікна і двері, вентиляційні люки, вхідні двері заштор, використовуючи ковдру чи інші щільні тканини. Слухай по радіо вказівки служби з надзвичайних ситуацій.

обов’язки дорослого населення: - роз’яснювати порядок укриття дітей у захисних спорудах, забезпечувати засобами індивідуального захисту;

- підготувати все необхідне для евакуації дітей або перебування їх тривалий час в захисних спорудах;

- постійно контролювати правильність застосування дітьми засобів захисту;

- пам’ятати, що із АЇ-2, крім знеболюючих засобів і радіозахисного засобу № 2, дітям віком до 3 років на один прийом дають ¼ таблетки, а дітям віком від 8 до 15 років – половину дози дорослих;

- проводити посадку дітей на транспортні засоби у першу чергу;

- при відсутності захисних споруд, будувати найпростіші укриття і розміщувати там дітей та жінок з дітьми у першу чергу;

- при отриманні сигналу про ту чи іншу надзвичайну ситуацію діяти тільки згідно з рекомендаціями штабу ЦО та з НС;

- перебуваючи разом з дітьми, підтримувати спокій та бути терплячими до них;

- при перебуванні в осередку радіоактивного або хімічного ураження дотримуватися встановлених правил поведінки і слідкувати, щоб їх виконували діти;

- якщо отруйні речовини потрапили на відкриті ділянки тіла або одяг дітей – якнайшвидше обробити заражені місця дегазуючим розчином;

- після виходу із зараженої місцевості провести часткову або повну санітарну обробку;

- при несподіваній хворобі дитини надати їй першу допомогу, негайно сповіс-тити лікувальний заклад та при необхідності вжити заходи до її ізоляції;

- в умовах надзвичайних ситуацій заборонити дітям відлучатись з дому, їсти сирі немиті, необроблені продукти харчування;

- стежити за виконанням дітьми правил особистої та радіаційної гігієни.