- •1. Поняття сім’ї
- •2. Поняття і види сімейних правовідносин
- •3. Захист сімейних прав та інтересів
- •4. Поняття та ознаки шлюбу.
- •5. Умови укладення шлюбу.
- •6. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •7. Поняття, підстави та порядок визнання (підтвердження) недійсності шлюбу.
- •8. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •9. Поняття та підстави припинення шлюбу
- •10. Розірвання шлюбу через органи рацСу
- •11. Розірвання шлюбу судом.
- •12. Правові наслідки припинення шлюбу.
- •13. Режим окремого проживання.
- •14. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя.
- •15. Законний режим майна подружжя.
- •16. Договірний режим майна подружжя.
- •17. Походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками та дітьми.
- •19. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
- •20. Оспорювання батьківства, материнства
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •22. Відповідальність батьків за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо дитини.
- •23. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •24. Поняття та особливості зобов'язань щодо утримання
- •25. Види зобов’язань щодо утримання та підстави їх виникнення.
- •26. Добровільний порядок надання утримання.
- •27. Примусовий порядок сплати аліментів. Розмір аліментів.
- •28. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованість за аліментами.
- •29. Припинення права одного з подружжя на утримання
- •31.Поняття та порядок усиновлення
- •32.Субєкти усиновлення. Надання згоди на усиновлення.
- •33. Порядок усиновлення.
- •34. Правові наслідки усиновлення.
- •35. Визнання недійсним усиновлення
- •36. Скасування усиновлення
- •37. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
- •38. Поняття опіки та піклування.
- •39. Встановлення та припинення опіки та піклування над дітьми.
- •40. Права дитини над якою встановлено опіку чи піклування. Правовий статус опікуна, піклувальника.
- •41. Припинення опіки, піклування. Звільнення опікуна, піклувальника.
- •42. Прийомна сім’я.
- •43. Дитячий будинок сімейного типу.
- •44. Патронат
19. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися: за спільною заявою матері та батька дитини ,за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини ,у судовому порядку .Спільна заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, про реєстрацію їх матір'ю та батьком дитини свідчить про добровільність їх рішення.тому реєстрація походження дитини проводиться в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур, зокрема судового розгляду. Особиста присутність їх при подачі заяви не є обов'язковою. Право на визнання себе батьком (матір'ю) дитини не обмежується віковим критерієм. Однак, якщо така заява подана неповнолітнім, повідомляються батьки, опікун, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.
Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак, одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подача до органів РАЦС спільної заяви матери дитини та чоловіка, якій вважає себе батьком цієї дитини. Чоловік, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини й вважає себе батьком цієї дитини (ст. 127 СК України), може подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини за наявності однієї з наступних обставин:— мати дитини померла;— мати дитини оголошена померлою — мати дитини визнана недієздатною відповідно — мати дитини визнана безвісно відсутньою відповідно — мати дитини позбавлена батьківських прав— мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не виявляє про неї материнської турботи та піклування.Єдиною умовою прийняття заяви чоловіка, який вважає себе батьком дитини, у всіх цих випадках є запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини - за вказівкою матері. Визначення батьківства за рішенням суду проводиться за наявності спору щодо особи, яка є батьком дитини. Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дитини й, навпаки, коли чоловік вважає себе батьком дитини, а цей факт оспорюється Встановлення батьківства судом можливе лише у разі доведення однієї з наступних обставин:— спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини;— спільне виховання чи утримання ними дитини;— інші докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.У СК України підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Таким чином, у СК України окремо не виділяються будь-які обставини, що можуть бути підставами встановлення батьківства. Тим самим скасовано обмеження щодо засобів доказування батьківства дитини.