4. Посадові обов'язки Завідувач кабінетом: - несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

- не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;

- вимагає у встановленому порядку забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту учасників навчально-виховного процесу;

- розробляє і переглядає (один раз на 5 років) інструкції з безпеки під час проведення занять у кабінетах, лабораторіях, навчально-виробничих майстернях, навчальних господарствах, спортзалах;

- дозволяє використання обладнання, встановленого в лабораторіях, кабінетах, навчальних, передбачене чинними типовими переліками, затвердженими Міністерством освіти і науки України;

- контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення виробничої практики вихованців, учнів на підприємствах, в установах і організаціях, не дозволяє виконання робіт, що не передбачені умовами договору;

- проводить інструктажі з охорони праці під час навчального і навчально-виробничого процесу;

- проводить або контролює проведення учителем інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка (первинний, позаплановий, цільовий);

- терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу, організує при потребі надання потерпілому першої долікарської допомоги, бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

Учитель, класний керівник:

- несе відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

- забезпечує проведення навчально-виховного процесу відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- організовує вивчення учнями правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- проводить інструктажі з учнями з охорони праці під час проведення виробничої практики і трудового навчання відповідно до Типового положення та з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів:

- здійснює контроль за виконанням учнями правил (інструкцій) з безпеки;

- проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів під час навчально-виховного процесу;

- проводить профілактичну роботу серед учнів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об'єктах мережі торгівлі);

- терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учнем, організовує надання першої допомоги, викликає медпрацівника;

- бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів

Посадові особи і спеціалісти повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці до початку виконання своїх обов'язків, а також періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань.

Посадові особи і спеціалісти, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки та робіт, що потребують професійного добору, при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань у строки, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.

Програми попереднього спеціального навчання розроблюються відповідними службами підприємства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються його керівником.

6. Інструкції, належать до нормативних актів про охорону праці. Інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації з урахуванням конкретних умов та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації. Вони затверджуються директором школи і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт.

Інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються.

1.3. Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

1.5. Особа, яка здійснює постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій визначається наказом директора.

Інструкції повинні містити такі розділи:

загальні положення;

вимоги безпеки перед початком роботи;

вимоги безпеки під час виконання роботи;

вимоги безпеки після закінчення роботи;

вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

7. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; зі учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики та ін.

Первинний інструктажпроводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного підрозділу до іншого;

який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, а також з вихованцями, учнями та студентами закладів освіти: на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо та інше.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником установи з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск,

розпорядження або інші документи, а також з вихованцями, учнями, студентами закладів освіти в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

- Інструктажі реєструються у відповідних журналах.

- Усі журнали прошиваються, нумеруються сторінки, завіряються підписом директора і печаткою.

- Необхідно затвердити перелік питань інструктажів (на кожен вид інструктажу окремо і бажано тримати їх у журналах інструктажів.

- Підпис працівників і учнів, яким виповнилось 14 років.

- Коли учням не виповнилось 14 років – підписується особа, яка проводила інструктаж та особа, яка була з учнями під час інструктажу.

8. Ступенева система контролю за охороною праці в школі З метою більш чіткої організації праці та дотримання техніки безпеки в школах існує ступенева система контролю: 1 ступінь. Лаборант щодня до початку занять перевіряє стан робочих місць учнів, газових і водяних комунікацій, електроживлення та електрообладнання і виявляє відхилення від правил з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки. 2 ступінь. Вчитель, завідувач кабінетом, один раз на тиждень проводить ретельний огляд приміщень кабінету і лаборантської для виявлення недоліків в організації охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, не помічених лаборантом. Щодня перевіряє записи лаборанта про виявлені порушення правил з охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки та про вжиті заходи щодо усунення цих порушень. Проводить позаплановий інструктаж у разі порушення лаборантом та учнями правил техніки безпеки.

3 ступінь. Завуч (завгосп) не рідше одного разу на квартал проводять перевірку стану охорони праці та техніки безпеки у всіх навчальних приміщеннях школи. Результат перевірки обговорюється на педрадах, де розробляю заходи щодо усунення зазначених недоліків і подальшого поліпшення умов праці вчителів і обслуговуючого персоналу, створення безпечних умов роботи учнів. 4 щабель. Директор школи, голова профспілкової організації один раз на квартал проводять перевірку стану охорони праці та техніки безпеки у всіх приміщеннях на території школи. За результатами перевірки проводять нараду за участю вчителів, завідувача навчальною частиною та завідуючого господарською частиною. На нараді заслуховують звіт про виконання угоди та приписів щодо охорони праці, обговорюють чи сталися нещасні випадки і намічають конкретні заходи по виключенню повторення подібних випадків і складають акт за результатами перевірки.

9. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців.

Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами, проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії -посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії -керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілкової організації, членом якої е потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

Акт за формою НТ надсилається:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради);

організації, де працює або навчається потерпілий;

організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок.

10. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці. Параметри повітря. В приміщеннях, де робота пов’язана з нервово-емоційним напруженням, параметри повітря мають бути оптимальними. Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху. Концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщень не повинні перевищувати гранично-допустимих норм.

Освітленість виробничих і побутових приміщень має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення, мають бути забезпечені природним освітленням.

Природне та штучне освітлення у приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності.

При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве.

Рівень шуму в приміщеннях видавництв не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ.

В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму.

11. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомо-гою комплексу заходів і засобів колективного захисту, які включають будівельно-планові, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші. Оптимальні мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активації механізмів теплорегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко мина-ють і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної норми. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатись дискомфорт, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних параметрів температури, вологості та швидкості руху повітря за технологічних причин або економічно обґрунтованої недоцільності.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікроклімату на виробництві є

- будівництво приміщень і споруд згідно вимог державних будівель-них норм і правил.

- раціональний режим праці та відпочинку.

- раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення приміщень. До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне та комбіноване.