- •1. Поняття сім’ї
- •2. Поняття і види сімейних правовідносин
- •3. Захист сімейних прав та інтересів
- •4. Поняття та ознаки шлюбу.
- •5. Умови укладення шлюбу.
- •6. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •7. Поняття, підстави та порядок визнання (підтвердження) недійсності шлюбу.
- •8. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •9. Поняття та підстави припинення шлюбу
- •10. Розірвання шлюбу через органи рацСу
- •11. Розірвання шлюбу судом.
- •12. Правові наслідки припинення шлюбу.
- •13. Режим окремого проживання.
- •14. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя.
- •15. Законний режим майна подружжя.
- •16. Договірний режим майна подружжя.
- •17. Походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками та дітьми.
- •19. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
- •20. Оспорювання батьківства, материнства
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •22. Відповідальність батьків за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо дитини.
- •23. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •24. Поняття та особливості зобов'язань щодо утримання
- •25. Види зобов’язань щодо утримання та підстави їх виникнення.
- •26. Добровільний порядок надання утримання.
- •27. Примусовий порядок сплати аліментів. Розмір аліментів.
- •28. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованість за аліментами.
- •29. Припинення права одного з подружжя на утримання
- •31.Поняття та порядок усиновлення
- •32.Субєкти усиновлення. Надання згоди на усиновлення.
- •33. Порядок усиновлення.
- •34. Правові наслідки усиновлення.
- •35. Визнання недійсним усиновлення
- •36. Скасування усиновлення
- •37. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
- •38. Поняття опіки та піклування.
- •39. Встановлення та припинення опіки та піклування над дітьми.
- •40. Права дитини над якою встановлено опіку чи піклування. Правовий статус опікуна, піклувальника.
- •41. Припинення опіки, піклування. Звільнення опікуна, піклувальника.
- •42. Прийомна сім’я.
- •43. Дитячий будинок сімейного типу.
- •44. Патронат
37. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
Позбавлення усиновлювача батьківських прав — нова підстава припинення усиновлення. До останнього часу вважалося, що позбавлення батьківських прав як вид сімейної відповідальності можна застосовувати тільки до рідних батьків, а скасування усиновлення — це, по суті, і є позбавлення батьківських прав, але тільки стосовно усиновлювачів1. Між тим, новий СК розширив коло осіб, до яких може бути застосований цей вид відповідальності, виходячи з того, що якщо усиновлювач був записаний матір’ю, батьком усиновленої ним дитини, він як носій батьківських прав може бути їх позбавлений. Тобто ця новела стосується не всіх усиновлювачів, а лише тих, хто в процесі усиновлення висловив бажання бути записаними у Книзі реєстрації народжень матір’ю або батьком дитини і суд задовольнив таку заяву. Тому і підстави позбавлення усиновлювача батьківських прав такі самі, як і підстави позбавлення батьківських прав рідних батьків (ч. 1 ст. 242). Хоча слід зазначити певну непослідовність законодавця в цьому питанні, бо батьківськими правами наділяються всі уси-новлювачі, а не тільки ті, що записані матір’ю або батьком усиновленої ними дитини.
Усиновлювач позбавляється батьківських прав, якщо він: без поважної причини і протягом шести місяців не виявляв щодо усиновленої дитини батьківського піклування; ухилявся від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини; жорстоко поводився з дитиною; є хронічним алкоголіком або наркоманом; вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва; засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини.
У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав усинов-лювач втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання; перестає бути її законним представником; втрачає права на пільги та державну допомогу, що видається сім’ям з дітьми; не може бути усиновлю-вачем, опікуном та піклувальником на майбутнє; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які він міг би мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування). Між тим, він не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини і одночасно з позбавленням усиновлювача батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ч. 2 ст. 242).
Тому в разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підствах (ч. 2 ст. 242). Це дозволяє розглядати позбавлення усиновлювача батьківськиї прав як міру відповідальності для усиновлювача і міру захисту для усиновленого.
Батьківські права усиновлювача можуть бути поновлені за його позовом за винятком тих випадків, коли дитина була вже усиновлена і усиновлення не скасовано або не визнано недійсним судом, або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка усиновлювача, який був позбавлений батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. У разі відмови в позові повторне звернення із позовом можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову (ч. 3 ст. 242).